РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічні методи дослідження
Основним напрямком цієї роботи стало: вивчення частоти, ступеня тяжкості і
особливості перебігу синдрому хірургічної менопаузи у жінок різного віку
залежно від наявності і виду екстрагенітальної патології та обсягу проведеної
операції; встановлення особливостей нейроендокринного статусу у жінок із СХМ;
визначення особливостей добового профілю артеріального тиску і
структурно-функціонального стану міокарду у жінок з хірургічною менопаузою;
визначення особливостей ехоструктури, васкуляризації та гемодинаміки нирок у
жінок з доброякістними пухлинами матки із застосюванням комплексної
ультрозвукової діагностики; дослідження функціонального стан нижніх
сечовивідних шляхів у жінок з міомою матки до і після гістеректомії; вивчення
можливісті застосування допплеровських ультразвукових методів (КДК, ЕДК та ІДГ)
для характеристики особливостей васкуляризації патологічних утворень молочної
залози та контролю ефективності замісної гормональної терапії у жінок з
синдромом хірургічної менопаузи; розробка і проведення клінічної апробації
патогенетично обгрунтованих комплексів лікувальних заходів профілактики та
корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою.
Для вирішення мети і завдань було обстежено 727 жінок до і після гістер- та
гістероваріоектомії, які були розподілені на дві групи, залежно від обсягу
оперативного втручання. Першу групу склали 235 жінок, яким була виконана
тотальна гістеректомія; друга група – 492 жінки, яким була виконана тотальна
гістероваріоектомія. Під час обстеження жінки додатково були розподілені в
кожній групі на вікові категорії: до 40 років, 41-45 років, 46-49 років, 50-55
років.
Усі оперативні втручання були виконані на клінічній базі кафедри акушерства і
гінекології №1 НМУ у відділенні гінекології Київської міської клінічної лікарні
№18. Оперативні втручання виконувались абдомінальним, піхвовим та
лапароскопічним шляхами. Лапароскопічні операції здійснювались з використанням
ендоскопічного устаткування та інструментів фірми “WISAP” (Німеччина) під
комбінованим ендотрахіальним наркозом. Візуальний контроль і відеозапис
операцій проводили за допомогою ендоскопічної відеокамери фірми “WISAP”.
У обстежуваних жінок вивчався преморбітний фон, менструальна та генеративна
функції, морфологічні особливості видаленого препарату.
При загально клінічному обстежені особлива увага приділялась даним анамнезу,
кількості пологів, екстрагенітальним захворюванням, гінекологічним та загально
хірургічним операціям. Особливу увагу приділяли також вивченню специфічних
функцій жіночого організму. Аналіз менструальної функції включав встановлення
віку менархе, характеру менструальних кровотеч та порушень менструальної
функції. Репродуктивна система оцінювалась по кількості вагітностей, їх
протіканню, ускладненням та особливостям пологів.
При вивченні виникнення лейоміоми приділялась увага часу її виникнення,
проведенному лікуванню та його ефективності, стану функцій суміжних органів.
Проводився загальний та гінекологічний огляд, пальпація молочних та щитовидної
залоз. При клінічному обстеженні оцінювали характер структури, наявність
надлишкової маси тіла, а також стан серцево-судинної системи, органів дихання,
шлунково-кишкового тракту, сечовивідної та нервової системи, психоемоційний
стан жінок.
В процесі роботи були виконані традиційні методи клінічного обстеження:
загальні аналізи крові та сечі; вивчення біохімічних параметрів крові, які
відображають функцію печінки та нирок; стан системи згортання крові;
мікроскопія мазків вагінального відокремлювання пофарбованого по Граму.
Оцінка клінічних особливостей перебігу синдрому хірургічної менопаузи у жінок
різного віку проводилась шляхом комп’ютерної обробки даних, отриманих при
заповненні анкет з вирахуванням індексу Г. Куппермана [442] та МПІ в
модефікації Е.В. Уварової та В.П. Сметнік [216].
Для оцінки тяжкості СХМ використовували менопаузальний індекс (індекс
Куппермана), де виділяли симптоми в наступній послідовності: приливи жару,
пітливість, парастезії, безсоння, болі у м’язах, суглобах та кістках,
стомлюваність, головні болі, збуджуваність, запаморочення, депресія, серцебиття
та емоційна лабільність. Для кожного симптому вводиться фактор конверсії; для
приливів він дорівнює „4”, пітливість, безсоння, парастезії – „2”, для інших –
„1”. Показник індексу представляє собою суму факторів конверсії окремих
симптомів, помножених на ступінь їх виразності (0 – відсутність симптому, 1 –
легкий ступінь, 2 – помірний, 3 – тяжкий прояв). Максимальне значення не
повинно перевищувати 57. Для психоемоційних порушень, якщо МПІ дорівнює 0
балів, трактується як відсутність порушень, 1-7 балів, як порушення легкого
ступеня, 8-14 балів – середнього ступеню, 15 і більше – тяжкого ступеня.
Вегето-судинні порушення при значенні МПІ до 10 балів оцінюється як відсутність
патологічних проявів, 11-20 балів як легкий ступінь порушень, 21-30 балів –
середній, 31 і більше – тяжкі вегето-судинні порушення.
2.2. Спеціальні методи дослідження
Для оцінки функціонування комплексу гіпоталамус-гіпофіз-яєчник та з метою
встановлення особливостей механізмів розвитку синдрому хірургічної менопаузи,
проводилось визначення вмісту гонадотропних гормонів - лютеїнозуючого (ЛГ) та
фолікулостимулювального (ФСГ), які визначали імуноферментним методом; статевих
гормонів естрадіолу (Е), прогестерону (П), які визначались радіоімунним методом
та з використанням реактивів стандартних наборів UBI MAGIWEL TM. Кров
відбиралась веноп
- Київ+380960830922