РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методологія дослідження
Робота виконана на базі Донецького національного медичного університету (ДонДМУ) ім. М. Горького - ректор академік АМН України, проф., д.мед.н. В.М. Казаков, Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї (НДІ МПС) - директор д.мед.н., проф. А.В. Чайка, Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД, генеральний директор - член-кореспондент АМНУ, д.мед.н., професор В.К.Чайка). Біохімічні дослідження проводилися в Центральній науково-дослідницькій лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького та біохімічній лабораторії ДРЦОМД. Дослідження проводилося за згодою пацієнток і було схвалено науковою радою НДІ медичних проблем сім'ї (м. Донецьк) і комітетом з біоетики Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.
Програма комплексного дослідження проблеми акушерської патології на фоні ССЗ базувалася на послідовній схемі гіпотез і включала три етапи.
На першому етапі було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз історій пологів в ДРЦОМД за три роки (2002-2004 роки). За цей період в центрі відбулося 8 474 пологів. Методом випадкової вибірки було відібрано 1 813 історій пологів. Історії пологів, в яких не зазначено ССЗ (n=1681), увійшли до групи Х когортного дослідження. 132 пацієнтки з серцево-судинною патологією склали групу С, яку, виключивши 51 історію з плановою операцію кесаревого розтину, було поділено на групи Сф (28 роділь з фізіологічними пологами), Су (17 роділь з ускладненими пологами) і Сп (36 роділь з патологічним перебігом пологів).
Порівняльний аналіз акушерської патології груп С і Х виявив, що за наявності ССЗ вірогідно частіше траплялися не тільки патологічні (в більшості випадків - за рахунок планового кесаревого розтину), але й ускладнені пологи (в основному - за рахунок рутинних епізіо- та перинеотомій).
Щоб дослідити чинники високої частоти останніх у жінок із ССЗ, було зіставлено клінічні показники в залежності від наявності в пологах ТМТПШ. У 342 вагітних із 1813 досліджуваних розродження було проведено шляхом кесаревого розтину - їх історії були виключені з цього аналізу, вибірка скоротилася до 1471 роділлі. У 446 з них (30,32 %) відмічалися ТМТПШ - ці жінки склали групу ТМТПШ. Цю групу було поділено на групи ТМТПШссз (32 роділлі із ССЗ) і ТМТПШх (414 роділь без кардіальної патології). Жінки без ТМТПШ склали групу БТ (n=1025), з якої окремо було виділено в групу БТссз жінок із ССЗ (n=42) для порівняльного аналізу з групою ТМТПШссз.
Третій розподіл історій пологів виник через виявлений при порівнянні груп Сф, Су і Сп тісний зв'язок вегето-судинної дистонії (ВСД) і пологових ускладнень. З метою більш детального дослідження цього зв'язку групу ССЗ, виключивши історії з плановим кесаревим розтином, поділили на групи ВСД (17 роділь із ССЗ в поєднанні з ВСД) і БВСД (64 роділлі із ССЗ без ВСД).
Таким чином, ретроспективна частина дослідження включала наступні вибірки.
І. РЕТРОСПЕКТИВНЕ КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІВНИХ ДАНИХ
* Аналіз частоти ускладнень вагітності та пологів на фоні серцево-судинної патології (1813 історій пологів):
1) група С - 132 вагітні із серцево-судинною патологією
аналіз клініко-анамнестичних предикторів ускладнень пологів:
група Сф - 28 роділь з фізіологічними пологами;
група Су - 17 роділь з ускладненими пологами;
група Сп - 36 роділь з патологічними пологами;
2) група Х - 1681 жінка без ССЗ.
* Виявлення факторів ризику ТМТПШ на фоні ССЗ (1471 історій пологів):
1) група Т - 446 вагітних із з ТМТПШ:
група Тссз - 32 роділлі із ССЗ;
група Тх - 414 роділлі без ССЗ;
2) група БТ - 1025 вагітних з фізіологічним перебігом пологів:
група БТссз - 42 роділлі із ССЗ.
* Дослідження впливу ВСД на перебіг пологів у вагітних із ССЗ (81 історія пологів):
1) 17 вагітних із ССЗ на фоні ВСД;
2) 64 вагітних із ССЗ без супутньої ВСД.
На другому (проспективному) етапі дослідження проведено детальний клінічний аналіз, психологічний скринінг і нейрогормональні дослідження. До проспективного дослідження було залучено 170 вагітних жінок: 140 вагітних із ССЗ склали групу ССЗ; 30 соматично здорових жінок з фізіологічним перебігом пологів - контрольну групу. Ці групи були співставимі за віком, соціальним статусом, характером менструальної функції. У всіх обстежених була виключена продуктивна психічна симптоматика. Жінки групи ССЗ мали вагітність І ступеня ризику згідно В.І. Медведя [87]: без вираженої серцевої недостатності та без ускладнень ревматичного процесу (субклінічні прояви).
Вагітні отримували направлення до психолога, де їм пропонувалося психологічне консультування та, при необхідності, психокорекція або психотерапія. З метою оцінки ефективності програми "Сімейні пологи" групу ССЗ було розподілено на групу порівняння (80 жінок зі стандартною допологовою підготовкою) і основну групу (60 вагітних, включених до програми "Сімейні пологи"). Ці дві групи формувалися за принципом якісної репрезентативності, що обумовило об'єктивність порівняльної оцінки різних методів допологової підготовки та проведення родів.
Для дослідження клініко-анамнестичних, нейрогормональних та психологічних предикторів ускладнень пологів з групи порівняння було виділено 34 жінки з нормальними пологами (І група) та 46 жінок з обтяженими пологами (ІІ група).
Крім того, нами проведено аналіз емоційно-особистісних чинників обтяження пологів, що зумовило низку розподілів групи порівняння в залежності від ступенів маскулінізації, інтроверсії, емоційної лабільності та ОТ.
Таким чином, у клінічному дослідженні використовували наступні групи.
ІІ. Проспективне клінічне дослідження.
* аналіз емоційно-особистісної специфіки вагітних із вадами серця (170 вагітних жінок):
1. група ССЗ - 140 вагітних із серцево-судинною патологією;
2. контрольна група - 30 соматично здорових вагітних з фізіологічним перебігом пологів.
* визначення психологічн