РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ПАЦІЄНТІВ
2.1 Клініко-лабораторний опис досліджуваних пацієнтів
Для досягнення завдань дисертаційної роботи, зокрема - розробки прогностичного
алгоритму, з первинного матеріалу автором було відібрано дані стосовно 130
пацієнтів із НКР. Вивчення віддалених результатів здійснювалось шляхом
розсилання стандартизованих анкет, телефонного опитування та контрольного
обстеження пацієнтів.
Досліджувані пацієнти були госпіталізовані в клініку урології Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького в період між 6
жовтня 1999 р. та 22 грудня 2003 р. Розподіл пацієнтів по роках госпіталізації
виглядав наступним чином: 1999 р. - 9 хворих, 2000 р. - 32 хворих, 2001 р. - 30
хворих, 2002 р. - 17 хворих та 2003 р. - 42 хворих.
Таким чином, оцінювалось 1, 2 та 3-річне виживання пацієнтів. Для вивчення
5-річного виживання наявна вибірка була недостатньо великою.
Вік хворих коливався в межах 22 - 90 років (середній вік пацієнтів складав
57,5 років), серед них було 76 чоловіків та 54 жінки (Табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на НКР за віковими групами
Вік (роки)
Кількість хворих
Відсоток (%)
20-40 років
4,6%
41-50 років
26
20,0%
51-60
50
38,5%
61-70
35
26,9%
Понад 70
13
10,0%
Всього
130
100%
Як видно з таблиці 2.1, пацієнтів в активному працездатному віці було 82
(63%), а максимальна кількість пацієнтів припадала на вікову групу від 51 до 60
років - 50 (38,5%). Даний розподіл свідчить про те, що НКР уражує переважно
осіб зрілого віку, як правило, із збереженою працездатністю.
Певні скарги виникали у значної кількості пацієнтів – 92 (70,8%). Найчастішими
скаргами були: біль в поперековій ділянці з боку пухлини чи у животі – 42
(53,3%) пацієнтів, спонтанна макрогематурія як основна причина звернення за
медичною допомогою чи в анамнезі – 24 (26,1%). Характерно, що лише 13 (54,2%) з
цих хворих звернулись за медичною допомогою відразу ж після епізоду
макрогематурії. Ці дані свідчать про важливість активного проведення
санітарно-просвітницької роботи серед населення з метою активнішого звернення
за медичною допомогою при епізодичній макрогематурії, оскільки остання може
бути першим проявом не лише пухлин нирок, але й іншої онкоурологічної
патології, зокрема – пухлин сечового міхура (див. Табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Структура скарг у досліджуваних пацієнтів
Скарги
Кількість хворих
(n=92)
Відсоток (%)
Біль
42
53,3
Гематурія
24
26,1
Підвищена втомлюваність, загальна слабкість
18
19,6
Інше
8,7
Таким чином, у 38 (29,2%) пацієнтів було випадково виявлено безсимптомну
пухлину. Такий низький порівняно зі світовим досвідом показник вказує на
необхідність покращення профілактичної роботи серед населення, якіснішого
проведення профілактичних оглядів та розширення охоплення населення
скрінінґовими програмами. Адже у країнах Європи та Північної Америки, за даними
різних авторів, пацієнти із випадково виявленими пухлинами нирок становлять
40-70% від загальної їх кількості [190, 208].
Серед досліджуваних хворих було 89 (68,5 %) курців. Серед останніх, в свою
чергу, 15 (16,9%) палило менше 10 цигарок на день, 45 (54,9%) - 10-20 на день і
22 (26,8%) - понад 20 на день.
Шкідливі виробничі фактори, які могли б бути ймовірною причиною виникнення НКР,
було виявлено лише у 9 (6,7%) пацієнтів. Серед пацієнтів було 5 працівників
будівельних спеціальностей (мулярі, штукатури, електрики), 3 працівники АЗС та
перевізники нафтопродуктів і 1 шахтар.
Усім хворим виконувався загальний та біохімічний аналіз крові, коагулограма,
загальний аналіз сечі. Крім того, всім пацієнтам було виконано УЗД органів
черевної порожнини, оглядову та екскреторну урографію. У всіх хворих
екскреторна урографія показала задовільну функцію інтактної нирки, що дозволяло
виконання запланованого оперативного втручання. Радіонуклідна урографія
проводилась у 15 11,5(%) пацієнтів, причому лише у 3 з них виявились порушення
функції ураженої пухлиною нирки. КТ було виконано у 45 (34,6%) пацієнтів. МРТ
було виконано у 4 (3,0%) пацієнтів.
Результати середніх значень показників загального та біохімічного аналізу крові
і коагулограми представлені в Табл. 2.3, 2.4 та 2.5.
Таблиця 2.3.
Результати загального аналізу крові хворих на НКР
Показники
Еритроцити (1012/л)
3,38
0,43
Гемоглобін (г/л)
114,44
9,5
КП
0,84
0,05
Лейкоцити (109/л)
7,04
0,82
Палички (%)
6,01
0,73
Еозинофіли (%)
1,86
0,16
Лімфоцити (%)
24,19
3,7
Моноцити (%)
5,81
0,92
ШОЕ (мм/год)
32,3
2,4
Таблиця 2.4.
Результати біохімічного аналізу крові хворих на НКР
Показники
Білірубін загальний (ммоль/л)
10,27
0,91
Загальний білок (г/л)
70,84
5,40
Глюкоза (ммоль/л)
5,15
0,72
Креатинін (ммоль/л)
0,12
0,02
Сечовина (ммоль/л)
5,80
0,64
К+ (мекв/л)
4,61
3,73
Na+ (мекв/л)
142,6
14,8
У 1 пацієнта на момент поступлення виявилась значна анемія (вміст Hb 63 г/л),
причому він поступив в урологічний відділ ЛОКЛ в ургентному порядку у зв’язку з
нирковою колікою, причиною якої, як з’ясувалось під час УЗД нирок та
сечовивідних шляхів, був обтуруючий згусток крові, що походив з пухлини
середньої частини правої нирки розміром 90 мм. В останнього пацієнта перед
операцією проводилось переливання препаратів донорської крові ІІ (А) Rh+ у
загальній кількості 1200,0 мл. Жодних посттрансфузійних реакцій відмічено не
було, оперативне втручання було здійснено на 5-ту добу від поступлення при
вмісті Hb 118 г/л.
У 1 пацієнтки віком 55 р. мала місце еритремія (Нb 173 г/л, еритр. 5,9ґ1012/л,
Ht - 58%), яка супроводжувалась артеріальною гіпертензією – АТ перебував в
межах 160-170/90-100 мм рт. ст. Пацієнтку турбував частий інтенс
- Київ+380960830922