РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В процесі виконання даної роботи використовувалось ряд різних тест-об’єктів та
методів досліджень. Але немає підстав пов’язувати себе необхідністю
представляти всі ці матеріали в даному розділі. Це диктується різними
обставинами і, перш за все, намаганнями уникнути небажаних повторень, а там, де
це необхідно, максимально наблизити методичні підходи до реалізації завдань, що
ставились. Немає необхідності і в деталізації окремих загальноприйнятих
методів, які представлені в доступній нам літературі, в зв’язку з чим ми
обмежимось лише їх цитуванням.
Методи загального характеру, зокрема методи культивування досліджуваних
мікроорганізмів, визначення окремих параметрів, а також ряд фізико-хімічних
методик будуть наведені нами в цьому розділі. Окремі методи будуть розглядатись
у відповідних розділах експериментальної частини роботи. Це стосується,
головним чином, методів виділення, очистки та ідентифікації мікотоксинів
(афлатоксину, рорідину Н та дезоксиніваленолу), мікробіологічної інактивації
Т-2 токсину, деяких аспектів нумеричного аналізу і таке ін.
2.1. Об’єкти дослідження
Об’єктами досліджень при виконанні даної роботи були, поряд зі штамами
мікроміцетів – продуцентів афлатоксину В1, дезоксиніваленолу і рорідину Н,
штами дріжджів та бактерій, а також зелених водоростей, які використовувались
для вивчення антибіотичних властивостей досліджуваних мікотоксинів.
2.1.1. Мікроміцети
Для одержання препаративних кількостей мікотоксинів використовували такі
культури:
A. flavus 109801 — продуцент афлатоксину В1, виділений в 1980 р. О.М. Зайченко
з партії Індійського токсичного арахісу і ідентифікований І.О. Еланською;
F. macroceras 108270 — продуцент дезоксиніваленолу, виділений в 1987 р. О.М.
Зайченко з колосу пшениці і ідентифікований І.О. Еланською;
Dendrodochium toxicum 100115 — продуцент рорідину Н та інших макроциклічних
трихотеценів [172], виділений в 1954 р. Т.С. Кириленко з солом’яної суміші і
ідентифікований М.М. Підоплічко.
2.1.2. Дріжджі
Об’єктами дослідження були 506 штамів дріжджів, що віднесені до 24 видів і 10
родів (табл. 2.1.2.1).
Культури дріжджів були виділені з ризосфери і філосфери сільськогосподарських і
дикоростучих рослин, водойм, організмів холоднокровних та теплокровних і таке
ін.
Всі штами дріжджів були люб’язно надані в наше розпорядження з відділу
фізіології промислових мікроорганізмів ст. н. співробітником С.С. Нагорною, за
що ми їй щиро вдячні.
Таблиця 2.1.2.1.
Досліджувані види дріжджів
№ п/п
Вид, автори, рік описання
Кількість штамів
Debaryomyces castellii Capriotti, 1958
D. hansenii (Zoph) Lodder et Kreger-van Rij, 1952
24
D. polymorphus (Klocker) Price et Phaff, 1979
27
D. vanriji (van der Walt et Tscheuschner) Abadie et al.
var. vanriji, 1963
17
Pichia anomala (Hansen) Kurtzman,1984
24
P. guilliermondii Wickerham,1966
14
P. membranaefaciens Hansen, 1904
10
Williopsis californica (Lodder) von Arx, 1977
17
W. saturnus (Klocker) Zender var. saturnus, 1991
12
10
Kluyveromyces marxianus (Hansen) van der Walt,1971
29
11
K. dobzhanskii (Shehata, Mrak & Phaff) van der Walt, 1971
12
K. lactis (Dombrowski)van der Walt, 1986
13
Saturnispora dispora (Dekker) Ziu & Kurtzman, 1991
14
Saccharomyces cerevisiae Meyen ex Hansen, 1883
170
15
Schizosaccharomyces pombe Lindner, 1893
16
Candida albicans (Robin) Berkhout, 1923
13
17
C. kefyr (Beijerinck) van Uden et Buckley, 1970
Продовження табл. 2.1.2.1.
18
C. krusei (Castellani) Berkhout, 1923
23
19
C. lambica (Lindner et Genoud) van Uden et Buckley, 1970
15
20
C. rugosa (Anderson) Diddens et Lodder, 1942
21
C. tropicalis (Castellani) Berkhout, 1923
21
22
C. valida (Leberle) van Uden et Buckley, 1970
11
23
Rhodotorula minuta (Saito) Lodder, 1934
24
Trichosporon cutaneum (De Beurm, Gougerot et Vaucher) Ota, 1926
31
2.1.3. Бактерії
Антибіотичні властивості мікотоксинів вивчали по відношенню до 80 штамів
фітопатогенних бактерій (20 видів, 16 патоварів і 3 роди), виділених з овочевих
та плодових культур, кормових трав, злаків, бобів, квіткових та деяких
технічних культур, поряд з цим, досліджували 47 штамів Грам+ спороутворюючих
коків (4-х видів), виділених від урологічно хворих людей (33 штами) та від
здорових телят (14 штамів). Перелік досліджуваних бактеріальних штамів
наведений в таблиці 2.1.3.1.
Штами фітопатогенних бактерій були люб’язно надані в наше розпорядження з
відділу фітопатогенних бактерій провідним інженером Н.В. Житкевич, а Грам+
спороутворюючих коків – з відділу антибіотиків пров. н. співробітником І.Б.
Сорокуловою – за що ми їм щиро вдячні.
Таблиця 2.1.3.1.
Досліджувані штами бактерій
№ п/п
Види, патовари
Кількість штамів
Фітопатогенні бактерії
Pseudomonas syringae
P. syringae pv. lachrymas
P. syringae pv. lupini
P. syringae pv. maculicola
P. syringae pv. persicae
P. syringae pv. morsprunorum
P. syringae pv. atrofaciens
P. syringae pv. cerasi
P. syringae pv.tomato
10
P. savastanoi pv. phaseolicola
11
P. iridis
12
P. viridiflava
13
P. wieringae
14
P. fluorescens
15
Erwinia carotovora
14
16
E. carotovora f. citrulis
17
E. carotovora f. zeae
18
E. aroidea
19
E. toxica
Продовження табл.2.1.3.1.
20
E. herbicola
21
E. pyri
22
E. chrysanthemy
23
E. atroseptica
24
E. papulina
25
E. phytophthora
26
E. horticola
27
E. nigrifluens
28
E. tracheiphila
29
E. mallotivora
30
Xanthomonas campestris
31
X. campestris pv. begonia
32
X. campestris pv. secalis
33
X. vesica
- Київ+380960830922