РОЗДІЛ 2
Теоретичне обґрунтування дидактичних умов
індивідуалізації навчання креслення
2.1. Дидактична модель реалізації індивідуального підходу
до учнів загальноосвітніх шкіл у процесі вивчення креслення
Відсутність комплексного дослідження проблеми індивідуалізації навчання креслення учнів загальноосвітніх шкіл спричинила розробку дидактичної моделі управління даним процесом.
У психолого-педагогічній літературі існує ряд досліджень з питань наукового управління, які включають процеси управління навчанням, засвоєнням знань, діяльністю та ін. [15; 17; 90; 95; 119; 181; 182].
В.П. Беспалько, В.Є. Котов, Н.Ф. Тализіна, зокрема, пропонують різні за змістом моделі управління процесом навчання, називаючи їх моделями дидактичної системи з оптимальним механізмом управління.
Модель дидактичної системи з оптимальним механізмом управління, створена Н.Ф. Тализіною, ґрунтується на поєднанні загальних законів кібернетики та теорії поетапного формування розумових дій. Однак намагання створити модель системи управління навчанням не є повністю обґрунтованою, оскільки теорія поетапного формування розумових дій - це лише частина системи управління, до складу якого входять різні елементи. У моделях програмованого навчання не використовуються принципи системно-структурного аналізу та методів індивідуалізації і диференціації навчання.
Ю.А. Конаржевський [90] у своїй моделі виділяє такі компоненти управлінської діяльності: пізнавальний, конструктивний, організаторський та комунікативний. Автор визначає цикл управління, основою якого є аналіз навчально-виховного процесу як специфічні і самостійні функції управління.
Н.Ф. Тализіна [182] у своїй концепції звертає увагу на використання рефлексивного управління, коли вчитель не лише керує діяльністю учня, а й організовує процеси самоуправління учнем власною діяльністю, педагог не лише передає інформацію, а й стимулює до її пошуку, не просто контролює діяльність учня, а й розвиває здатність до самоконтролю.
Варто проаналізувати структурно-функціональну модель циклу навчально-виховного процесу та рівні навчання, розкриті у праці П.І. Шевченка [212]. За основу автор узяв схему логіки навчання, згідно з якою даний процес починається мотивацією навчальної діяльності та забезпеченням необхідною інформацією, а продовжується формуванням умінь і навичок у відомих та нових умовах із обов'язковим супроводженням контрольно-оціночною діяльністю.
Системний підхід до дослідження індивідуалізації та диференціації навчання здійснювало багато науковців [20; 38; 77; 81; 84; 86; 157; 162; 172; 176; 188], проте до цього часу не розроблені питання реалізації індивідуального підходу до графічної діяльності школярів.
Спираючись на основні положення проаналізованих літературних джерел, досвід організації навчально-виховного процесу, ми запропонували дидактичну модель індивідуалізації навчання креслення учнів загальноосвітніх шкіл. В основу нашої моделі (див. рис. 2.1) були покладені положення, розроблені В.В. Краєвським та І.Я. Лернером [98] щодо основних елементів, до яких належать мета навчання, склад досліджуваних учнів, зміст та методи навчання; а також концепція, розроблена О.Д.Ботвінніковим та Б.Ф.Ломовим [29] стосовно базових компонентів графічної діяльності, котрі взяті за основу при визначенні критеріїв підготовки до навчання креслення. На прикладі побудови креслення за ескізом вчені виділили основні фази цього процесу: спостереження, у ході якого формується образ зображуваного предмета і виконання на даній основі ескізу; вимірювання предмета та нанесення розмірів; побудова креслення за ескізом, що виконується з допомогою інструментів та згідно визначених правил. Відповідно до названих фаз у даному виді графічної діяльності автори виділяють три основних компоненти: спостереження, вимірювання та побудова.
Рис. 2.1. Модель індивідуалізації
У процесі навчання графічної діяльності у школярів необхідно формувати та розвивати вміння спостерігати, вміння вимірювати, вміння виконувати та читати креслення. Кожне з цих умінь спирається на відповідні системи знань та навичок. Зокрема, вміння вимірювати передбачає знання системи мір і навики роботи з вимірювальними інструментами; вміння виконувати креслення - знання про елементи креслення, способи його виконання та навички роботи з креслярськими інструментами.
При створенні моделі ми виходили з того, що процес розвитку індивідуальних особливостей учнів повинен бути спеціально організованим, цілеспрямованим та керованим і базуватись на розроблених у сучасній педагогіці принципах навчання та виховання [9] із застосуванням відповідних форм та методів роботи.
Курс креслення в школі має загальноосвітній характер і повинен сприяти політехнічній освіті учнів, розвиткові у них технічних здібностей та формуванню просторового мислення [154]. Щоб досягти поставленої мети, ми конкретизували її у таких завданнях графічної діяльності учнів:
- оволодіти системою знань та вмінь, необхідних для активної роботи щодо виконання графічних документів;
- виконувати навчальні функції, пов'язані з читанням графічних матеріалів;
- засвоювати основи сучасного виробництва;
- освоювати, вдосконалювати та застосовувати графічні знання у вирішенні практичних проблем;
- самостійно вирішувати технічні проблеми;
- оволодівати якостями, необхідними для технічної творчості та участі в раціоналізаторській і підприємницькій діяльності;
- орієнтуватися у виборі джерел графічної інформації та ефективних способів їх опрацювання;
- здійснювати самоконтроль у вирішенні графічних завдань;
- сприймати, запам'ятовувати і передавати інформацію загальноприйнятою в науці й техніці міжнародною графічною мовою.
Зміст графічної діяльності учнів відображений у навчальних програмах з курсу креслення, факультативних занять з креслення, а також інтегрованого курсу трудового навчання та креслення.
Оскільки вся система запропонованих нами методів навчання креслення спрямована на
- Київ+380960830922