РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Загальна характеристика обстежених осіб
Для досягенення поставлених завдань обстежено 94 хворих на ХЗЗСЗ. Серед обстежених 36 чоловіків і 58 жінок, середній вік яких склав 46?2 років. Пацієнти знаходились на стаціонарному або амбулаторному лікуванні в міській клінічній лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги №4 м. Харкова.
Згідно з анамнестичними, клінічними та іншими даними пацієнти були розділені на 2 групи з діагнозами хронічний сіалоаденіт (ХС) і первинний синдром Шегрена (ПСШ) по 59 і 35 хворих відповідно.
2.2.Матеріали для досліджень
Об?єкти мікробіологічного дослідження - ексудат із привушних та підщелепних великих слинних залоз і матеріал, який був зібраний із поверхні слизової оболонки ротової порожнини біля вихідних проток привушних та підщелепних слинних залоз та із зіву в ділянці піднебінних мигдаликів хворих на ХЗЗСЗ. Мікробіологічні проби збирали двічі - до початку терапії і через 7-10 діб наприкінці лікування. Для контролю був використаний матеріал від контрольної групи - 40 практично здорових людей без вираженої патології слинних залоз.
Всього було вивчено при ХЗЗСЗ - 2079 штамів мікроорганізмів (табл.2.1). Переважну кількість мікрофлори склала кокова група аеробних грампозитивних (Streptococcus spp. (251), Enterococcus spp. (108), Staphylococcus spp. (106), Stomatococcus mucilaginosus (70)) і грамнегативних мікроорганізмів (Neisseria spp. (99)). Серед анаеробних мікроорганізмів більшість належала грампозитивним кокам - Peptostreptococcus spp. (102). Найбільший ступінь обсіменіння та різноманітність видового складу мікробіоценозу, які досліджувались із слинних залоз і ротової порожнини, спостерігався у хворих на хронічні запальні захворювання СЗ з ПСШ.
Таблиця 2.1
Характеристика штамів при дослідженні ХСС і ХЕС слинних залоз
Тип дихання
(кількість штамів)Забарвлення по Граму
(кількість штамів)Вид мікроорганізмівПоходження штамів - від хворих з діагнозомХСПСШ12345Аеробні мікроорганізми
(1575)Грампозитивні мікроорганізми
(1088)Streptococcus pyogenes2017Streptococcus pneumoniae9667Streptococcus oralis і ін.199128Enterococcus spp.12457Staphylococcus spp.
(коагулазопозитивні)3934Staphylococcus spp. (коагулазонегативні)8539Micrococcus spp.910Marinococcus albus -2Aerococcus viridans22Stomatococcus mucilaginosus7834Corynebacterium spp.2815Sporosarcina ureae21Грамнегативні мікроорганізми
(411)Neisseria spp.12175Branhamella catarrhalis187Kingella kingae88Moraxella spp.-2Morococcus cerebrosus32Bordetella spp.2-
Продовж. табл. 2.1
12345Acinetobacter spp.1912Alcaligenes spp.74Actinobacillus spp.42Deinobacter grandis-1Pasteurella spp.32Capnocytophaga ochracea12представн. Enterobacteriaceae1413Pseudomonas spp.-3Haemophilus spp.3330EO-21-O-22-Suttonella indologenes-1Streptobacillus moniliformis25Simonsiella muelleri31Гриби роду Candida (76)4729Анаеробні мікроорганізми
(504)Грампозитивні мікроорганізми
(379)Peptococcus niger17-Peptostreptococcus spp.12781Streptococcus morbillorum22Lactobacillus spp.6052Bifidobacterium spp.1919Грамнегативні мікроорганізми
(125)Prevotella spp.3327Fusobacterium spp.3319Veillonella spp.64Leptotrichia buccalis3-Всього 2079 штамів1270809
Об?єктами імунологічних і вірусологічних досліджень були кров і слина хворих на ХЗЗСЗ. Кров із ліктьової вени і слину брали вранці натще. Використовували цільну кров (для визначення рівня ЦІК, титру комплементу та титру нормальних антитіл) і кров, яку стабілізували антикоагулянтами (гепарин в нормі 25 од./1 мл крові). Для цього до 0,5 мл гепарину додавали 0,85% розчин NaCl, доводячи загальну кількість до 10 мл. Після цього до 3 мл крові додавали 3 краплі розведеного гепарину [318].
2.3. Мікробіологічні методи
Взяття ексудату із проток привушних та підщелепних великих слинних залоз проводили за допомогою спеціальних канюль після прийому хворим 8 крапель 1% розчину пілокарпину гідрохлориду за методикою І.Ф.Ромачевої (1987)[68]. Матеріал із поверхні слизової оболонки ротової порожнини біля вихідних проток привушних та підщелепних слинних залоз та із зіву в ділянці піднебінних мигдаликів був зібраний зволоженими ватяними тампонами натще або через 2 години після прийняття їжі. Забір і засівання матеріалів проводиди згідно з наказом № 535 МЗ СРСР від 22.04.1985 загальноприйнятими методами, як викладено у нормативних та методичних посібниках [319-330].
Первинні посіви робили на поживні (м'ясо-пептонний агар (МПА), 5% кров'яний агар, цукровий бульйон) і на відповідні для кожного виду мікроорганізмів агаризовані та напіврідкі елективні та диференціально-діагностичні середовища: жовточно-сольовий агар (Чистовича), "шоколадний" агар (агар із грітою кров'ю), середовища Ендо, Калини, Сабуро, Вільсон-Блера, Кітта-Тароцці, збагачений тіогликолевий агар (НЗТА) з налідіксовою кислотою, канаміцином та жовчю і з діамантовим зеленим, середовища для біфідобактерій та лактобактерій. Використовували поживні середовища виробництва "Государственный научный центр прикладной микробиологии, отделение "Питательные среды" МЗРФ (г.Оболенск Московской обл.,РФ)", НВО "Питательные среды" (г.Махачкала,РФ). і набори та окремі тести виробництва PLIVA - Lachema a.s.,Чехія; НИЦФ, Санкт-Петербург, Росія та bioMerieux, Франція. Контроль якості поживних середовищ проводили за рекомендаціями фірм-виробників, виданих у сертифікатах до продукції, а також за Інформаційним листом МОЗ України № 05.4.1/1670 "Бактеріологічний контроль поживних середовищ", Київ, 2000. Для цього використовували стандартні референс-штами: Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (ATCC 25922), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853), Streptococcus pne