РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ІЗ ГІДРОНЕФРОЗОМ ПІДКОВОПОДІБНОЇ НИРКИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
У відділеннях урології та дитячої хірургії Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні та 5-ї дитячої міської клінічної лікарні за період із 1988 року по 2001 рік (13 років) знаходилося на лікуванні 60 дітей із підковоподібною ниркою у віці від 6 місяців до 15 років. Частота підковоподібної нирки серед хворих дитячого урологічного стаціонару склала 1,15%, а серед дітей із нирковими аномаліями - 3,45%.
Гідронефроз підковоподібної нирки виявлений у 21 дитини (35 %) у віці від 1 до 15 років (табл. 2.1). Хлопчиків було 8 (38,1%), дівчинок - 13 (61,9%). Середній вік дітей із гідронефрозом підковоподібної нирки склав 7,9 років. Частота гідронефрозу підковоподібної нирки серед хворих дитячого урологічного стаціонару склала 0,4%, а серед дітей із природженим гідронефрозом - 8,1%.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих із гідронефрозом підковоподібної нирки за віком і статтю.
Вікові групи Хлопчики Дівчинки Усього% До 1 року--- 0,0До 3 років-22 9,5Від 3 до 5 років 224 19,0Від 5 до 7 років-22 9,5Від 7 до 10 років-44 19,1Від 10 до 15 років639 42,9Усього 8 13 21 100 Найбільш часто гідронефроз підковоподібної нирки виявлявся у віці від 7 до 15 років (62,0%). Максимальна частота виявлення відзначена у віці від 10 до 15 років (42,9%). Мало місце деяке переважання осіб жіночої статі (61,9%).
Гідронефротична трансформація різноманітного ступеня виявлена у 21 дитини (28 ниркових одиниць). За ниркову одиницю прийнята половина підковоподібної нирки. Однобічне ураження мало місце у 14 дітей (66,7%), двобічне - у 7 (33,3%). Гідронефроз підковоподібної нирки 1 ступеня виявлений у 4 дітей (19,1%), 2 ступеня - у 3 (14,3%), 3 ступеня - у 13 дітей (61,9%) і 4 ступеня - у 3 (14,3%) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Гідронефроз підковоподібної нирки у дітей.
Вид гідронефрозуХлопчики Дівчинки Усього хворихНиркових одиниць% Однобічний 6 8 14 14 66,7 Двобічний 2 5 7 14 33,3 1 ст. 1 3 4 5 19,1 2 ст. -33 4 14,3 3 ст. 67 13 16 61,9 4 ст. 1 2 3 3 14,3 Усього 8 13 21 28 100
В усіх дітей із гідронефрозом підковоподібної нирки були ознаки пієлонефриту. У 2 дітей виявлений вторинний нефролітіаз. МСР виявлений у 2 дітей, у тому числі IV ступеня - діагностовано у 1 дитини [286]. Подвоєння гідронефротично зміненої підковоподібної нирки виявлено у 3 дітей. Закриті травматичні ушкодження гідронефротично змінених підковоподібних нирок мали місце у 3 дітей (табл. 2.3).
Первісними клінічними проявами гідронефрозу підковоподібної нирки були: транзиторна лейкоцитурія (71,4%), больовий синдром (52,4%), синдром пухлини, що пальпується (38,1%), гематурія (47,6%), гострий пієлонефрит (23,8%), розлад акта сечовипускання (23,8%), синдром Мартинова-Ровзінга (9,5%) (табл. 2.4).
У 12 (57,1%) дітей захворювання виявлене випадково. У 5 (23,8%) випадках захворюванню передувала гостра респіраторна вірусна інфекція, підозра на гострі захворювання органів черевної порожнини - у 5 (23,8%) дітей, підвищення рівня азотистих шлаків - у 2 дітей (9,5%), біль у животі і поперековій ділянці - у 11 (52,4%), виявлення пухлини, що пальпується у черевній порожнині - у 8 (38,1%) випадках. У інших спостереженнях (5 дітей) переконливо виявити попереднє захворювання не здавалося можливим (23,8%).
Таблиця 2.3
Супутні захворювання й аномалії при гідронефрозі підковоподібних нирок у дітей.
Нозологічна форма Кількість хворих %Хронічний пієлонефрит 21 100Нефролітіаз 2 9,5Подвоєння нирки 3 14,3Травма 3 14,3МСР 2 9,5Усього 21 100
Таблиця 2.4
Клінічні прояви гідронефрозу підковоподібної нирки.
Клінічні прояви Кількість хворих% Транзиторна лейкоцитурія 15 71,4Гострий пієлонефрит 5 23,8Больовий синдром 11 52,4Пухлина у животі, що пальпується 8 38,1Синдром Мартинова-Ровзінга 2 9,5Гематурія
- мікрогематурія
- макрогематурія 10
2 47,6
38,1
9,5Розлад акта сечовипускання 5 23,8 Необхідно відзначити, що гострий початок захворювання спостерігався рідко (23,8%). Найбільш часто воно мало латентний перебіг та у 71,4% дітей проявилося транзиторною лейкоцитурією. У 5 дітей (23,8%) мала місце картина гострого пієлонефриту із загальним важким станом або станом середньої тяжкості, гіпертермією, піурією, протеїнурією.
Больовим синдромом захворювання супроводжувалося у 11 (52,4%) дітей. Біль частіше локалізувався у животі (42,9%) і у 2 дітей - у поперековій ділянці (9,5%).
Велика увага приділялася виявленню клінічних симптомів порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів. Такі симптоми, як імперативні позиви, утруднене сечовипускання, енурез, прискорене сечовипускання були виявлені у 10 (47,6%) дітей.
Аналізи крові у більшості дітей із підковоподібною ниркою були без змін і лише у 5 (23,8%) випадках відзначалося прискорене ШОЕ, лейкоцитоз, паличкоядерний зсув. Зміни у загальних аналізах сечі виявлені у 21 (100%) дитини: лейкоцитурія виявлена у 15 (71,4%) дітей, протеїнурія відзначалася у 7 (33,3%), у 8 (38,1%) дітей виявлена мікрогематурія, макрогематурія - у 2 (9,5%).
Бактеріологічне дослідження при посівах сечі дало ріст колоній у 11 (52,4%) випадках. Кишкова паличка виділена у 6 (28,6%) дітей, стафілокок - у 1 (4,8%), стрептокок - у 1 (4,8%), паличка вульгарного протею - у 2 (9,5%), синьогнійная паличка - у 2 випадках (9,5%), інші мікроорганізми - у 2 (9,5 %) дітей, мікробні асоціації - у 3 (14,3%).
Помилкова діагностика гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей при урологічному обстеженні мала місце у 6 випадках (28,6%) (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Помилкові діагнози при гідронефрозі підковоподібної нирки у дітей.
Діагноз КількістьДистопия нирки \ нирок 4Нефроптоз нирки \ нирок 2Усього хворих 6 7 дітей (33,3%) із гідронефрозом підковоподібної нирки госпіталізувалися у хірур
- Київ+380960830922