РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (НА МАТЕРІАЛІ
УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ)
2.1. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості
музичних здібностей у дітей дошкільного віку
Спираючись на аналіз теоретичних знань та власні практичні спостереження, ми передбачали, що ефективність формування музичних здібностей у дітей дошкільного віку зростатиме за умов організації процесу музичного виховання й навчання на музично-ігрових засадах, що уможливлюється використанням синкретичного за своєю природою вітчизняного музичного фольклору. Ми враховували, що дослідження проблеми неможливе без діагностики досліджуваного процесу (від грец. diagnostikos - "здатний розпізнавати"), оскільки його результативність значною мірою залежить від вихідного рівня сформованості всіх музичних здібностей дошкільників - емоційного відгуку на музику, чуття ладу, музичного слуху, музично-слухових уявлень, чуття музичного ритму, здатностей до музично-творчих проявів.
Для здійснення діагностики сформованості музичних здібностей у дітей дошкільного віку було розроблено критерії та показники, за допомогою яких визначено діагностичні характеристики рівнів сформованості досліджуваного феномену, викладено зміст констатувального та формувального експериментів, розкрито методику формування музичних здібностей у дошкільників на матеріалі українського фольклору, проаналізовано результати експериментальної роботи.
Для визначення вихідного рівня сформованості музичних здібностей у дошкільників було проведено констатувальне дослідження, мета якого полягала у з'ясуванні, кількісному та якісному аналізі рівнів сформованості музичних здібностей у дітей дошкільного віку засобами українського музичного фольклору. Для отримання достовірних даних щодо сформованості музичних здібностей у дошкільників у ході констатувального експерименту застосовувались методи бесіди, прямого й опосередкованого спостереження за дітьми на музичних заняттях, дитячих ранках, святах, заняттях по хореографії, різноманітних ігрових та робочих навчальних ситуаціях, анкетного опитування музичних керівників, вихователів, батьків, виконання аналітичних, проблемно-перцептивних, практично-творчих завдань, вивчення результатів педагогічної діяльності, проведення відеозйомки, аналіз відеоматеріалів, педагогічний експеримент [61; 64; 93; 120; 148; 153; 204; 207; 222; 231; 237; 240; 241; 233; 234; 235; 263; 284; 290; 325].
Критерій (від грец. kriterion - "засіб для судження") - це "мірило оцінки" [282, 654], за допомогою якого здійснюються процеси оцінювання, визначення, класифікації. Для діагностування педагогічних явищ слід вивчити, встановити та надати визначення характерних саме для них об'єктивних ознак. Визначаючи критерії діагностики, ми керувалися загальнонауковими принципами аналізу педагогічних явищ, що передбачають послідовність, наступність, системність музично-виховного процесу.
Теоретичну основу розробленої діагностичної методики склали дослідження А.Арісменді та Н.Ветлугіної (теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку) [14; 56; 57; 180], В.Ємельянова (вокальні критерії) [102], О.Коваль (формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики) [131], А.Кречківського (хорова діагностика) [142; 143], С.Науменко (психологія та структура музичності, тести для вивчення музичних здібностей дошкільників) [198; 199; 200], Т.Науменко (методичні рекомендації щодо музичного розвитку дошкільників в умовах дошкільного закладу, нові напрямки програмування музичного виховання дітей дошкільного віку) [181; 192], О.Ростовського (концепція музичного виховання на основі української національної культури) [250; 252; 253], О.Сидоренко (математична обробка) [271], К.Тарасової (модель музичних здібностей дітей дошкільного віку) [293], Б.Теплова (структура музичності) [297; 298; 299].
На основі здійсненого науково-теоретичного аналізу, вивчення сутності досліджуваного явища, було виділено такі критерії сформованості музичних здібностей у дітей дошкільного віку: рівень емоційного інтересу дитини до музичної діяльності; ступінь сформованості елементарних вокально-слухових навичок і уявлень; ступінь сформованості ритмічно-мовно-рухових умінь; міра здатності дітей до музично-творчої діяльності. Відповідно до критеріїв було визначено показники, що дозволяють виявити властивості досліджуваного явища.
При розробці показників ми брали до уваги твердження С.Науменко, що "й до цього часу діагностика музичних здібностей обмежується визначенням наявності у людини (дитини) тільки слухових параметрів: слуху, чуття ритму, пам'яті" і що "майже повністю виключене діагностування музичної перцептивної сфери дитини, чуття тембру, емоційний та моторний компоненти музичних здібностей, які є головними показниками якості саме музичного слуху" [198, 6], спирались на твердження Б.Теплова про те, що комплекс музичних здібностей становить структуру музичності, а центром музичності є емоційна чутливість [297]. Центральною ланкою діагностики вважалась ступінь емоційного реагування дитини дошкільного віку на музику.
При визначенні показників рівню емоційного інтересу дитини до музичної діяльності, ми виходили з того, що успішне формування музичних здібностей залежить від усвідомленого сприйняття та наявності емоційного відгуку дітей на музику, відчуття її ладового забарвлення (чуття ладу як емоційне переживання певних відношень між звуками та як основа мелодійного слуху (Б.Теплов)), від сформованості у дітей бажання слухати й вивчати музичні твори та виникнення у них відповідних образних уявлень та асоціацій.
Отже, рівень емоційного інтересу дитини до музичної діяльності визначався за такими показниками: наявність емоційного відгуку дітей на український музичний фольклор; відчуття ладового забарвлення української народної музики; сформованість бажання щодо опанування творами вітчизняного фольклору; характер відповідних образних уявлень, асоціаці