Розділ 2
Нормативна модель навчання іноземної мови із застосуванням комп'ютера
2.1. Можливості представлення інформації на комп'ютері
Останнім часом все більше уваги надається представленню на комп'ютері інформації у вигляді мультимедіа, тобто у вигляді малюнків, анімації, відео- та аудіозаписів. Така інформація легко сприймається, її легко зробити привабливою, за її допомогою можна легше донести ті відомості, які стосуються зображення і звуку (відео- та звукоряду). Останні півсторіччя у застосуванні аудіо-візуальних засобів навчання відбувався постійний прогрес: на зміну малюнкам на дошці або на папері, схемам і картинам, прийшли кінофільми, магнітофонні записи, телевізійні передачі. Нарешті, з'явилась можливість покласти всі ці функції на комп'ютер, який найкращим чином пристосований до пред'явлення різноманітної аудіовізуальної інформації.
Комп'ютер виявився при цьому найбільш зручним і потужним засобом. Відповідні комп'ютерні навчальні матеріали і зручніші, і дешевші, легше виготовляються і легше розповсюджуються. Наприклад, комп'ютер не вимагає того, що вимагає навчальна телевізійна продукція - одноразового і безперервного перегляду, без проблем допускаючи неодноразовий перегляд, повтори і зупинки, він не вимагає слідкувати за фіксованим розпорядком передач тощо. Слід однак визнати, що телевізійна продукція не перестає бути у певних випадках неперевершеною. Група талановитих телевізійників може випустити унікальну навчальну продукцію у відповідності до певної нагальної потреби [16, 135]. Але якщо мова йдеться про регулярну навчальну аудіовізуальну продукцію, то слід визнати першорядне значення зручніших і дешевших мультимедійних комп'ютерних засобів. Отже, дослідження відповідних психологічних проблем, пов'язаних із сприйняттям, увагою, запам'ятовуванням такої продукції, стає дуже актуальними.
Слід також нагадати, що для оживлення навчання застосовуються екскурсії, практичні і лабораторні роботи, значення яких поступово змінюється під впливом комп'ютера тому, що він може перебрати на себе багато відповідних функцій, реалізуючи дешевший або простіший, а в певних відношеннях і зручніший шлях ознайомлення із певним об'єктом, наприклад, із автомобілем, літаком, кораблем тощо, або забезпечує можливість таких екскурсій і лабораторних занять, які взагалі неможливо здійснити у житті, - в космосі, в глибинах океану, на атомній станції, в жерлі вулкану тощо. При цьому не можна також не згадати і про те, що в багатьох випадках мати справу із реальними предметами все ж таки зручніше і більш корисно. Наприклад, якщо біолог навчиться препарувати жабу тільки на комп'ютері, натискуючи потрібні клавіші, то це не навчить його остаточно тому, як це робити насправді, коли доведеться різати справжню жабу, хоча це може певним чином полегшити навчання реальному препаруванню. Дещо подібне відбувається, коли учень вчиться виконувати певні, наприклад, граматичні, вправи в процесі вивчення іноземної мови, але після цього не може відразу підтримувати комунікацію цією мовою із живими людьми.
Таким чином, останнім часом можна спостерігати підвищення уваги до аудіо-візуальних засобів навчання, за допомогою яких сподіваються зробити навчання менш формальним і більш успішним. Дійсно, як свідчать дослідження [16], застосування на уроках навіть телевізійних програм, незважаючи на ті обмеження цього засобу, про які вказувалось вище, робить увагу учня більш активною, підвищує його допитливість. Більше того, було виявлено специфіку запам'ятовування вербального і аудіовізуального матеріалу, яка полягає в тому, що матеріал через значний проміжок часу легше відновлюється в разі засвоєння його у аудіовізуальному вигляді.
Було також зроблено припущення, що аудіо-візуальне пред'явлення матеріалу включає до системи запам'ятовування образну і емоційну пам'ять, що сприяє запам'ятовуванню. На їх думку, образи, які входять як найважливіші елементи до вербального мислення, суттєво впливають на мислення взагалі і образне, і вербальне. Не погоджуючись із тим, що ці два види мислення слід розглядати в загальному випадку окремо, в свою чергу, не можна не погодитись із тим, що наявність "живих" образів, які вдається інтеріоризувати у свідомість учня за допомогою аудіо-візуальних засобів, значною мірою сприяє тому, що мислення за допомогою відповідних до цих образів термінів так само стає "живим", тобто здатним до породження в процесі мислення великої кількості думок, які стосуються відповідних образів, понять і термінів.
При цьому вербально-логічне мислення відбувається засобами або розмовної, або науково-абстрактної, більш строгої, а тому до свого остаточного засвоєння, не зовсім зручної мови. Заснована на життєвих уявленнях, яка стосується того середовища, в якому функціонує учень, де існують його друзі і батьки, де виявляються його позитивні і негативні емоції, естетичні і етичні відчуття, розмовна мова є тим знаряддям, за допомогою якого сприйняті аудіовізуальні образи, які створюють у свідомості учня певну картину світу, набувають свого значення як такі, що здатні надавати учню відповідний чуттєвий досвід, підштовхувати його до узагальнень, породжуючи все складніші повноцінні думки, слугуючи основою для засвоєння більш строгих і формальних наукових абстрактних ідей і понять. Іншими словами, науково-абстрактному сприйняттю світу повинно передувати сприйняття необхідних для цього образів, що легше всього здійснити аудіо-візуальними засобами з доданням можливостей розмовної мови.
В багатьох випадках в процесі введення наукових понять важко сформувати їх чисто вербальним способом, а в певних випадках, коли термін просто зливається із образом, це просто неможливо, що характерно, насамперед, під час вивчення геометрії, а тому часто доводиться вводити новий термін за допомогою малюнка або відеострічки. Не слід при цьому забувати, що все ж таки можна обходитись без цього, якщо є можливість мовними засобами побудувати відповідний образ в уяві учня. Але ясно, що