РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених
Для вивчення впливу поєднаної патології урогенітального мікоплазмоза та
хронічного пієлонефриту було проведено клініко-статистичний аналіз у 190
вагітних жінок з запальними захворюваннями нирок. Для цієї мети всі вагітні з
хронічним пієлонефритом були розділені на групи:
– І група – 70 вагітних (28%) з хронічним пієлонефритом без мікоплазменої
інфекції;
– ІІ група – увійшли 120 вагітних жінок (48%) з хронічним пієлонефритом в
анамнезі та мікоплазменою інфекцією;
– Контрольну групу – складали 60 (24%) практично здорових вагітних з
фізіологічним перебігом гестаційного процесу.
Таким чином, клініко-статистичний аналіз охопив 250 випадків результату
вагітності й пологів для матері та плода. Вік обстежених коливався від 17 до 43
років (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених пацієнток за віком, абс.ч. (%)
Група
вагітних
Вік, років
17-19
20-25
26-31
32-37
38-42
I (n=70)
16 (22,9)
26 (37,1)
16 (22,9)
8 (11,4)
4 (5,7)
II (n=120)
29 (24,2)
47 (39,2)
22 (18,3)
13 (10,8)
9 (7,5)
Контроль (n=60)
14 (23,3)
25 (41,7)
11 (18,3)
7 (11,7)
3 (5,0)
При аналізі давності захворювання на хронічний пієлонефрит було виявлено, що
вагітні II групи мали більш тривалу течію хронічного пієлонефриту (таблиця
2.2), так тривалість захворювання від 1 до 3 років в II групі мала місце у
16,7% вагітних. У групі I цей показник склав – 28,6% жінок (р<0,05).
Таблиця 2.2
Тривалість захворювання на хронічний пієлонефрит у вагітних, абс. ч. (%)
Група
вагітних
Вік, років
1-3
3-5
5-7
7-10
Більше 10
I група, n=70
20 (28,6)
8 (11,4)
18 (25,7)
9 (12,9)
15 (21,4)
II група, n=120
20 (16,7) *
18 (15,0)
41 (34,2)
19 (15,8)
22 (18,3)
Примітка: * – вірогідність різниці відносно показників I групи.
У вагітних на тлі хронічного пієлонефриту зустрічалася наступна патологія
нирок: сечокам’яна хвороба – 39 (20,5%) жінок, полікистоз нирок – 18 (9,5%),
нефроптоз – 16 (8,4%), у 6 (3,2%) жінок – аномалії розвитку нирок, вперше
виявлений під час вагітності (таблиця 2.3). 24 жінки (12,6%) перенесли операції
з приводу патології нирок різного ступеня складності.
Таблиця 2.3
Структура супутньої патології нирок у обстежених, абс. ч. (%)
Нозологічна форма
I група, n=70
II група, n=120
Всього,
n=190
Сечокам’яна хвороба
16 (22,9)
23 (19,2)
39 (20,5)
Нефроптоз
7 (10,0)
9 (7,5)
16 (8,4)
Полікистоз нирок
6 (8,5)
12 (10,0)
18 (9,5)
Перенесені операції з приводу патології нирок різного ступеня складності
8 (11,4)
16 (13,3)
24 (12,6)
Аномалії розвитку нирок
2 (2,9)
4 (3,3)
6 (3,2)
Встановлено, що у 190 вагітних гострий цистит був у 47 (24,7%) пацієнток,
хронічний цистит – 50 (26,3%) жінок (таблиця 2.4). Однак у жінок II групи
хронічний цистит зустрічався набагато частіше, що свідчить про те, що у жінок з
мікоплазменою інфекцією вірогідно вище хронізація процесу – 37 (30,8%), для
порівняння в I групі – 13 (18,6%) жінок (р<0,05).
Таблиця 2.4
Частота гострого та хронічного циститу у обстежений жінок, абс. ч. (%)
Група вагітних
Гострий цистит
Хронічний цистит
I група, n=70
16 (22,9)
13 (18,6)
II група, n=120
31 (25,8)
37 (30,8) *
Всього, n=190
47 (24,7)
50 (26,3)
Примітка: * – вірогідність різниці відносно показників I групи.
При аналізі репродуктивної функції у вагітних з хронічним пієлонефритом було
виявлено, що значна частина обстежених представлена першонароджуючими
пацієнтками (76,8%) – 146 жінок, повторнородящих було 44 (23,1%). Паритет
вагітності та пологів в обстежуваних групах не відрізнялася (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5
Паритет вагітності та пологів у обстежений жінок, абс. ч. (%)
Групи вагітних
Вагітність
Пологи
перша
повторні
перші
повторні
I група, n=70
38 (54,3)
32 (45,7)
53 (75,7)
17(24,3)
II група, n=120
67 (55,8)
53 (44,2)
93 (77,5)
27 (22,5)
Всього, n=190
122 (55,5)
98 (44,5)
169 (76,8)
51 (23,2)
Окремо, ми вважали проаналізувати акушерсько-гінекологічний та сексуальний
анамнез обстежених пацієнток.
Нерідкісними в анамнезі були гінекологічні захворювання (таблиця 2.6).
Найчастіше зустрічалися: фонові процеси шейки матки 27,5% випадків в ІI групі
(відповідно в І групі – 15,7%, р<0,05); запальні захворювання матки та/або її
придатків – 35,8% жінок в II групі (в I групі – 18,6%, р<0,05); безплідність –
14,2% жінок II групи й 4,3% – в I групі (р<0,01). Крім цього, у жінок IІ групи
в анамнезі інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, трихомоніаз,
гонорея) зустрічалися достовірно частіше – 23,3%, на відміну від I групи – 10%
(р<0,01).
Таблиця 2.6
Результати вивчення гінекологічного анамнезу, абс. ч. (%)
Нозологічна форма
I група (n=70)
II група (n=120)
Всього (n=190)
Фонові захворювання шийки матки
11 (15,7)
33 (27,5) *
44 (23,2)
Запальні захворювання матки та/або її придатків
13 (18,6)
43 (35,8) *
56 (29,5)
Перенесені ІПСШ (хламідіоз, трихомоніаз, гонорея)
7 (10,0)
28 (23,3) *
35 (18,4)
Безплідність
3 (4,3)
17 (14,2) *
20 (10,5)
Лейомиома матки
2 (2,9)
4 (3,3)
6 (3,2)
Пухлини яєчників
2 (2,9)
3 (2,5)
5 (2,6)
Порушення менструального циклу
8 (11,5)
15 (12,5)
22 (11,6)
Примітка: * – вірогідність різниці відносно показників I групи.
Необхідно зазначити, що частота виявлення лейоміоми матки, пухлин яєчників,
порушення менструального циклу у жінок в обстежуваних груп була однаковою.
Результати вивчення анамнестических даних дозволили виявити, що ранній початок
статевого життя (до 17 років) мав місце у 44,2% жінок ІІ групи (в І групі –
15,7% та 13,3% жінок у контрольній групі, р>0,001); часта зміна статевих
партнерів протягом життя 3 і більше разів – у 54,2% жінок ІІ групи, відповідно
в І групі та контрольній групі – 14,3% та 11,7%
- Київ+380960830922