РОЗДІЛ 2. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ
ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ
ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ
2.1. Дидактичні умови організації
навчального діалогу в старших класах
З’ясування основних концептуальних положень організації навчального діалогу
дозволило визначити нагальність розробки та наукового обґрунтування умов
активізації навчального діалогу в старшій школі загальноосвітнього закладу.
Педагогічним умовам освітнього процесу взагалі в спеціальній сучасній
літературі приділено достатньо уваги, оскільки процес навчання є залежним від
умов, в яких він відбувається. Виявом цієї загальнопедагогічної і водночас
дидактичної закономірності є стан навчально-технічної бази, наявність у
вчительському колективі спеціалістів, чия кваліфікація, талант відповідають
найвищим стандартам і які визначають особливості навчального процесу в школі
[43, 270]. Таку закономірність розглядають поряд із обумовленістю навчання
суспільними потребами. Сучасні напрямки розвитку нашої держави в цілому, її
економіки та культури визначають спрямованість навчання на розвиток інтелекту
та творчих здібностей особистості, уміння жити і працювати в соціальному
середовищі. До того ж у процесі навчання розвивається не тільки учень, а й
вдосконалює свої професійні навички вчитель. Матеріально-технічна база, режим
її функціонування, кількість і склад учнів, наявність кваліфікованого
вчительського колективу, соціальні потреби уможливлюють навчально-виховний
процес через зміст освіти, її структуру, інші дидактичні категорії і сприяють
досягненню ефективного результату.
Умовою, за тлумачним словником сучасної української мови [39, 1295], є
обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або
здійснюється що-небудь, а також правила, які існують або встановлені в тій чи
іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь.
В широкому розумінні умовою може розглядатися ситуація, в якій ефективно і
результативно протікає процес запланованої діяльності. Враховуючи те, що
дидактика є частиною педагогіки, теорією освіти й навчання, що обґрунтовує і
розкриває зміст освіти, методи й організаційні форми навчання [39, 221], та на
підставі наукової думки О.Я.Савченко, що дидактичні умови передбачають
урахування дидактичних принципів, закономірностей, способів, форм організації
навчального процесу [175, 78], ми вважаємо, що дидактичними умовами навчального
діалогу є необхідні обставини чи ситуації, за яких ефективно і результативно
відбувається навчальний діалог через зміст освіти, певні методи й організаційні
форми.
За переконанням О.Я.Савченко, дидактичні умови самостійно не діють, а
реалізуються через певний зміст і якнайтісніше пов’язані з методичними умовами,
зокрема з наявністю досконалих навчальних планів, програм, підручників,
методичних посібників [175, 78]. У педагогічній, дидактичній та методичній
літературі питанню визначення й обґрунтування дидактичних умов організації
навчального діалогу в старшій школі, особливо в процесі вивчення
суспільно-гуманітарних предметів, не приділено достатньої уваги. Наші
дослідження дозволяють зробити висновок про те, що ефективність організації
навчального діалогу на всіх етапах вивчення суспільно-гуманітарних предметів
від постановки мети до оцінювання результату визначається сукупністю
дидактичних умов, які у великій мірі є підпорядкованими структурі
навчально-методичного середовища старшої школи загальноосвітнього закладу. З
цієї точки зору, під дидактичними умовами ми розуміємо всю сукупність умов, які
безпосередньо чи опосередковано впливають на протікання і результати цього
процесу.
Виділення і конкретизація концептуальних засад організації навчального діалогу
дали можливість систематизувати дидактичні умови його організації, визначити
специфіку і взаємозв’язок з основними функціями. Так, постійна направленість на
співрозмовника, спостережливість і, відповідно, дотримання певних правил
ведення діалогу, тобто функція пристосування до співрозмовника, а також
прагнення суб’єкта спілкування до гармонійного, глибокого, гуманістичного
ставлення до партнера та пізнання його індивідуальних творчих духовних
здібностей, тобто естетична і когнітивно-особистісна функції можуть бути
забезпечені через особистісно зорієнтовані, аксіологічні, гуманістичні засади
навчального діалогу. Ці засади дають можливість формуватися тим рисам
особистості вчителя і учня, які характеризують їхню провідну спрямованість,
значущі потреби, інтереси, переконання, виявляють ставлення до інших людей, до
суспільства і до себе самої, допомагають всебічному їх розвиткові, сприяють
найбільш повному розкриттю їхніх позитивних якостей.
Емоційне самовираження кожного учня, вільне повідомлення іншим власного
ставлення до обговорюваної тематики, тобто реалізація афективно-експресивної
функції відбувається при створенні позитивної психологічної комфортності
суб’єктів навчання.
Це концептуальне положення передбачає врахування характерних особистісних,
вікових психолого-педагогічних характеристик учнів як суб’єктів навчального
процесу. В юнацькому віці цілеспрямована організація ведення навчального
діалогу якнайкраще сприятиме розвитку особистості та її цілісному діалогічному
формуванню в освітньому просторі. Психологічно благополучна атмосфера
спілкування сприяє формуванню емоційної співсвідомості класу відносно певної
теми, при якій відбувається взаємовплив учасників спілкування і розвиток
стосунків між ними. Характер контакту в таких умовах залежить від рівня
інтелектуального і д
- Київ+380960830922