РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна робота, виконана за період 1998-2001 років на базі стаціонарного досліду Чернігівського інституту АПВ і лабораторіях Інституту агроекології та біотехнології УААН.
2.1. Ґрунтові умови місця досліджень
Ґрунти Козелецько-Коропського агрогрунтового району приурочені до Придеснянської лівобережної акумулятивної низини, переважна більшість якої у геоморфологічному відношенні є верхньою терасою р. Десна, а в агрогрунтовому відношенні - перехідним між Лісостеповою та Поліською зонами Чернігівської області. Ґрунтовий покрив цієї області відрізняється великою строкатістю їх родючості та мікроконтурністю. Найпоширенішими для цього агрогрунтового району є дерново-підзолисті ґрунти, які займають 31% ріллі, що становить 432,5 тис га [196].
В агрономічному відношенні ці ґрунти збіднені органічними та мінеральними колоїдами, мають низький вміст гумусу та низьку насиченість основами, що при супіщаному механічному складі обумовлює погані фізичні властивості. В орному шарі ці ґрунти розпилені, а наявність ілювіального горизонту створює незадовільний повітряний і водний режими. Мають не стійку структуру, яка легко руйнується, запливають від дощів з утворенням кірки, тому вирізняються низькою мікробіологічною діяльністю та загальною родючістю і потребують систематичних заходів по її підвищенню.
Стаціонарний дослід, закладений на дерново-середньопідзолистому супіщаному ґрунті, який сформувався на шаруватих водно - льодовикових відкладах. Ґрунт дослідної ділянки має таку будову профілю:
НЕ
(0-23)гумусово-елювіальний (орний); свіжий, ясно-сірий, супіщаний, безструктурний з неміцними грудочками, рихлий, зустрічаються білесі гнізда відмитого від R2O3 піску, перехід різкий рівний;Е
(24-38)елювіальний (підзолистий); іржаво-білястий, добре виражений, грудкувато - пилуватий з чітко вираженою пластинчатою будовою, перехід різкий хвилястий;І
(39-75)ілювіальний; бурий з червоними напливами колоїдів, в`язкий з горіхувато-призматичною структурою, добре ілювійований, перехід ясний;Ір
(76-113)перехідний; палево-бурий, неоднорідний за гранулометричним складом, добре помітні напливи колоїдів, перехід добре виражений ;Р
(114-155)материнська порода; водно-льодовикові супіщані відклади світло жовті піщані шари чергуються з бурувато-жовтими піщаними;
Орний шар (0-20 см) уміщує середньому: 62,9% піску, 28,8% пилу і близько 8,3% мулу. Щільність твердої фази ґрунту складає 2,65 г/см3, щільність складення - 1,45 г/см3. Загальна пористість становить 43,8%.
Агрохімічна характеристика орного та підорного шарів ґрунту на дослідній ділянці наведена в табл. 2.1
Таблиця 2.1
Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика дерново-середньопідзолистого ґрунту дослідної ділянки
Показник0-23 см24-38 смрН сольове5,04,6Гідролітична кислотність,
мг екв./100г ґрунту2,53,1Сума ввібраних основ,
мг-екв. на 100 г ґрунту5,44,8Гумус за Тюріним, %1,10,7Легкогідролізований азот,
мг на 100 г ґрунту9,75,9Р2О5 за Кірсановим,
мг на 100 г ґрунту17,013,3К2О за Масловою,
мг на 100 г ґрунту6,26,9
2.2. Погодно-кліматичні умови
Погодно - кліматичні умови є потужним фактором, який впливає на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Район, в якому проводились дослідження, характеризується помірно-континентальним кліматом із теплим літом, м'якою зимою, достатнім зволоженням та середньорічною температурою 5,7-6,6 оС.
Самим холодним місяцем року є січень із середньою температурою 6,2-7,6°С нижче нуля. Мінімальна температура становить 15-20°С нижче нуля, абсолютний мінімум знаходиться в межах 34-37°С морозу.
Липень-самий теплий місяць року із середньою температурою 18,4-19,7°С, абсолютний максимум складає 38-39 оС. У літній період по області переважають західні й північно-західні вітри.
Навесні й восени переходи середньодобової температури повітря через +5°С обмежують вегетаційний період більшості сільськогосподарських культур, який для області складає 189-199 днів. Період вегетації теплолюбних культур обмежений переходами середньодобової температури через +10°С.
На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур впливають заморозки, зокрема, в повітрі. У середньому по області, вони закінчуються в третій декаді квітня, а восени починаються в кінці вересня - першій декаді жовтня. Середня тривалість безморозного періоду складає 153-173 дні.
По області річна сума опадів складає в середньому 500-600 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих показників. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70 % усієї кількості їх випадає в теплий сезон, тобто з квітня по жовтень і лише 30 % припадає на холодні місяці.
Протягом теплого періоду випадає - 324-415 мм опадів. Максимальна їх кількість припадає на липень. У 25 % років у липні випадає 100-175 мм. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 дощових дня , що дають за добу не менше 1 мм опадів. Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів повторюються досить часто. Можливість їх у вегетаційний період складає 65-75%. Імовірність його у квітні-червні 25%, в липні-вересні - 15%.
Найменша кількість опадів випадає взимку (січень-лютий), за холодний період у середньому випадає 150-180 мм. Кінець сніготанення доводиться на другу - початок третьої декади березня.
Значне перезволоження в даному регіоні обумовлює вимивання поживних речовин із ґрунту та його ущільнення, що негативно впливає на ріст, розвиток сільськогосподарських рослин і призводить до зниження їх врожаїв. Слід зазначити, що дані погодно-кліматичні умови є сприятливими для вирощування високих і стабільних врожаїв люпину.
В роки досліджень погодно-кліматичні умови різнились як за характером розподілу опадів, так і за температурним режимом. Результати спостережень за метеорологічними умовами в період проведення досліджень за даними метеопосту с. Прогрес подано в табл.