Розділ 2. Методика дослідження педагогічної ефективності курсу "Природознавство" для 5-го класу
2.1. Впровадження у практику роботи школи змісту діючого курсу "Природознавство" для 5-го класу та засобів його реалізації................102
2.2. Методика організації педагогічного дослідження...........................131
2.3. Результати експериментальної перевірки педагогічної ефективності курсу "Природознавство" для 5-го класу..............................................143
Висновки до другого розділу .......................................................171
Висновки ................................................................................175
Список використаних джерел......................................................... ...178
Додатки.........................................................................................196
ВСТУП
Актуальність дослідження. Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Важливою складовою загальної освіти кожної людини є природнича освіта. В Концепції загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання зазначено, що у її зміст слід закласти систему природничих знань, як "необхідну для адекватного світосприйняття і уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і ціннісних орієнтацій, що дають змогу безпечно жити у високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем" [128, С. 4]. При цьому знання розглядаються як елемент культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції гуманізації освіти в цілому.
Реалізація вказаних ідей відбувається через освітню галузь "Природознавство", у якій, нині, відбувається перегляд змісту, визначається послідовність і тривалість вивчення її складових по класах. Пропедевтичні природничі знання, які включають елементи фізичних, хімічних, біологічних, географічних та астрономічних знань, спрямовані на формування в учнів початкового, але цілісного уявлення про світ. При цьому вони мають складати основу для подальшого засвоєння систематичних курсів природничих дисциплін: астрономії, біології, географії, фізики, хімії. Саме тому вагомим є питання пропедевтики природничих знань, її змісту, терміну вивчення.
Загальнотеоретичні та методологічні підходи до створення фундаментальної природничої освіти знайшли своє відображення в працях вітчизняних (Н.М. Буринська, С.У. Гончаренко, В.Р. Ільченко, Ю.І. Мальований, А.В. Степанюк [20, 21, 64, 82, 85, 158, 187]) та зарубіжних (Б.Д. Комісаров, А.М. Мягкова, В.М. Пакулова, А.Г. Хрипкова [83, 118, 201, 202] та ін.) учених.
У світлі досліджень змісту базової фізичної, хімічної, біологічної та географічної освіти увагу вчених привертають питання доцільності, терміну вивчення та формування змісту пропедевтичних природничих курсів в основній школі: "Довкілля", "Рідного краю", "Природознавства". Зокрема, підходи до розв'язання питання пропедевтики висвітлено в проектах концепцій природничої (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз [64] та ін.), біологічної (М.Є. Кучеренко, А.В. Степанюк [159] та ін.), хімічної (Н.М. Буринська, Л.П. Величко [159] та ін.), фізичної (О.І. Бугайов, Є.В. Коршак та ін.) й географічної освіти (А.Й. Сиротенко та ін.).
Аналіз літературних джерел за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення дає підстави стверджувати, що важливими у педагогічній науці є результати наукових досліджень окремих аспектів пропедевтики природничих знань. Так, Т.М. Байбара [4], В.М. Пакулова та К.А. Сонгайло [118], К.П. Ягодовський [215] та ін. зосереджують свою увагу на методах і прийомах формування природничих понять; П.О. Завітаєв [55], Н.С. Коваль [80], Л.К. Нарочна [111] та ін. - на факторах, що сприяють засвоєнню природничих понять.
Чільне місце в наукових дослідженнях посідають питання змісту пропедевтичних природничих курсів початкової та основної школи. Про це йдеться в роботах О.Я. Герда [33], Г.Є. Ковальової [79], М.О. Рикова [165], Д.І. Трайтака [184], М.М. Скаткіна [180], В.М. Федорової [196], Е.В. Шухової [213, 214] та ін.
Однак, щодо змісту сучасного пропедевтичного курсу "Природознавство" для 5-го класу, необхідності вивчення та використання дидактичних засобів його реалізації приділяється недостатня увага, оскільки в Україні нами не виявлено наукових праць, предметом дослідження яких був би вказаний аспект.
Порівняльний аналіз діючих програм з природознавства для 5-го класу дає змогу виділити конкретні проблеми, що потребують розв'язання. А саме: уточнити наскільки їх зміст відповідає вимогам проектів Державних стандартів природничих дисциплін та усунути виявлені розбіжності за рахунок змісту робочого зошита на друкованій основі; науково обґрунтувати сучасні підходи (рівні та критерії) до оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу "Природознавство". Отже, актуальність проблеми та недостатнє її висвітлення у педагогічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Пропедевтика природничих знань учнів 5-го класу загальноосвітньої школи".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри методики викладання природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова за темою "Теоретичне обґрунтування та розробка навчально-методичної системи вивчення біології в середній загальноосвітній школі" (номер державної реєстрації 0198U001669). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою НПУ ім. М.П. Драгоманова (протокол № 6, від 28.01.1999 р.) і погоджена в Раді