РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ
НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Загальні питання організації та проведення експериментального
дослідження
Для перевірки розробленої гіпотези проведено експериментальне дослідження на
базі Навчально-виховного комплексу № 169 м. Харкова. Воно включало
констатуючий, формуючий та контрольний етапи експерименту. Мета експерименту –
виявлення ефективності використання комплексу засобів управління
навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, який розроблено згідно з
технологією педагогічного проектування, поданою в першому розділі дисертації.
Відповідно до гіпотези дослідження для оцінки ефективності впливу
запропонованої системи засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю
учнів на процес навчання визначені такі типи критеріїв:
І. Критерій якості знань, умінь і навичок.
ІІ. Критерій рівня навчально-пізнавальної активності учнів.
Для перевірки ефективності навчання основним критерієм, як правило, слугує
якість знань та вмінь учнів, показниками якої є [178]: повнота знань; глибина
знань; систематичність знань; системність знань; уміння виконувати різнорівневі
завдання.
Повноту знань було обрано тому, що хімію, фізику, біологію (класифікація
Л.Я. Зоріної [179]) відносять до предметів, де основою виступають знання,
оскільки без знань усіх понять зрозуміти сутність явищ та перетворювань, що
мають місце, неможливо.
Глибина знань – важливий показник, наявність якого дозволяє виявити не тільки
особливі риси об’єктів, що вивчають, а й розглянути їх як одне ціле у
взаємозв’язку з іншими об’єктами. Глибину знань виявляють за кількістю можливих
зв’язків, які учень виділяє в навчальному матеріалі. Вони допомагають йому
з’ясувати сутність об’єктів навчання.
Систематичність знань – показник, присутність якого викликано необхідністю
перевірити, наскільки спроектовані засоби сприяють реалізації принципу
індивідуального підходу в навчанні, дозволяють відтворити “індивідуальну
траєкторію” продуктивної навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує
формування певного рівня предметної компетенції учня.
Системність вважають [46] інтегрованим показником якості знань, найвищим серед
об’єктивних, тому що виявлення рівня системності знань може бути показником
творчого стилю міркування, коли учень вміє не тільки оперувати набутими
знаннями у відомих умовах, але й переносити знання в інші галузі. Наявність
системи знань дозволяє використовувати логічні операції (аналіз, синтез,
узагальнення, систематизація тощо) з конкретними навчальними об’єктами,
самостійно виявляти проблеми й вирішувати їх, що є основою для розвитку навичок
самоосвіти й здатності до навчання упродовж життя.
Систематичність та системність знань можна виявити, спираючись на різнорівневий
підхід до перевірки знань, умінь та навичок учнів, де відповідно до 12-бальної
системи оцінювання виділяють чотири рівні:
I – рівень впізнавання;
II – рівень знань або репродуктивних умінь (дій за зразком);
III – рівень конструктивних умінь (уміння використовувати набуті знання в нових
ситуаціях);
IV – рівень творчих умінь (умінь переносити знання на нові об’єкти, виявляючи
інтегровані зв’язки, знаходити відповіді на проблемні запитання й задачі).
Третій рівень відповідає систематичності знань, адже тільки за умови, що знання
є систематичними, учень може оперувати ними й знаходити відповіді на запитання
й завдання.
Отже, враховуючи досвід В.П. Беспалька, І.Я. Зоріної, П.Г. Москаленко,
І.П. Підласого, І.С. Якиманської, [38, 179 – 183,], а також праці [184 – 189]
повноту знань виявляли підрахуванням коефіцієнта повноти (Кп) за відношенням
кількості елементів знань про об’єкт навчання, що виділяє учень у контрольній
роботі (ІСЕЗ учня), до фіксованої кількості елементів знань у цій контрольній
роботі (ІСЕЗ фіксоване).
. (2.1)
Глибину знань виявляли підрахуванням коефіцієнта глибини (Кг) за відношенням
кількості виявлених учнем зв’язків до фіксованої кількості зв’язків.
. (2.2)
Систематичність виявляли підрахуванням коефіцієнта (Кс1) за відношенням
кількості правильно виконаних елементів завдань конструктивного рівня (ІІІ)
складності до їх загальної кількості на цьому рівні.
. (2.3)
Системність визначали виявленням Кс2 за кількістю правильно виконаних елементів
завдань творчого рівня складності (IV) до їх загальної кількості.
. (2.4)
Потім, спираючись на індивідуальні коефіцієнти кожного учня, підраховували
середні коефіцієнти повноти, глибини, систематичності та системності знань
Ксер. п Ксер. г Ксер. с1 Ксер. с2.
Запропонована нами технологія проектування передбачає створення вчителем
засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, враховуючи їхні
особистісні якості, рівень научуваності. Різноманітність завдань як для
колективної, так і для індивідуальної роботи учнів, що представлено певною
логічною системою, відображає усі компоненти навчально-пізнавальної діяльності
та сприяє виробленню в учнів саме таких показників якості знань, як повнота,
глибина, систематичність і системність.
Для визначення повноти, глибини, систематичності й системності знань, а також
виявлення вмінь розв`язувати завдання певного рівня складності застосовано
методику І.П.Підласого [183] за результатами контрольних робіт, в яких виділено
інформаційно-змістовні елементи знань (ІЗЕЗ). Перевірку виконаних учнями
контрольних робіт здійснено підрахуванням правильно виконаних елементів знань.
Уміння виконувати різнорівневі завдання показує рівень засвоєння не тільки
теоретичних знань,
- Київ+380960830922