РОЗДІЛ 2
ПРЕДМЕТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Предмети досліджень
Дослідження механізму підвищення продуктивності сільськогосподарських культур шляхом оптимізації рослинно-мікробної взаємодії у ланках польової сівозміни східного Степу України проводили за допомогою наступних предметів досліджень:
- мікробних препаратів:
1) діазофіт (на основі асоціативних азотфіксуючих бактерій штаму Agrobacterium radiobacter 204);
2) ризобофіт (на основі симбіотичних азотфіксуючих бактерій штаму Bradyrhizobium japonicum 2490, Rhizobium leguminosarum bv. viceae Т-2, Mesorhizobium symplex 820);
3) поліміксобактерин (на основі фосфатмобілізуючих бактерій штаму Paenibacillus polуmyxa КВ);
4) агробактерин (на основі фосфатмобілізуючих бактерій штаму Agrobacterium radiobacter 1333);
5) хетомік (на основі гриба-антагоніста фітопатогенів штаму Chaetomіum cochliodes Pаlliser 3250);
- сільськогосподарських культур:
1) озима пшениця сорту Юна;
2) ярий ячмінь сорту Донецький 12;
3) соняшник гібриду Кий;
4) кукурудза на зерно гібриду Луганський 287МВ;
5) еспарцет сорту Піщаний 1251 на зелений корм;
6) горох сорту Беркут;
7) соя сорту Сонячна.
Наевдені мікробні препарти на основі азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих бактерій є зареєсторованими та дозволеними до використання у практиці сільського господарства України. Препарат на основі гриба-антагоніста фітопатогенів хетомік знаходиться у стадії реєстрації. Вони є безпечними для людин, тварин, корисних комах. За умов використання, наведених мікробіологічних засобів, у технологіях вирощування сільськогосподарських культур не спостерігається токсичного впливу на агроекоситему. Отже ці мікробіологічні фактори є еколого безпечними та не викликають забруднення навколишнього середовища.
При проведенні наукового досліду використовувалися тільки районовані у зоні східного Степу України сорти та гібриди сільськогосподарських культур.
Ефективність застосування мікробних препаратів вивчали у шести ланках польової сівозміни (зернопаропросапній (1), зернопросапній (3, 5, 6), зернотрав'яній (2), зернотрав'янопросапній (4)), які прийняті для умов Луганської області:
1) соняшник-чорний пар-озима пшениця;
2) ярий ячмінь+еспарцет-еспарцет на зелений корм-озима пшениця;
3) соя-ярий ячмінь-кукурудза на зерно;
4) еспарцет на зелений корм-озима пшениця-кукурудза на зерно;
5) горох-озима пшениця-соняшник;
6) кукурудза на зерно-ярий ячмінь-соняшник.
На основі цих дослідних ланок та науково-обгрунтованому чергуванню сільськогосподарських культур у зоні східного Степу України у 2000 році закладені наступні довгоротаційні 7-ми пільні сівозміни:
1) соняшник-чорний пар-озима пшениця-нут-озима пшениця-соя-ярий ячмінь;
2) ярий ячмінь+еспарцет-еспарцет на зелений корм-озима пшениця-кукурудза на зерно-ярий ячмінь-горох-озима пшениця;
3) соя-ярий ячмінь-кукурудза на зерно-нут-озима пшениця-соняшник-чорний пар;
4) еспарцет на зелений корм-озима пшениця-кукурудза на зерно-соняшник-чорний пар-озима пшениця-ярий ячмінь+еспарцет;
5) горох-озима пшениця-соняшник-чорний пар-озима пшениця-соя-кукурудза на зерно;
6) кукурудза на зерно-ярий ячмінь-соняшник-чорний пар-озима пшениця-кукурудза на зерно-ярий ячмінь.
Наведені вище предмети досліджень мають пркатичне використання у сільському господарстві східного Степу України.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Методи мікробіологічних досліджень. Кількість основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів (бактерій, що засвоюють мінеральний та органічний азот, мікроміцетів, стрептоміцетів, фосфатмобілізуючих бактерій) визначали у ґрунті кореневої зони рослин (до 2 см від кореневої поверхні) у період цвітіння протягом 2000-2002 рр. методом граничних розведень з послідуючим висівом на штучні поживні середовища [8, 9, 18, 62, 132]. Облік кількості мікроорганізмів проводили на наступних поживних середовищах:
- бактерії, що використовують органічний азот -- на МПА (м'ясо-пептонний агар);
- бактерії, що засвоюють мінеральний азот та стрептоміцети -- на КАА (крохмаль-аміачний агар);
- фосфатмобілізуючі бактерії -- на середовищі Муромцева (глюкозо-аспарагінове);
- мікроміцети -- на середовищі Чапека-Докса.
Мікробіологічні дослідження проводили у лабораторії біологічного фосфору Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН та у лабораторії біологічного азоту та фосфору Південного філіалу ІСГМ УААН.
На основі співвідношення чисельності бактерій, що використовують мінеральний та органічний азот, визначали коефіцієнт мінералізації/іммобілізації органічної речовини у прикореневій зоні сільськогосподарських культур за методикою Є. Н. Мішустіна [82].
2.2.2. Методи агрохімічних та біохімічних досліджень. Зразки ґрунту (середню пробу у варіантах) для визначення агрохімічних показників відбирали під час цвітіння сільськогосподарських культур.
Зразки сільськогосподарської продукції для проведення біохімічного аналізу відбирали під час проведення жнив [74].
Вміст рухомого фосфору та обмінного калію у ґрунті визначали за Чиріковим. Вміст азоту, що легко гідролізується, аналізували за методом Корнфілда [26].
Вміст білка у зеленій масі еспарцету визначали потенціометричним методом [26], у зерновій продукції методом - К'єльдаля [26], якість клейковини озимої пшениці - за індексом ії деформації на приладі ІДК-1 [26], олійність у соняшникового насіння на приладі Секлета [26].
Визначення агрохімічних показників ґрунту та біохімічні аналізи рослинницької продукції проводили на базі Луганського обласного центру охорони родючості ґрунтів та рослинницької продукції.
2.2.3. Умови проведення польових дослідів. Науковий експеримент проводився на дослідному полі Луганського інституту селекції і технологій протягом 2000-2002 рр. Загальним попередником у рік закладання польових дослідів була озима пшениця, яка розміщувалася по чорному пару.
Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем
- Київ+380960830922