РОЗДІЛ 2.ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЦІЛІСНОЇ ПСИХІКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПСИХОАНАЛІЗУ КАЗКИ У АСПН 69
2.1. Метафоричні засоби групової психокорекції 69
2.1.1. Форми групової психокорекційної роботи 69
2.1.2. Психологічні особливості "Казки про власне життя" 89
2.2. Особливості інтерпретації казки в процесі активного соціально-психологічного навчання 95
2.3. Інтерпретативні можливості метафоричного змісту казки у форматі АСПН 120
2.4. Результативність використання казки у контексті глибинно-психологічного пізнання 150
2.5. Фактори ефективного застосування метафоричності казки у професійній діяльності практичного психолога 157
Висновки до другого розділу 172
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 192
Додаток А. Стенограма групової психокорекційної роботи з використанням прийому казки 193
Додаток Б. Фрагмент стенограми роботи з протагоністом А. 217
Додаток В. Фрагмент стенограми роботи з емпіричним матеріалом протагоніста І. 221
Додаток Д. Методика вияву особистісної тривожності (Дж. Тейлор) 275
ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі становлення України як незалежної демократичної держави пріоритетним напрямком її діяльності є забезпечення можливостей всебічного особистісного розвитку кожної людини.
Піклування про здоров'я нації та її високий освітній рівень передбачає створення необхідних передумов для оптимізації психічного розвитку кожного громадянина. Психологічні проблеми конкретної людини повинні перебувати у сфері інтересів суспільної практики, про що свідчить Закон України "Про освіту", де вказується на створення державної психологічної служби.
Сучасні завдання, поставлені перед освітою у зв'язку з її реформуванням, сприяють посиленню уваги до підготовки психологів-фахівців. Зрозуміло, що реформування освіти неможливо успішно здійснювати без розуміння глибинної сутності психіки людини, що дозволяє розвивати її потенціал, як суб'єкта, здатного до самореалізації.
Актуальність розв'язання поставленої у дисертації проблеми "Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання" зумовлена необхідністю подальшого розвитку практичної психології і психологічної служби.
Розробка ефективних методів психологічної допомоги та їх наукове обґрунтування є досить актуальним для вітчизняної психології, про що засвідчують дослідження Г. О. Балла, О. Ф. Бондаренко, Ж.П. Вірної, П. П. Горностая, З.С. Карпенко, С. Д. Максименка, Н. В. Чепелєвої, Т. С. Яценко та ін. Загалом практична психологія перебуває сьогодні в процесі становлення і розвитку. Підготовка ж психологів-практиків ще недостатньо синтезує процеси психологічного пізнання та самопізнання. Здобуваючи стандартизовані знання в процесі опанування академічною психологією, майбутні практичні психологи недостатньо розвивають свій рефлексивний потенціал та не мають змоги опановувати навичками самоаналізу й цілісного аналізу ситуації спілкування. Тобто у процесі підготовки психологів до цього часу недостатня увага приділяється забезпеченню взаємозв'язку психологічного пізнання і самопізнання, психокорекції власних проблем з метою запобігання викривлень соціально-психологічного сприйняття взаємодії з реципієнтом на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях.
Необхідною передумовою професійного становлення психологів-практиків є їх особистісна психокорекція, зорієнтована на виявлення глибинно-психологічних основ особистісних проблем, що деструктують процес спілкування з іншими людьми. Психологічна зрілість психолога пов'язана з умінням перетворювати себе на об'єкт дослідження, що сприяє здійсненню глибинної рефлексії інфантильних витоків особистісної проблематики, аналізу власного життя та усвідомлення "програм" власної психіки, детермінованих дитинством.
Вивчення глибинно-психологічних аспектів психіки психічно здорових людей започатковано ще у 80-ті роки в науковій школі О. О. Бодальова. Його послідовниця, академік АПН України Т. С. Яценко розробила метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН), який дозволив обґрунтувати ефективність групової взаємодії для самопізнання особистості та розкрити сутність процесу глибинної психокорекції.
У наш час активно розвиваються психокорекційна практика та методи експериментального дослідження особистості. Останні неспроможні розв'язувати завдання глибинного дослідження психіки суб'єкта у єдності свідомих та несвідомих аспектів. Крім того, у більшості різновидів психокорекційної практики спостерігається розмежування психодіагностики та психокорекції як окремих процесів. Наше дослідження передбачає пошук шляхів оптимізації розвитку особистісних властивостей суб'єкта шляхом глибинного пізнання психіки, що може бути забезпечено за допомогою застосування метафоричності казки в межах методу АСПН.
У процесі аналізу казки психодіагностична і психокорекційна процедури хоч і знаходяться в єдності, але провідної функції набуває діагностичний аспект. Точність психодіагностики у поєднанні із рефлексуванням казки самим її автором, зумовлює потужний психокорекційний ефект. Результативність аналізу казки забезпечується знаходженням зв'язку між свідомими і несвідомими аспектами психіки, що сприяє розширенню меж самоусвідомлення і тим самим відкриває нові перспективи особистісного росту.
Дослідження проблеми "Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання" спрямоване на виявлення діагностико-корекційних особливостей використання метафоричності казки як прийому групової психокорекції. Розробка даної дисертаційної теми пов'язана з реалізацією основних напрямів державної програми "Освіта" ("Україна ХХ століття").
Дисертаційне дослідження виконано в ракурсі глибинної психології за методом групової психокорекції АСПН з використанням прийому "казки про власне життя" в її метафоричному змісті відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: "П