РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В основі дослідження лежить вивчення змін у нервово-м'язовому апараті тазового
дна жінок.
2.1. Особливості формування і характеристика методів обстеження груп
спостереження
Особливість даної роботи полягала в наявності двох етапів: 1-й етап –
обстеження жінок, які звернулися на амбулаторний прийом до терапевта,
гінеколога й уролога в міські лікарні м. Донецька №6 і №18 протягом 1998-1999
років; 2-й етап – обстеження породіль фізіологічного відділення пологового
будинку міської лікарні м. Донецька №6 протягом 1999-2000 років.
Метою першого етапу роботи було виявлення факторів ризику розвитку
симптомокомплексу СНС і встановлення параметрів, які характеризують
функціональний стан нервово-м'язового апарату тазового дна.
Метою другого етапу дослідження було формування груп ризику по виникненню СНС і
проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів спрямованих на зниження
ризику розвитку СНС у породіль.
На першому етапі роботи обстежено 2417 жінок, які були опитані за допомогою
анкети. Обґрунтованість застосування анкетування як методу діагностики
патологічних станів в роботі спирається на дані літератури [6; 30]. У даному
випадку цей метод використовувався з метою з'ясування рівня поширеності і виду
нетримання сечі, а також для з'ясування наявності і ступеня важкості СНС,
оцінки якості життя жінок і залежності цих параметрів від комплексу соціальних,
біологічних і анамнестичних факторів.
Прототипом і аналогом складеної анкети були HRQOL опитувальник і Міжнародна
система сумарної оцінки захворювань простати в балах (I-PSS), що дозволяють
встановити наявність, ступінь важкості і вплив на якість життя наявного
захворювання. Нижче приведена розроблена нами анкета стосовно до досліджуваної
проблеми, що відповідає поставленій меті і завданням даного дослідження.
Анкета
для з'ясування наявності, ступеня важкості СНС і
оцінки якості життя жінок
Прізвище, ім'я, по батькові ______________________________________
Адреса місця проживання ______________________________________
1. Вік _______ років
2. Освіта ______________ (вища, середня спеціальна, середня)
3. Чи зв'язана професія з важкою фізичною працею ________ (так, ні)
4. Чи займалися Ви в дитинстві регулярно й інтенсивно спортом? _____ (так, ні)
5. Чи були у Вас хірургічні операції ? ________ (так, ні). Які?
__________________________________________________________________
6. Чи страждаєте Ви хронічним бронхітом? ________ (так, ні)
7. Чи є у Вас симптоми клімаксу («припливи»)? ________ (так, ні)
8. Кількість пологів ________
9. Кількість абортів ______
10. Чи відзначаєте Ви в себе мимовільні сечовипускання? ____ (так, ні)
11. Чи пов'язане мимовільне сечовипускання з фізичним навантаженням? ____ (так,
ні)
12. Чи передує мимовільній втраті сечі раптовий нестерпний
позив на сечовипускання? ____ (так, ні)
13. Чи пов'язуєте Ви виникнення нетримання сечі з пологами? _____ (так, ні)
14. Ви використовуєте для "захисту":
? нічого;
? нічого, але іноді така необхідність є;
? досить 2 рази на добу змінити нижню білизну;
? прокладка необхідна протягом активної фізичної діяльності;
? прокладка необхідна цілодобово.
15. Ви відчуваєте себе "мокрою":
? ніколи;
? тільки при виконанні важкої фізичної роботи;
? при бігу, кашлі, сміху, чханні;
? при вставанні зі стільця і навіть у спокої.
16. Якщо нинішній стан сечовипускання залишиться з Вами до кінця життя, як Ви
поставитеся до цього:
? дуже добре;
? добре;
? задовільно;
? змішане почуття;
? незадовільно;
? з невдоволенням;
? зі стражданням.
Шляхом анкетування з'ясовували: вік, наявність пологів в анамнезі, паритет,
рівень освіти, зв'язок професії з важкою фізичною працею, присутність
інтенсивних і регулярних занять спортом у дитячому віці, прояв клімактеричних
симптомів, чи були оперативні втручання на органах малого таза, чи страждає
жінка хронічним бронхітом, чи є в жінки надлишкова вага, наявність мимовільних
сечовипускань та їх взаємозв'язок з фізичним навантаженням. Крім цього,
проводили диференціальну діагностику з імперативною формою нетримання сечі
(з'ясовували, чи передує мимовільній втраті сечі раптовий нестерпний потяг на
сечовипускання), визначали взаємозв'язок між пологами і виникненням СНС (за
суб'єктивною оцінкою самих жінок), оцінювали вплив СНС і ступінь його важкості
на якість життя (за суб'єктивним відношенням жінок до їх стану сечовипускання),
встановлювали ступінь важкості СНС. Ступінь важкості СНС визначався за двома
критеріями: 1-й критерій – умови виникнення мимовільної втрати сечі
(класифікація Інгельмана-Сандберга, 1952 рік) [43]; 2-й критерій –
необхідність, якість і частота використання засобів індивідуального
гігієнічного "захисту".
I-ий ступінь важкості СНС діагностувався, якщо жінка вказувала на наявність
проявів СНС тільки при важкому фізичному навантаженні (підйом і перенесення
вантажів), що пов'язане зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску і які
для свого "захисту" нічого не використовують (навіть при наявності такої
необхідності) або два рази на день змінюють білизну.
II-ий ступінь важкості встановлювався з появою мимовільного сечовипускання під
час бігу, кашлю, чхання, сміху (ситуації, при яких також має місце підвищення
внутрішньочеревного тиску, але в меншій мірі) і ці жінки змушені
використовувати для свого "захисту" прокладки за необхідністю.
III-ій ступінь важкості СНС мав місце у жінок, які постійно відчували себе
"мокрими" (при вставанні зі стільця і навіть у спокої) у зв'язку з чим
необхідність використання ними прокладок зберігалася цілодобово.
Вивченню питання про вплив СНС на якість життя хворих було присвячено 16 питань
анкет
- Київ+380960830922