РОЗДІЛ 2. Технологія формування риторичних умінь у майбутніх
соціальних педагогів та її експериментальна перевірка
2.1. Технологія формування риторичних умінь у майбутніх
соціальних педагогів .................................................... 109
2.2. Організація та методика експериментального
дослідження ..................................................................... 138
2.3. Аналіз та узагальнення результатів експерименту........ 165
Висновки до розділу 2 ...................................................... 173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................... 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 177
ДОДАТКИ .................................................................................................... 195
ВСТУП
Становлення української державності, інтеграція в європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на особистість, націю, духовно-моральну та інтелектуальну культуру суспільства, визначають пріоритетні напрями науки й освіти, серед яких - підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку.
Введення інституту соціальної педагогіки, що знаменує собою кардинальний поворот у ставленні суспільства до проблем людини, вимагає створення системи підготовки спеціалістів для цієї сфери - соціальних педагогів, діяльність яких пов'язана з формуванням особистості в соціумі, гармонізацією та гуманізацією взаємовідносин на мікро-, мезо- та макрорівнях, із проведенням виховної, організаційної, комунікативної, консультативної, профілактичної, викладацької, методичної, посередницької, управлінської роботи в освітніх, виховних установах, спеціалізованих службах різного підпорядкування.
У нових соціально-економічних умовах реалізація мети освіти щодо всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства зумовлює як нагальну потребу обґрунтування нових підходів до підготовки спеціалістів, які поєднували б глибокі фундаментальні теоретичні знання й ретельну практичну підготовку. Важливого значення набуває проблема риторичної компетенції майбутніх соціальних педагогів у зв'язку з їх поліфункціональною професійною діяльністю.
За умов демократизації суспільного життя риторичні вміння як елемент загальної культури необхідні людині будь-якого фаху. Але особливо ця потреба актуальна для тих, чия професія безпосередньо пов'язана із спілкуванням з людьми, налагодженням ефективної взаємодії.
Діяльність соціального педагога відбувається у сфері "людина - людина"; він працює з різними категоріями населення в умовах формального та неформального спілкування. Особлива роль у професійній діяльності соціального педагога належить усному слову, яке є важливим засобом переконання, інструментом позитивного впливу на особистість. Соціальний педагог роз'яснює, консультує, переконує, виступає посередником при вирішенні спірних питань, вступає у дискусію та полеміку тощо. Отже, оптимальна мисленнєво-мовленнєва поведінка в будь-яких комунікативних ситуаціях для соціального педагога є професійною нормою, а риторичні вміння як здатність володіти всіма видами усного переконуючого слова у монологічних, діалогічних і полілогічних формах - професійно необхідними. Тому розв'язання проблеми формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів у процесі їх підготовки у вищому закладі освіти сприятиме підвищенню ефективності їх професійної діяльності й більш повній самореалізації особистості.
У дослідженні даної проблеми особливо важливими є наукові праці О. Волкова, Ю. Рождественського, Г. Сагач, І. Шведова, О. Юніної, в яких фундаментально обгрунтовано теоретичні засади риторики як науки та закони ефективності риторичної діяльності; роботи В. Аннушкіна, Н. Безменової, С. Гурвича, Є. Клюєва, Н. Михайличенко щодо структури риторичної діяльності, її основних етапів. При визначенні системи риторичних умінь фахівця враховано ідеї С. Абрамовича, С. Іванової, М. Львова, Є. Ножина. Цінними для нашого пошуку є доробки А. Капської, А. Михальської, О. Мурашова з проблем педагогічної риторики; праці В. Абрамяна, І. Зязюна щодо розвитку педагогічної творчості в процесі мисленнєво-мовленнєвої діяльності; методичні рекомендації щодо формування риторичних умінь, розроблені Д. Александровим, Н. Бабич, Д. Вагаповою, М. Єрастовим, М. Кохтєвим, Х. Леммерманом, П. Сопером, В. Шейновим; роботи в галузі ділової риторики В. Андреєва, Л. Браун, П. Мицича, Ф. Снелла. Проблеми комунікативно-риторичної компетентності соціального педагога частково висвітлювались у працях І. Звєрєвої, Л. Коваль, Л. Міщик, А. Мудрика та інших.
Відтак аналіз наукової літератури та стану підготовки студентів у вищих закладах освіти свідчать, що донині відсутня перспективна концепція формування риторичних умінь у майбутніх фахівців, зокрема, у соціальних педагогів. Елементи риторичної підготовки, не об'єднані цілісною концепцією, нерідко випадкові, частково представлені в окремих навчальних дисциплінах, які вивчаються студентами. В них ці елементи розглядаються як другорядні й не виступають предметом особливої уваги.
Вирішення проблеми риторичної підготовки спрямовувалося в основному на педагогів-учителів. На відміну від педагога-вчителя, викладача певної дисципліни, який працює із школярами в навчальному закладі, у діяльності соціального педагога на першому місці має бути виховна робота з різними категоріями населення - дітьми і дорослими, родинами і трудовими колективами, організаціями і соціальними групами.
Риторична підготовка студентів у більшості джерел розглядається як переважно теоретична, спрямована на забезпечення певної системи знань з риторики. Нова парадигма вищої освіти с