РОЗДІЛ 2.
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Загальна клінічна характеристика вагітних жінок
Для досягнення поставленої мети було проведено клініко-лабораторне обстеження
140 вагітних.
І, контрольну, групу склали 40 вагітних з нормальною масою тіла, без
екстрагенітальної патології, які були включені методом випадкового вибору. У IІ
клінічну групу увійшли 40 вагітних з АКО I ступеня. IIІ клінічну групу склали
вагітні (40) з АКО ІІ ступеня, ІV (20) – з АКО III ступеня.
Розподіл на групи було проведено подібним чином у зв’язку з тим, що АКО
характеризується частіше надлишком маси тіла до 50% (I-II ступінь АКО), тоді як
масивне ожиріння (понад 50% зайвої ваги) звичайно супроводжує
нейро-обмінно-ендокринні порушення різного рівня поразки, які нерідко
супроводжуються безплідністю, тобто чисельність вагітних із III ступенем
“чистої” форми АКО досить незначна.
В процесі проведення подальших досліджень ІІ, ІІІ та ІV групи були розподілені
на рівні за кількістю вагітних підгрупи А і Б. Застосовані в підгрупах
терапевтичні методики відображені відповідно у розділах 2.3.1. та 2.3.2.
Діагноз АКО ставили на підставі даних анамнезу, результатів антропометрії,
клініко-лабораторного обстеження. Ступінь ожиріння оцінювали з використанням
індексу Брока та з урахуванням фізіологічного приросту маси тіла за вагітність
(на 10 кг).
Для дослідження залучались жінки з встановленим сімейно-спадковим та
аліментарним характером ожиріння. При опитуванні вагітних з’ясовано, що 91 із
них (91,0%) харчувалися нераціонально (мало місце не тільки перевищення
добового калоражу споживаної їжі, але й якісні відхилення в співвідношенні
харчових інгредієнтів: перебільшення легкозасвоюваних вуглеводів при відносному
дефіциті білків та вітамінів). 70 опитаних (70,0%) вказували на диспропорцію
добового раціону на користь вечірньо-нічних прийомів їжі.
Більше половини жінок (62,0%) мали в анамнезі вказівки на проведення ефективних
гіпокалорійних дієт, що може також непрямо підтвержувати аліментарний характер
розвитку ожиріння.
Необхідно відмітити, що всі обстежені вагітні мали зайву масу тіла до настання
дійсної вагітності, 31,0% вагітних відмічали післяпологове ожиріння, яке
розвинулося на тлі попередніх вагітностей та пологів.
Групи були рівнозначні за тривалістю проявів ожиріння (в середньому, від 15 до
20 років). Серед пацієнток II групи 67,5% мали ожиріння з дитинства, 32,5% - з
періоду пубертату.
Серед усіх жінок суттєвої різниці в віковому складі не було (середній вік склав
27,9±0,03 років).
Особливістю становлення менструальної функції у жінок з АКО було пізнє настання
менархе. Пізнє менархе у IІ групі відмічалося в 19 вагітних (47,5%), у IIІ – у
52,5% випадків (в 21 вагітної), у ІV- в 13 (65,0%) вагітних. В контрольній
групі цей показник зустрічався в 4 жінок (10,0%).
В пацієнток IІ групи регулярний менструальний цикл встановився одразу у 87,5 %,
що не мало значної різниці від даних контрольної групи (90,0%), у IIІ та ІV
групах – в 65,5%.
При вивченні генеративного анамнезу було встановлено, що при вираженому АКО
фертильність жінок знижувалась.
Серед вагітних IІ групи середня кількість вагітностей склала 4,6±0,2, пологів -
2,1±0,1; у IIІ групі – 3,3±0,3 та 1,6±0,1; у ІV - 3,1±0,2 та 1,5±0,1; і
відповідно у контрольній групі - 4,7±0,4 та 2,3±0,3. Таким чином, за даним
показником не отримано значних розходжень.
Таблиця 2.1.1
Акушерський анамнез вагітних з АКО
Ускладнення вагітності, пологів, післяпологового періоду
Клінічна група
І
n=40
IІ
n=40
IIІ
n=40
ІV
n=20
Вагітність, що не розвивається (у терміні до 12 тижнів)
2
(5,0%)
(5,0%)
(17,5%)
(25,0%)
Вагітність, що не розвивається (у терміні 13-22 тижнів)
(2,5%)
(12,5%)
6
(30,0%)
Мимовільний аборт
(2,5%)
(5,0%)
(20,0%)
(35,0%)
Плацентарні порушення
(5,0%)
(5,0%)
11
(27,5%)
(30,0%)
Прееклампсія
(2,5%)
(7,5%)
12
(30,0%)
(35,0%)
Анемія вагітних
(20,0%)
(12,5%)
(17,5%)
(20,0%)
Аномалії пологової діяльності
(7,5%)
(10,0% )
(22,5%)
(30,0%)
Передчасні пологи
(5,0%)
(15,0%)
(25,0%)
Пологові травми
(5,0%)
(17,5%)
(30,0%)
Переношування
(5,0%)
(7,5%)
(22,5%)
(20,0%)
Продовження табл.2.1.1.
Крупний плід
(7,5%)
(12,5%)
(15,0%)
(10,0%)
Кровотеча в пологах та післяпологовому періоді
(5,0%)
(7,5%)
(22,5%)
(40,0%)
Мертвонародження
(2,5%)
(2,5%)
(7,5%)
(10,0%)
В 7 (17,5%) вагітних ІI групи, в 13 (32,5%) IIІ групи та в 15 (37,5%) ІV групи
в анамнезі мало місце безпліддя тої чи іншої форми і тривалості. В контрольній
групі аналогічний контингент склав лише 10,0% (тобто спостерігалась досить
суттєва різниця усіх груп з контролем).
Проведений аналіз результатів попередніх вагітностей показав, що кількість
гестаційних, інтранатальних і післяпологових ускладнень, які мали місце раніше,
відрізнялась від контролю у вагітних IIІ та ІV груп (табл. 2.1.1.), в той час
як у ІІ групі частота акушерських ускладнень в анамнезі знаходилася на одному
рівні з групою контролю.
Сечокам’яна хвороба, хронічний гастродуоденіт і холецистит, виразкова хвороба
шлунку та дванадцятипалої кишки, міопія високого ступеня, пролапс мітрального
клапану мали місце в поодиноких спостереженнях у всіх жінок, що обстежувалися.
Рис.2.1.1. та табл. 2.1.2. ілюструють частоту виявлення супутньої
екстрагенітальної патології у вагітних різних груп з АКО різного ступеня.
Такі захворювання, як гіпертонічна хвороба, вегето-судинна дистонія,
гіперплазія щитоподібної залози, хронічний пієлонефрит у вагітних з АКО
відмічалися значно ч
- Київ+380960830922