РОЗДІЛ 2
ПРОПЕДЕВТИКА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1.Трудова діяльність як фактор пропедевтики агресивної поведінки школярів
Розглядаючи це питання, слід звернути увагу на один з факторів - потреба в праці та її місце в системі соціальних потреб особистості.
Методологічною основою вивчення ролі і місця праці в розвитку людської особистості є положення про навчання, що розглядалося ще класиками марксизму, які розробили наукову концепцію розвитку людини, її становлення у творчій перетворюючій діяльності та науково обґрунтували виховуючі функції праці, як першу основну умову всього людського життя, і до того ж у такій мірі, що є сенс сказати: праця створила саму людину.
Підкреслюючи роль колективної праці як найважливішого засобу виховання підлітків, послідовно проводячи ідею розвитку, науковцями було показано, що специфічним засобом руху суспільства є предметно-практична діяльність людей, у якій людина, змінюючи умови свого існування, водночас змінює свої потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, мотиви. "Задоволення цих компонентів є одночасно і процесом їхнього виникнення, а створення нового предмета - засобом розвитку людських потреб" [117, 5]
Так виникають духовні потреби, безпосередньо й органічно вплітаються в потреби матеріальні. Це потреба в знанні, спілкуванні, красі праці. При цьому стає усе більш усвідомлена і потреба в самій праці. Тільки через працю реалізуються потенційні можливості людини, тільки в процесі колективної праці вона перетворюється в особистість.
У сучасному суспільстві відношення до праці, потреба в ній - показник соціальної активності, цивільної досконалості і зрілості молодої людини.
Проблема потреб на сучасному етапі наукових досліджень займає значне місце у філософській, соціологічній і психологічній літературі, але в них розглядається, головним чином, праця у виробничих колективах. Психологи вносять істотний вклад у рішення цієї проблеми тим, що розкривають психологічні закономірності формування особистості. У педагогічній літературі відомі дослідження Ю.Шарова [192;194], у яких розкриваються соціально-педагогічні умови формування потреби в праці учнів професійно-технічних училищ, і І.С.Хазовой, що визначає передумови виховання потреби в праці і її місце в системі соціальних потреб особистості. Ю.Шаров розглядає потреби як "визначений стан організму, що відбиває недолік необхідних для його нормального функціонування речовин, енергією й іншими факторами. Він (цей стан) характеризується напругою живої системи і спонукає організм до діяльності, спрямованої на усунення виникаючої необхідності" [192,68].
Аналізуючи сутність потреби в праці, рівень її розвитку, соціальні фактори формування, Ю.Шаров робить висновок, що "сутність потреби в праці як найважливішої властивості особистості, заключається в прагненні людини зайняти визначене місце в суспільстві; задоволення потреби в праці пов'язане з позитивними переживаннями фізіологічного, інтелектуального, морального і естетичного характеру; потреба особистості в праці - це усвідомлена потреба і мотив поведінки" [193,48].
Учені визначають потребу в праці дуже суперечливо: як трудову діяльність людини, що перейшла в звичку [207], як вираження нових суб'єктивних якостей особистості, її суспільної свідомості, моральної вихованості [206].
Для нас найбільш прийнятне визначення потреби в праці, дане А.Козловим, тому що він розглядає визначені відносини людини до об'єктивної дійсності. Потреба в праці визначається ним як якість особистості, що інтегрує в собі насамперед моральне відношення до праці, яке характеризується усвідомленим прагненням до трудової діяльності на користь суспільству.
По суті, така потреба покликана забезпечити практичну і морально-психологічну готовність до праці. У структурі поняття "потреба в праці" А.Козловим [102] виділені ці два основних аспекти формуючої потреби. Він пише, що "усвідомлене прагнення підлітка до праці базується на сформованості морально-психологічної сфери особистості і виявляється в його відношенні до змісту, процесу і результатів праці; характеризується ініціативністю, самостійністю при виконанні трудових завдань, а також ступенем задоволеності від своєї трудової діяльності, тобто емоційністю" [102,12]. Дана структура потреби в праці у своєму змісті виражає підструктуру спрямованості особистості. Тут потреби як стан і властивості людської особистості виявляються в переконаннях, потягах, світогляді, ідеалах, прагненнях, інтересах, бажаннях як вираженні емоційно-вольової сфери, де волею визначається перехід до дії, до діяльності взагалі, такі опосередковані ланки визначаються як компоненти спрямованості особистості, до яких більшість дослідників разом з мотивами праці відносять і потреби. Він пояснює відповідність компонентів спрямованості особистості на працю до мотиваційної сфери праці підлітків, затверджуючи їхню нетотожність і визначаючи відмінності між ними:
- формування основних компонентів спрямованості особистості (потреби, інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації) - процес об'єктивний, а їхнє суб'єктивне відображення - мотиви;
- мотиви, у порівнянні з іншими компонентами спрямованості, менш стійке психологічне утворення;
вони ситуативні, але дуже сприяють розвитку внутрішніх сил і зовнішніх умов, інтегрують у собі оцінку підлітками своїх здібностей, можливих результатів і способів дії;
- мотиви діяльності і поводження є системоутворюючим компонентом спрямованості особистості; цю ж функцію вони виконують і стосовно проблеми праці, що знаходить своє вираження в особистості підлітка, що виступає частиною його загальної спрямованості (не випадково під "трудовою спрямованістю" розуміється сукупність провідних мотивів трудової діяльності);
- мотиви вибору т
- Київ+380960830922