РОЗДІЛ 2. Перспективна модель організації забезпечення та розвитку інформаційних потреб бібліотекарів
2.1 Задоволення і розвиток інформаційних потреб бібліотекарів із застосуванням Інтернет та інших телекомунікаційних технологій...............................
2.2 Завдання і стратегія інформаційного забезпечення бібліотекарів в Україні ........................................
ВИСНОВКИ.........................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................
ДОДАТКИ...........................................................................
13
47
71
102
143
177
181
214ВСТУП
Актуальність дослідження. Інформатизація суспільства виявилася одним із потужних чинників, який впливає на всі професії, особливо ті, що залучені до процесу комунікації між користувачами та знанням, серед них - і на бібліотечну. Від складу кадрів та якості їхньої підготовки залежить подальший розвиток бібліотечно-інформаційної діяльності. Бібліотекарі, як і інші групи спеціалістів, характеризуються професійно обумовленими інформаційними потребами, виявлення і задоволення яких є одним із постійних завдань підвищення кваліфікації, самоосвіти та безперервної освіти фахівців. Але наукове обґрунтування проблеми вивчення, забезпечення і розвитку інформаційних потреб бібліотекарів вимагає більш широкої її постановки, враховуючи суттєві зміни, що відбуваються у зовнішньому і у внутрішньобібліотечному середовищі.
На сучасному етапі швидко розвиваються системи теледоступу, мережевої інтеграції інформаційних ресурсів бібліотек, технології міжбібліотечної взаємодії - ведення і використання баз даних, зведених електронних каталогів, служб електронної доставки документів, використання он-лайнових систем доступу до зарубіжних інформаційних ресурсів. Інтелектуалізація діяльності, розширення та поглиблення професійних інформаційних потреб бібліотечних працівників вимагають змін організаційних підходів до надання фахової інформації.
Задоволення потреби в інформації є не лише значущим фактором професійного розвитку бібліотекарів, нова інформація - зміст їхньої діяльності, обумовленої запитами користувачів бібліотек. Бібліотекарі працюють у сфері задоволення потреб вищого рівня, а саме: духовних, культурних, освітніх, наукових, а також виробничих, підприємницьких, дозвільних тощо. Нами розглядаються професійні інформаційні потреби, які сприяють самореалізації і самовдосконаленню бібліотекаря як фахівця. Виходячи з аналізу цього поняття і завдань нашого дослідження, під професійною інформаційною потребою ми розуміємо об'єктивну необхідність одержання інформації для виконання практичних, освітніх і наукових завдань.
Таким чином, формування інформаційних потреб бібліотекарів залежить від якісних перетворень у професійній діяльності в умовах інформатизації, від змін у потребах користувачів бібліотеки і від трансформації технологій створення, пошуку й доведення професійної інформації до бібліотечних фахівців.
Дослідження проблеми виявлення, задоволення і розвитку інформаційних потреб бібліотекарів ґрунтується на концепціях різних наук щодо взаємовпливу процесів розвитку суспільства та його інформатизації, взаємодії людини з інформаційним середовищем, інформаційної культури особистості, а також базується на загальній теорії інформаційних потреб. Ці питання розглянуто у працях соціально-філософської орієнтації (Н.Г. Джинчарадзе [66; 67], В.З. Коган [110; 127], А.М. Кочергін [30; 127], А.Д. Урсул [255; 256], В.А. Уханов [110]); педагогічного напряму (А.А. Андреєв [3; 4], Б.С. Гершунський [50; 51; 191], Є.С.Полат [272], В.П. Тихомиров [250; 251]); з інформатики та бібліотекознавства (С.Д. Коготков [111; 112], М.С. Слободяник [176; 231; 232], А.С. Чачко [276; 281; 282; 287], Е.Л. Шапіро [298; 299], Д.Є. Шехурін [305 - 308]).
Українське бібліотекознавство набуває власні традиції дослідження проблеми бібліотечної професії в контексті переходу до інформаційного суспільства. Теоретичним орієнтиром для нашої теми стали праці українських бібліотекознавців, в яких висвітлювалися проблеми перебудови бібліотечної освіти і бібліотечної професії. Серед них можна відзначити роботи В.С. Бабича [8; 10; 11], Т.О. Долбенко [69], В.В. Загуменної [77; 78; 144], В.О. Ільганаєвої [89-91; 176], Н.М. Кушнаренко [135; 136; 302; 303], О.В. Матвієнко [151; 152], М.І.Сенченка [77; 220-223], М.С. Слободяника [230], А.С. Чачко [276-279] та ін.
Корисними були публікації В.С. Бабича [9; 11], І.Я. Конюкової [117; 118], В.С. Пашкової [10; 11; 185-188], В.К. Скнар [211; 226-229], Ю.В. Трач [252; 253], А.С. Чачко [273; 275; 289], І.О. Шевченко [300], а також зарубіжних авторів А.І.Каптерєва [96-101], Д. Веінгенд [371], Х. Вайт [373], Е.Стоун [362; 363], присвячені різноманітним аспектам функціонування системи безперервної освіти та професіоналізації бібліотечних спеціалістів.
Зміни характеру та змісту бібліотечної роботи під впливом розповсюдження і розвитку інформаційних технологій, роль бібліотекарів як координаторів інформаційних і соціальних взаємодій в інформаційному суспільстві, нові вимоги до професійних знань та навичок фахівців бібліотек висвітлювали у своїх публікаціях зарубіжні фахівці: Х. Біллінг [320], А. Вудсворф [375], Дж. Дінермен [329], Е. Сент-Лайфер [219; 361], С. Малінконіо [349], Дж. Медхарст [350], Б.Парк [353], М. Роджерс [361], Дж. Шемент [356] та ін.
Найбільш значущими для формування позиції дисертанта стосовно перспектив розвитку електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу країни були праці Л.Й. Костенка [120-125; 290], Т.П. Павлуші [181; 182; 290], А.О.Чекмарьова [290]. Ними було викладено основні напрями інформатизації провідних книгозбірень України, що передбачають створення в них електронних бібліотек та їхню інтеграцію комп'ютерними мережами і забезпечення доступу до ресурсів цих бібліотек кожного громадянина в будь-який час і з будь-якого регіону; визначено архітектуру систем