Ви є тут

Профілактика та лікування клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом.

Автор: 
Ісламова Ганна Олегівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003632
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методи дослідження

Основним напрямком роботи є розробка індивідуалізованих методів диференційованої діагностики, профілактики та лікування з застосуванням патогенетично-обгрунтованих медикаментозних засобів на основі вивчення особливостей клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом в залежності від виду менопаузи.
Обстеження хворих проводилось в відділенні ендокринної гінекології інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України на базі клінічної лікарні №16 та №9 м.Київа.
Для діагностики клімактеричного синдрому та наявності аутоімунного тиреоїдиту, а також формування груп дослідження використовувались клінічні та параклінічні методи дослідження, які включали обстеження гінеколога та ендокринолога, оцінка особливостей клінічного перебігу КС, УЗД органів малого тазу та щитовидної залози, визначення ендокринних критеріїв стану статевої системи та ЩЗ, вивчення імунологічного статусу хворих та структурно-функціональних показників кісткової тканини. У всіх хворих проводилась антропометрія та обчислювався індекс маси тіла (ІМТ) - співвідношення маси тіла в кілограмах і довжини тіла в метрах, зведеної в квадрат.
Оцінка клінічних особливостей перебігу клімактеричного синдрому у обстежених жінок проводилась шляхом обчислення менопаузального індексу (МПІ), який враховує оптимальний перелік вегето-судинних та психоемоційних проявів і дозволяє досить адекватно оцінити особливості клінічного перебігу КС, після комп'ютерної обробки даних, отриманих при заповненні спеціально розробленої анкети з бальною оцінкою вегето-судинних та психоемоційних розладів [28].
МПІ відносно вегето-судинних розладів 10-20 балів відповідає слабкому ступеню їх вираженості, 21-30 -середньому, більше 30 балів - тяжкому ступеню вираженості; для психоемоційних розладів МПІ 1-7 балів відповідає легкому ступеню вираженості, 8-14 балів - середньому, а МПІ понад 14 балів відповідає тяжкому ступеню їх вираженості [28].
Стан ВНС оцінювався за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця "Кардіо-Спектр" (АОЗТ "Сольвейг"). Аналіз отриманих кардіоритмограм проводився шляхом обчислення статистичних та спектральних показників, що рекомендовані в якості Міжнародних стандартів Робочою групою Європейського товариства кардіології та Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології [23, 34].
Статистичні критерії:
Мо (с) - найбільш поширене значення R-R, що вказує на домінуючий рівень функціонування синусного вузлу.
АМо (%) - число кардіоінтервалів, що відповідають діапазону моди і відображають ступінь активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
ВР (с) - варіаційний розмах - різниця між максимальним та мінімальним значенням R-R кардіоритмограми.
ВПР (с-2) - вегетативний показник ритму дозволяє судити про зрушення вегетативного балансу. Обчислюється за формулою: ВПР=1/Мо?ВР. Чим менше значення ВПР, тим більша активація вагальної ланки вегетативного тонусу.
ІН - індекс напруги регуляційних систем (індекс Р.М.Баєвского) - відображає ступінь централізації управління серцевим ритмом. Розраховується за формулою: ІН=АМ0/(2?ВР?М0).
ВІ - вегетативний індекс Кердо: ВІ=(1 - Д/ЧСС) ?100,
де Д - величина діастолічного тиску;
ЧСС - частота серцевих скорочень за одну хвилину.
При повній вегетативній рівновазі (ейтонії) ВІ дорівнює нулю.
Якщо коефіцієнт позитивний, то переважає симпатичний вплив, якщо негативний -парасимпатичний.
Спектральні показники:
VLF (Very Low Frequency) (мс2) - дуже низькочастотна спектральна складова, яка відображає активацію центральних ерготропних систем регуляції вегетативного тонусу (ВТ). Вона формується повільними хвилями у частотному діапазоні від 0,04 до 0,003 Гц.
LF (Low Frequency) (мс2) - низькочастотна компонента (0,15-0,04 Гц), є маркером симпатичних впливів.
HF (high Frequency) (мс2) - високочастотна складова (0,15-0,4 Гц) відповідає еферентній вагальній (парасимпатичній) активності.
З метою дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники у обстежених жінок проводилось визначення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ) імуноферментним методом з використанням відповідних тест-систем виробництва фірми UBI (США) та естрадіолу (тест-системи фірми Equipar (Італія). Тиреоїдний гомеостаз оцінювався за вмістом вільного тироксину (Т4вільний), тиреотропного гормону (ТТГ), антитиреоглобуліну (АТТГ) та антимікросомальних антитіл (АМС) радіоімунним методом з використанням відповідних діагностичних наборів виробництва ГДП ІБОХ НАНБ (Білорусь). Дослідження проводились в лабораторії ендокринології ІПАГ АМН України.
Для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини застосовували метод ультразвукової денситометрії, який в останні роки широко використовується для діагностики остеопорозу як найбільш інформативний і сучасний [251]. Це практично єдиний метод неінвазивної оцінки ризику кісткової травми [251, 262]. Перевагами цього методу є відсутність радіоактивного опромінення, мобільність, простота експлуатації, відносна дешевизна досліджень. Тривалість одного дослідження, за допомогою апарату "Achilles+" (LUNAR Corp., Madison, WI) на п'ятковій кістці, становить 5 хвилин, точність методики висока [4, 91, 94, 98, 206]. Дослідження проводили на базі інституту травматології та ортопедії.
В результаті комп'ютерної обробки даних денситометричного дослідження за програмами, які закладені в устаткуванні, діагностика остеопорозу нами проводилась на основі Т-масштабу (згідно рекомендацій ВООЗ): нормальними вважали показники, що відхилялись від норми не більш ніж 1 SD, зменшення щільності на1,0-2,5 стандартних відхилення вважали остеопенією, а зниження щільності кісткової тканини більш ніж 2,5 стандартних відхилення нижче піку кісткової маси - остеопорозом, а при наявності хоча б одного перелому хребця чи шийки стегна розцінювали