РОЗДІЛ 2
ПРОЦЕДУРА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ
БАТЬКІВСЬКОЇ СІМ'Ї НА МОЛОДЕ ПОДРУЖЖЯ
2.1. Характеристика вибіркової сукупності
Експериментальне дослідження впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя проводилось на базі психологічної консультації з питань шлюбу і сім'ї при міських рагсах м. Луцька та м. Ковеля, у Центрі розвитку і підтримки сім'ї при обласному центру соціальних служб для молоді м Луцька.
Дослідження охоплювало 110 подружніх пар (220 осіб), з яких було сформовано дві групи обстежуваних, виходячи із мети та завдань дослідження:
1 група - 55 подружніх пар (110 осіб, відібраних випадково) зі стажем спільного проживання до 5 років, які характеризувалися стабільними, сприятливими взаєминами;
2 група - 55 подружніх пар (110 осіб) зі стажем сімейного життя до 5 років, які зверталися до психологічної консультації у зв'язку із дисфункційними взаєминами.
Досліджувані являли собою групи, які були однорідними за віковими, статевими, освітніми та соціальними параметрами.
Подружжя 1 та 2 груп знаходилися в першому шлюбі.
Вік партнерів був від 18 до 30 років, причому більша частина (55,0%) - молоді люди віком від 18 до 22 років, 35,0% досліджуваних - від 22 до 25 років, 10,0% - особи від 25 до 30 років.
Вікова характеристика молодого подружжя 1 та 2 груп представлена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежуваних за віком, %
Вік обстежуванихКількість обстежуванихВід 18 до 22 років55,0Від 22 до 25 років35,0Від 25 до 30 років10,0
Різниця у віці між партнерами варіювала від одного до восьми років. Вікову різницю до трьох років мали 58,2% обстежуваних, до п'яти років - 31,8%, до восьми років - 10,0% досліджуваних. Подружжів із ідентичним віком у нашій вибірці не виявлено (див. рис 2.1):
Рис. 2.1? Вікові відмінності між подружжям, %
Проаналізувавши освітній рівень досліджуваних, встановлено, що більшість молодих людей (58,2%) мали вищу або незакінчену вищу освіту, 32,7% обстежуваних мали середню спеціальну освіту і найменша кількість (9,1%) - середню освіту.
Виявлено гендерні відмінності у рівнях освіти обстежуваних 1 та 2 груп. Так, освітній рівень жінок досліджуваних 2 групи у більшості випадків був вищим (64,5%) освітнього рівня чоловіків(35,5%). У подружжя 1 групи освітній рівень жінок у переважній більшості відповідав рівню освіти чоловіків.
Вивчаючи соціальний стан молодих подружжів, встановлено, що 65,0% із них працювали або навчалися. 35,0% досліджуваних на час обстеження були безробітними або мали непостійну роботу.
Тривалість дошлюбного знайомства є вагомим фактором, що впливає на адаптацію партнерів до сімейного життя. Саме тому, ми аналізували цей показник молодого подружжя. У більшості випадків (27,7%) подружні пари зустрічалися від 6-ти до 12-ти місяців; від двох до трьох років - 21,8% досліджуваних; у 15,1% обстежуваних період дошлюбного знайомства склав від року до двох років; у 13,6% - до 6 місяців; від 3-х до 4-х років - у 11,8% молодого подружжя, від 4-х до 5-ти років - у 5,9%; більше 5-ти років - у 4,1% молодих людей.
Тривалість дошлюбного знайомства обстежуваних 1 та 2 груп графічно представлено на рисунку 2.2.
Рис. 2.2? Тривалість дошлюбного знайомства обстежуваних, %
Аналіз відповідей обстежуваних показав, що більшість з них розпочали статеве життя з 17-18 років - 40,0%; з 19-20 років - 25,0%; з 16 років - 21,8%; пізніше 20 років - 13,2% досліджуваних?
Вивчаючи вік одруження молодих партнерів, встановлено, що більшість із них (69,1%) брали шлюб у віці 21 рік. При цьому спостерігалася тенденція до збільшення віку взяття шлюбу. Так, серед партнерів, що перебували у шлюбі від 2 до 5 років, середній вік одруження становив 20 років, а у тих, що щойно створили шлюб і перебували у шлюбі до 2-х років - 23 роки.
Подружній стаж досліджуваних 1 та 2 груп був ідентичним і становив: до одного року - 23,6% обстежуваних, від одного до трьох років - 40,9%, від трьох до п'яти - 35,5% подружніх пар.
Більшість опитаних 1 та 2 груп (62,7%) мали окреме житло. Із них 11,8% проживали в гуртожитку, 23,6% наймали житло, 27,3% сімей жили у власній квартирі. 37,3% обстежуваних проживали разом з родичами: 12,7% - з батьками чоловіка, 18,2% - з батьками дружини, 6,4% - з іншими родичами.
Для вивчення впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя аналізувалися характеристики батьківської сім'ї, такі як: склад батьківської сім'ї, кількість дітей у сім'ї, умови проживання, освітній рівень та соціальний статус батьків, міжособистісні взаємини, розподіл ролей у батьківській сім'ї тощо.
Аналіз складу батьківських сімей подружжя показав, що більшість із них (35,0%) виховувались у повних сім'ях; 35,0% - у неповних; 30,0% досліджуваних виховувались без батьків (іншими родичами або у дитячих будинках).
Дані представлені на рис. 2.3.
Рис. 2.3? Характеристика батьківських сімей за складом, %
Враховуючи те, що у дослідженні нас цікавила сиблінгова позиція партнерів, ми вивчали такий показник батьківської сім'ї, як кількість дітей.
У нашій вибірці більшість опитаних (32,3%) виховувались у сім'ях із двома дітьми, 21,8% були єдиною дитиною у батьків, 15,9% виховувались в багатодітних сім'ях. Наведені дані по 1 та 2 групах обстежуваних подані у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика батьківських сімей за кількістю дітей, %
Кількість дітей у батьківській сім'ї1 група2 групаОдна дитина18,225,5Двоє дітей37,327,3Троє і більше дітей22,717,2Виховані поза сім'єю21,830,0
Характер подружніх взаємин у батьківській сім'ї значною мірою визначає модель майбутнього шлюбу дітей, формує певний тип сімейної взаємодії, тому важливим було проаналізувати якість шлюбу батьків крізь призму сприйняття молодого подружжя. У ході дослідження було виявлено, що більшість обстежуваних (55,9%) оцінили шлюб батьків як благополучний, 44,1% - як неблагополучний.
Більшість батьківських сімей мали доб