РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Характеристика реактивів та фармакологічних препаратів, що
використовувалися в роботі
В роботі були використані слідуючі реактиви: Na2EDTO,
Тріс-(оксиметил)-амінометан, нітротетразолій синій, бичачий сироваточний
альбумін ("Reanal",Угорщина); ТБК (тіобарбітурова кислота) ("Serva", ФРН); АНС
(1-анілінонафталін-8-сульфонат), в-меркаптоетанол, dis-C3-(5), ФКБ
(фенілдекарбаундекаборан), азолектин ("Sigma",США), глюконати калію, натрію,
кальцію (“Fluka”, Швейцарія).
Стандартні набори реактивів для визначення активностей
гамма-глутамілтрансферази (ГГТ, з субстратом L-гама-глутаміл 4нітроанілідом КФ
2.3.2.1), аспартатамінотрансферази (АсТ,
1-аспартат:2-оксоглутаратамінотрансфераза, КФ 2.6.1.2) та
аланінамінотрансфераза (АлТ,L-аланін:3-оксоглутаратамінотранс-фераза, КФ
2.6.1.2) фірми “Global Biomarketing Group” (США).
Хлориди літію, натрію, калію, рубідію та цезію кваліфікації " х.ч.". Всі інші
реактиви, що застосовувалися в експериментах, були вітчизняного виробництва
кваліфікації «х.ч.» та «ч.д.а.».
Фармакологічний препарат “Поліфітол-1”, флакони по 350 мл, виробництва
Житомирської фабрики лікарських рослин (реєстраційний №97/249/47, інструкція по
медичному застосуванню, затверджено 29.12.1995р МОЗ України).
2.2. Створення експериментальної моделі гострого панкреатиту
В роботі були використані самці щурів (масою 160-200 г). Експериментальний
панкреатит відтворювали за допомогою локального охолодження підшлункової залози
щурів хлоретилом [113]. Тварини були поділені на групи: 1) щурі, у яких
моделювали гострий панкреатит локальним охолодженням підшлункової залози; 2)
щурі, яким перорально вводили “Поліфітол-1”, розведений дистильованою водою у
співвідношенні 1:2, в дозі 5 мл на 1 кг маси тіла за 1 добу та за 1 год до
сеансу охолодження підшлункової залози, а потім через 2 год після нього.
Протікання гострого панкреатиту у відсутності та в присутності препарату, що
досліджувався, оцінювали через 6 та 24 год від моменту пошкодження підшлункової
залози. При розтині піддослідних тварин вимірювали кількість перитонеального
ексудату. Проникність мікросудин брижейки тонкої кишки оцінювали за допомогою
внутрішньовведеного колоїдного розчину вугілля (туші) з розрахунку 0,25 мг/100
г маси за 30 хв до забою тварин методом декапітації [114]. На плівчатих
препаратах брижейки в 10 «вікнах» підраховували кількість мічених тушшю
мікросудин з наступним їх розподілом за ступенем проникності: І ступінь -
дифузна точкова (пилеподібна) мітка; ІІ - структурована (пунктиформна) точкова
мітка; ІІІ - плямиста мітка; IV - зливна (муфтоподібна) мітка; 0 – чисте поле.
2.3. Експериментальна модель внутрішнього опромінення 137Cs на щурах
Експериментальну модель внутрішнього опромінення 137Cs на щурах створювали
шляхом перорального введення 137Cs. Тварини були поділені на групи:
1-контрольна;
2-отримували тільки 137Cs та звичайну дієту ;
3-додатково до звичайної дієти отримували 18о етанол;
4-після введення 137Cs додатково до звичайної дієти отримували “Поліфітол-1”.
Розчин 137CsCl активністю 185 Бк в об’ємі 0,5 мл вводили перорально через зонд
в шлунок одноразово. “Поліфітол-1” в такому ж об’ємі вводили протягом перших
трьох діб (починаючи через 3 год після опромінення) через зонд, потім до 14
доби щоденно додавали в воду для пиття. Препарат було розведено в 2 рази (до
18о етанолу).
Радіометрію тварин було проведено на радіометрі ГТРМ-01Ц одразу після введення
розчину 137CsCl та через 1, 2, 3, 7, 9 та 14 діб. Режим роботи диференційний з
налагодженням дискримінатора радіометра на гама-випромінення 661 кеВ з
автоматичним відніманням фону. Зміни вмісту 137Cs в організмі тварин визначали
за результатами радіометрії в динаміці через зазначені проміжки часу у
відсотках від введеної активності (результати радіометрії одразу після введення
137CsCl приймали за 100%).
Характеристика обстежених хворих
Спостереження проводилися наступним чином:
1. Хворим на гострий панкреатит проводили зовнішню локальну гіпотермію
підшлункової залози в поєднанні з “Поліфітолом-1”. Хворі цієї групи були
поділені на 2 підгрупи:
-підгрупа, що складалася з 15 хворих (6 чоловіків та 9 жінок), яким проводили
лише зовнішню локальну гіпотермію підшлункової залози з використанням апарату
"Кріоелектроніка-7" і вводили антибіотики, інгібітори протеаз, знеболюючі
засоби та інші медикаменти, що застосовуються для консервативної терапії
гострого панкреатиту;
-підгрупа хворих з 15 осіб (5 чоловіків та 10 жінок), які одночасно з описаною
для першої групи терапією протягом 5 діб отримували "Поліфітол-1" по 1 столовій
ложці тричі на день. . На 1, 3, 5 та 7 добу від початку лікування у хворих всіх
груп відбирали кров для аналізу.
2. Проведення екстракорпоральної гемосорбції у поєднанні з "Поліфітолом-1"
хворим на гострий панкреатит. Хворі були поділені на 2 підгрупи:
-всім хворим цієї підгрупи, що складалася з 4 чоловіків та 8 жінок, було
проведено екстракорпоральну гемосорбцію під час якої їм вводили антибіотики,
інгібітори протеаз, знеболюючі засоби та інші медикаменти, що застосовуються
для консервативної терапії гострого панкреатиту;
-підгрупа хворих (5 чоловіків та 10 жінок), які протягом 5 днів після
проведення екстракорпоральної гемосорбції на фоні консервативного лікування
отримувала "Поліфітол-1" по 10 мл тричі на день. До та відразу після проведення
екстракорпоральної гемосорбції, а також на 1, 3 та 5 добу після неї у хворих
обох підгруп відбирали кров для аналізу.
Отримання препаратів, що використовувались в дослідженнях
Кров
- Київ+380960830922