Розділ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ
ПІДГОТОВКИ
2.1. Аналіз рівнів сформованості музичного мислення майбутніх вчителів
Проведення теоретичного дослідження показало, що музичне мислення є важливим
аспектом формування професійних якостей майбутнього вчителя, воно виступає
механізмом саморегуляції його свідомості і поведінки. В науковій літературі
існує широке коло думок щодо складових музичного мислення. Вчені виділяють
семантичну гнучкість, швидкість, критичність, оригінальність, самостійність,
асоціатиність, імпровізаційність, незалежність. Однак для успішного
формування музичного мислення необхідно усвідомити його значення для
студентів і для їх майбутньої професії, прагнути до того, аби думки з
вербалізованих перетворились у дієздатні, стали орієнтиром і нормою
професійної життєдіяльності. Щоб керувати цим процесом, необхідно знати
критерії і рівні сформованості музичного мислення, обгрунтувати їх кількісні й
якісні зміни.
Програмою дослідно-експериментальної роботи передбачалось вивчення структури
музичного мислення студентів на мотиваційно - потребовому,
емоційно-почуттєвому, творчо - діяльнісному, когнітивно - операційному,
оцінювально - орієнтаційному рівнях; її прояву з урахуванням динаміки змін, що
відбуваються в процесі навчання у вузі. Обгрунтування даної структури також
було тісно пов’язано з розкриттям змісту музичного мислення. Ми передбачали
наявність кореляційного зв’язку між розвитком музичного мислення і реальною
творчою самостійністю у навчально-виховному процесі, тобто самостійна
діяльність розглядалась як одна з головних умов становлення майбутнього
спеціаліста та розвитку його музичного мислення.
Теоретичне вивчення філософської, психолого-педагогічної та музикознавчої
літератури з проблеми музичного мислення, а також аналіз вузівської
документації (навчальні програми, робочі плани викладачів, залікові та
екзаменаційні відомості, плани НДРС) дозволили розробити і обгрунтувати
експериментальну частину нашого дослідження.
Відповідно до наукових вимог його операційна частина була підпорядкована
наступним принципам: системності, проектування, нерозривності дослідницької і
практичної роботи, активізації музично-творчої діяльності студентів, єдності
емоційного і свідомого в музичному мисленні, мотивації музично-педагогічної
діяльності. Важливим для нашого дослідження став принцип поступовості розвитку
творчої самостійності.
Особистісний характер формування музичного мислення зумовив спрямованість
експериментального дослідження на виявлення його типових рис та
індивідуально-неповторних особливостей.
Метою дослідно-експериментальної роботи була оцінка ефективності шляхів і
засобів формування музичного мислення студентів музично-педагогічного
факультету, оскільки воно розглядається як необхідна умова успішності
професійної підготовки майбутніх вчителів.
Для одержання необхідних даних були розроблена техніка і процедура
експерименту, які включали спостереження, бесіду, рейтинг, напівстандартні
інтерв’ю, масове опитування за допомогою анкетування, тестування, а також
творчі діагностичні завдання.
Мета констатуючого етапу дослідження полягала у визначенні існуючого стану
розвитку музичного мислення студентів музично-педагогічного факультету, його
співвідношення з навчальною і майбутньою професійною діяльністю. Для її
досягнення були висунуті наступні задачі: вивчення можливостей розвитку
музичного мислення на музично-педагогічних факультетах, розробка критеріїв та
показників сформованості музичного мислення студентів, виявлення рівнів його
прояву, доцільність впровадження самостійної роботи при формуванні музичного
мислення у педагогічних вузах в процесі підготовки до майбутньої професійної
діяльності.
При виявленні особливостей формування музичного мислення студентів ми
враховували:
сутність музичного мислення та рівень його розвитку;
ступінь активної музичної діяльності і форми реалізації музичних потреб;
характер індивідуальних уподобань респондентів у галузі музики;
дієвість прояву музичного мислення, адекватність самооцінки, активність,
ініціативність особистості в музично-педагогічній діяльності.
В констатуючому експерименті приймали участь студенти Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Вінницького державного
педагогічного університету імені М. Коцюбинського в кількості 330 чоловік.
У вирішенні задач дослідження використовувались різні види масового опитування
у формі анкетування, тестування, інтерв’ю, прямого і опосередкованого
спостереження, аналізу виконавської діяльності студентів.
У відповідності з поставленими задачами, експеримент здійснювався в процесі
навчальних занять. Були використані як колективні, так і індивідуальні форми
роботи.
Для об’єктивної оцінки було розроблено комплекс критеріїв, які характеризують
сформованість музичного мислення студента і у сукупності вони визначають
значний розвиток музичного мислення педагога професіонала. Сформованість
музичного мислення, рівень якого визначається завдяки вибраним критеріям,
забезпечує ефективність вузівської підготовки, полегшує адаптацію молодого
вчителя музики у професійній діяльності.
Враховуючи існуючі дослідження в галузі музичного мислення, ми виділили 5 груп
критеріїв сформованості музичного мислення, які відповідають його структурним
компонентам.
На нашу думку, оптимальними є такі:
мотиваційно-потребовий критерій, який дає змогу з’ясувати ступінь готовності
студентів до формування музичного мис
- Київ+380960830922