РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи обстежених жінок
Відповідно до поставленої мети і задач було обстежено 210 вагітних жінок, які були розділені на три групи:
І група - 60 вагітних з невиношуванням вагітності у анамнезі, що не одержували терапію з приводу генітальних інфекцій;
ІІ група - 60 вагітних з невиношуванням вагітності та генітальною інфекцією, що отримали розроблену схему профілактики внутрішньоутробного інфікування плода.
ІІІ група (контрольна) - 90 здорових вагітних жінок. Виключаючі критерії для жінок контрольної групи - обтяжений акушерський або гінекологічний анамнез, інфекційні та екстрагенітальні захворювання до або під час вагітності, ускладнений перебіг вагітності. Мікробіологічне обстеження жінок конрольної групи було проведено двічі на протязі вагітності у терміні 18-19 та 32-33 тижні гестації.
До першої та другої групи були включені вагітні жінки з одноплідною вагітністю та невиношуванням вагітності у анамнезі у яких були виключені гормональні порушення, наявність екстрагенітальної патології на час спостереження та виявлені збудники урогенітальної інфекції (Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma homіnis, Cytomegalovirus, Herpes Simplex Virus, Toxoplasma gonadi, гриби роду Candida). Гормональний стан визначався за допомогою визначення морфограми, гірсутного числа по шкалі Феррімана-Голлвея та характеристики менструації.
Було проведено мікробіологічне дослідження 20 абортних плодів від жінок з невиношуванням вагітності на фоні урогенітальних інфекцій (І група), які не отримували антимікробну терапію для лікування УГІ.
Крім того було проведено обстеження 40 новонароджених (І група) від жінок з невиношуванням вагітності на фоні урогенітальних інфекцій (І група), які не отримували антимікробну терапію для лікування УГІ та 55 новонароджених (ІІ група) від жінок з невиношуванням вагітності на фоні урогенітальних інфекцій (ІІ група), які отримали антимікробну терапію для лікування УГІ.
2.2. Методи дослідження
Анамнестичні, клінічні та лабораторні дані були внесені у спеціальну анкету та опрацьовані на комп'ютері. При цьому зверталася увага на такі питання: соціально-економічні і демографічні дані - вік, сімейний статус, освіта, спеціальність та місце роботи, економічне положення, умови життя, шкідливі звички (паління, вживання алкоголю або наркотичних засобів); соматичний анамнез - перенесені екстрагенітальні захворювання; акушерський анамнез - кількість вагітностей, їх перебіг, можливі причини попереднього спонтанного переривання вагітності, термін вагітності при першому відвідуванні жіночої консультації та регулярність відвідувань жіночої консультації, маса тіла набрана під час даної вагітності, ускладнення під час вагітності; гінекологічний анамнез - вік при першій менструації, проміжок часу за який відбулося становлення менструального циклу, характеристика менструального циклу, вік початку статевого життя, методи контрацепції, що використовувалися на протязі життя, гінекологічні захворювання.
Гормональний статус вагітних оцінювався за даними гормональної кольпоцитології, використовувався монохромний метод забарвлення гематоксилін-еозіном.
Для виявлення ознак істміко-цервікальної недостатності та загрози переривання вагітності проводилося ультразвукове дослідження в динаміці вагітності на апараті "Aloka" SSD-630 та "Siemens" SL-1 (США).
З метою діагностики хромосомних аномалій у ембріона в 12-14 тижнів вагітності проводили вимірювання комірцевого простору при УЗД.
Після проведення комплексного обстеження вагітних з невиношуванням в анамнезі на підставі відсутності анатомічних, ендокринних, генетичних причин та наявності урогенітальних інфекцій, була виділена група жінок з невиношуванням інфекційної етіології, яка склала 120 вагітних. Жінки з невиношуванням вагітності на фоні УГІ були розділені на дві групи: І група - 60 вагітних з невиношуванням вагітності у анамнезі, що не одержували терапію з приводу генітальних інфекцій та ІІ група - 60 вагітних з невиношуванням вагітності та генітальною інфекцією, що отримали розроблену схему профілактики внутрішньоутробного інфікування плода.
Стан плода під час вагітності з'ясовувався методом кардіотокографії (КТГ) на кірдіомоніторі "Неwlett Packard" (США) та проведенням УЗД плода і плаценти на апараті "Aloka" SSD-630 та "Siemens" SL-1 (США).
При вагінальному дослідженні та огляді шийки матки у дзеркалах проводився забір вагінальних виділень з заднього склепіння піхви за допомогою стерильного ватного тампону та з цервікального каналу і уретри за допомогою стерильної петлі для приготування мазків та проведення культуральних досліджень. Крім того, проводилося вимірювання кислотності вагінального вмісту за допомогою рН тесту (Merck, Германія) [149].
Мазки приготовані з матеріалу заднього склепіння піхви та уретри після фіксації 95% розчином метанолу на протязі 2 хвилин, фарбували за Грамом та проводили мікроскопію з оцінкою мікробної флори за шкалою запропонованою Hay [1994]:
0 ступінь - визначаються лише епітеліальні клітини, бактерії відсутні;
1 ступінь - "нормальна" вагінальна флора (0 балів за Нугентом): визначаються лише лактобацили - грам-позитивні палочки
2 ступінь - "перехідна" вагінальна флора (5 балів за Нугентом): зменшене число лактобацил, наявність змішаної бактеріальної флори, така флора є перехідною між нормальною та БВ;
3 ступінь - змішана бактеріальна флора (8 балів за Нугентом) - наявність різноманітних бактерій, грам-позитивних та грам-негативних, присутні "ключові клітини" (які є епітеліальними клітиними піхви з бактеріями на їх поверхні) [139].
Матеріал для культуральних досліджень поміщали у транспортне середовище. Засів матеріалу на живильні середовища, специфічні для збудника, проводився не пізніше двох годин після забору матеріала.
M.hominis та U.urealyticum визаначали культуральним методом за допомогою по