РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Експериментальна частина
досліджень проводилися протягом 1999-2001 рр. в дослідному господарстві
“Немішаєве” Інституту картоплярства, землі якого розміщені в Центральній
частині Полісся.
Досліди були закладені на типових для Поліської зони України
дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах з товщиною орного шару 20-22 см.
Агрохімічні показники ґрунту такі: вміст гумусу – 1,59-1,84%; рухомого фосфору
6,5-13,8; обмінного калію 8,0-12,6; легко гідролізованого азоту 6,2-9,7 мг на
100г ґрунту; рН сольове – 5,3-6,0; гідролітична кислотність – 3,5-3,9 мг-екв.
на 100г ґрунту; ступінь насичення основами – 78,5-83,2%.
Метеорологічні умови зовнішнього середовища мають істотний вплив на формування
урожаю усіх сільськогосподарських культур. Коливання по роках, а також сезонні
зміни температури повітря, атмосферної та ґрунтової вологи мають великий вплив
на процеси перетворення поживних речовин у ґрунті, обмін речовин та
ефективність добрив.
Картопля належить до найбільш пластичних, здатних до акліматизації рослин,
проте метеорологічні умови мають істотний вплив на формування врожаю [234, 235,
236, 237, 238, 239, 240].
Клімат зони Полісся України – помірно-континентальний, з жарким літом та
порівняно холодною зимою.
Середньорічна температура повітря за багаторічними даними близько +7?С,
середньомісячна температура за вегетаційний період (квітень – вересень) складає
+13?С, а найбільш теплого місяця (липня) – 19,3?С. Період з середніми добовими
температурами вище 0?С настає в кінці березня і закінчується в другій половині
листопада. Тривалість вегетаційного періоду, що відповідає періоду з
температурою вище +5?С, за багаторічними даними, починається з кінця першої
декади квітня, а закінчується на початку третьої декади жовтня, і за цей період
сума ефективних температур становить близько 2800-2850?С. Тривалість
безморозного періоду 160-170 днів. Заморозки в середньому припиняються в
останній декаді квітня, а іноді їх не буває до кінця жовтня.
Середня температура ґрунту на глибині 10-15 см в червні – серпні знаходиться в
межах +20?С, іноді досягає +26-28?С.
Середньорічна кількість опадів за багаторічними даними складає 526 мм. Основна
їх кількість випадає за вегетаційний період, тобто з квітня по жовтень, що є
позитивним для розвитку рослин. Найбільше опадів припадає на липень (95 мм), а
найменше – на березень (35 мм).
У посушливі роки особливо мало буває опадів у травні, що завдає шкоди молодим
сходам картоплі, а тому для уникнення цього необхідно в дуже стислі строки
виконувати всі весняно-польові роботи з метою максимального використання
зимово-весняних запасів вологи.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 84%, знижуючись у
літній період до 73-79% і збільшуючись у зимовий до 91%. Це зумовлює порівняно
незначне випаровування вологи з ґрунту.
Перевищення опадів над випаровуванням вологи вказує на позитивний баланс і
достатнє забезпечення нею всіх сільськогосподарських культур. Проте в зв’язку з
високою водопроникністю переважної більшості легких за механічним складом
ґрунтів, тут мають місце і бездощові періоди – ґрунтова засуха, що негативно
впливає на розвиток сільськогосподарських культур, в тому числі і картоплі.
В цілому кліматичні умови за кількістю тепла, світла і вологи сприятливі для
вирощування картоплі.
Температури повітря та кількість і розподіл атмосферних опадів дещо
відрізнялися по роках досліджень, але коливались у межах, характерних для зони
Полісся (рис. 2.1. і 2.2.).
Рис. 2.1. Температури повітря за вегетаційний період картоплі ( за даними
Тетерівської метеостанції).
Рис. 2.2. Кількість опадів за вегетаційний період картоплі ( за даними
Тетерівської метеостанції).
За погодними умовами вегетаційний період 1999 року склався несприятливим для
росту і розвитку рослин картоплі. Сума опадів за вегетаційний період
(травень-серпень) на 49,3 мм нижчою від середньобагаторічних даних. Надзвичайно
нерівномірним був розподіл атмосферних опадів. Протягом тривалих періодів вони
зовсім не випадали або їх кількість була така мізерна, що при високих
температурах повітря вони зразу ж випаровувались і практично не
використовувались рослинами.
Нестача вологи супроводжувалась високим температурним режимом повітря та
ґрунту. Так, середньодобова температура повітря в окремі місяці перевищувала
середньобагаторічну норму на 3,3?С, а температура ґрунту в зоні формування
врожаю в окремі дні досягала 30,5?С.
Погодні умови 2000 року були сприятливими для росту і розвитку рослин картоплі.
Дещо більша порівняно з середньою багаторічною кількістю опадів у липні сприяла
забезпеченню їх вологою під час цвітіння.
Кількість і розподіл атмосферних опадів, а також температура повітря червня –
серпня створили близькі до оптимальних умови для наростання вегетативної маси і
нагромадження урожаю бульб.
2001 рік був сприятливим для росту і розвитку рослин картоплі. Хоча кількість
опадів у червні і перевищила норму в 2 рази, однак у липні була в межах
середніх багаторічних даних, що сприяло забезпеченню вологою рослин картоплі
під час бутонізації та цвітіння.
Температурні умови за період вегетації картоплі були близькими до
середньобагаторічних даних.
Отже погодні умови, на протязі років досліджень за виключенням 1999 року, були
сприятливими для росту і розвитку рослин картоплі, а значить і для формування
високого врожаю бульб.
2.2. Об’єкт і методика досліджень. Дослідження проводились із районованими
сортами селекції Інституту картоплярства УААН: ранньостиглим
- Київ+380960830922