Розділ 2
Напрямки досліджень, матеріал та методи роботи
Дослідження проводилися у господарствах Полтавської області: учгоспі
“Ювілейний” (с.Кучмівка) Полтавської державної аграрної академії;
сільскогосподарському цеху “Джерело” належного ПТУ “Укрнафта” на МТФ №3
(с.Мильці) та МТФ №1 (с.Супрунівка); АСК “Петровського” (с.Василівка), на
кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії, у
лабораторії генетики інституту свинарства Української академії аграрних наук,
Полтавській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.
За період з 1999 по 2002 рік у вищеназваних господарствах області було
проведено диспансерне обстеження 1526 голів високопродуктивних корів
голштинської породи для визначення розповсюдження запальних процесів, зокрема,
у ділянці кінцівок.
При проведенні диспансеризації нами враховувалися хворі тварини з хірургічною
патологією, і особливо, з запально-гнійними процесами у ділянці кінцівок. На
цих тварин заводили і вели історію хвороби, де відмічали їх загальний стан та
характерні зміни перебігу захворювання.
Згідно з планом, крім клінічних, нами проводилися лабораторні дослідження крові
та ранового ексудату тварин з запально-гнійними процесами у ділянці пальця, які
виконувалися на коровах голштинської породи.
Для вивчення перебігу асептичного запалення нами було проведено дослідження 12
голів молодняку великої рогатої худоби, яким при дотриманні правил асептики та
антисептики було проведено послідовно три операції. Загалом було проведено 4
серії дослідів з вивченням складу хірургічної інфекції та її впливу на перебіг
гнійних процесів у ділянці пальця, визначення рівня фібрінолізу, а також рівня
загального білка та його фракцій, гемоглобіну, стану системи неспецифічного
захисту організму, системи згортання крові у нормі при асептичних та гнійних
запаленнях.
Перший дослід полягав у вивченні системи фібрінолізу у великої рогатої худоби у
клінічно здорових тварин. Для цього використовували молодняк великої рогатої
худоби та високопродуктивних дійних корів.
Після попереднього клінічного обстеження загального стану у тварин визначали
показники морфологічного складу крові, рівня деяких факторів згортання крові
(фібриногену та фібринази (фактор ХІІІ)), загального білка, гемоглобіну, рівень
ранніх фібрин-мономерних комплексів (РФМК), продуктів деградації фібриногену
(ПДФ), стан системи фібрінолізу (Хагеман-залежний фібріноліз (ХЗФ) та
фібринолітичну активність плазми крові (ФАПК)), показники неспецифічного
захисту- активність лужної та кислої фосфатаз, рівень загальних Іg, фагоцитарну
активність ФАН, фагоцитарний індекс нейтрофілів (ФІ).
Друга серія дослідів була проведена на 18-ти головах молодняку великої рогатої
худоби, у яких вивчали зміни показників системи гемостазу та фібринолізу при
експериментальному асептичному запаленні. Асептичне запалення у тварин (12
гол.) викликали шляхом багаторазових оперативних втручаннях (резекція ребра,
трахеотомія, руменотомія), які проводили при дотриманні правил асептики і
антисептики з навчальною метою, а також хімічними засобами (підшкірне введення
терпентинної олії) (6 гол.).
Третя серія дослідів направлена на вивчення складу ранової мікрофлори, її
властивостей, впливу на перебіг гнійного запалення. Для оцінки її
патогенетичної ролі нами в якості моделі було взято гнійно-запальні процеси у
ділянці пальця у високопродуктивних корів.
Після попереднього клінічного обстеження хворих тварин проводили ретельну
розчистку копитець та орошення ділянки 3% розчином перекису водню. З ранової
поверхні робили мазки-відбитки, та у попередньо стерилізовані в автоклаві
бактеріологічні пробірки з 3 мл фізіологічного розчину, відбирали з глибини ран
зразки гнійного ексудату. У даних тварин, визначали кількість мікроорганізмів у
1 мл ексудату, склад, властивості та чутливість мікроорганізмів до
антибіотиків. Для цього проводили фарбування мазків за Грамом та Романовським,
висівали дослідний матеріал на живильні середовища Ендо, МПА. Для визначення
токсичного впливу бактерій проводили посіви на 5% кров’яний агар та
внутрішньочеревинно зараження білих мишей їх змивами. За показниками
мікробіологічних досліджень хворих тварин розділяли на дві групи: тварин, в
яких у рановому ексудаті переважали асоціації грампозитивних мікроорганізмів, і
друга – грамнегативні. Крім цього визначали активність препарату санобіт по
відношенню до асоціацій мікроорганізмів, виділених із рани.
Четвертий дослід присвячений визначенню змін показників відмічених систем
крові, які виникають в організмі тварин, хворих на гнійно-запальні процеси під
впливом різноманітних лікарських препаратів.
Для досягнення цієї мети нами було сформовано дві групи корів з
гнійно-запальними процесами ділянки пальця. У контрольній групі (5 гол.)
використовували загальне патогенетичне лікування, яке включало в себе
внутрішньоаортальні введення 0,5% розчину новокаїну у дозі 0,5мл на 1кг та
місцево після розчистки використовували серветки з порошком за прописом
Н.С.Островського (калію перманганат з борною кислотою 1:1).
У другої групи тварин (34 гол) використовували лікування, яке полягало у
внутрішньоаортальних введеннях новокаїну (в тих же дозах, що і у контрольної
групи) у поєднанні з тіотриазоліном 1мг на 1 кг маси тіла та селенітом натрію
0,1мг на 1кг. Місцево, після ретельної хірургічної обробки, використовували
серветки з препаратом “Санобіт”. Лікувальні процедури в усіх хворих тварин
повторювали через кожні три доби до переходу процесу в репаративну фазу. Крім
того трьох корів лікували санобітом лише місцево.
У тварин в усіх сер
- Київ+380960830922