РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріали дослідження
Враховуючі те, що сифіліс є хронічною інфекційною хворобою з прогредієнтним
перебігом та суттєві зміни у сучасних поглядах на імунологію хронічних
інфекцій, невизначеність до теперішнього часу деяких показників імунного стану
хворих на сифіліс, зокрема вмісту натуральних кілерів, і відсутність в
літературних джерелах даних про стан аутофлори шкіри хворих на сифіліс нами у
спостереження були включені хворі на всі клінічні форми заразного сифілісу.
Під спостереженням знаходилось 205 хворих на заразні форми сифілісу, сифіліс
первинний був зареєстрований у 23 хворих, сифіліс вторинний свіжий – у 33,
сифіліс вторинний рецидивний – у 119, сифіліс ранній прихований – у 30. Групу
контролю склали 30 практично здорових осіб відповідних за віком, статтю, місцем
проживання до спостережуваних хворих.
Як в умовах стаціонару, так і амбулаторно усіх спостережуваних ретельно
комплексно обстежували за допомогою загальноприйнятих клінічних та лабораторних
методик. Вивчались дані анамнезу: стать, вік, давність захворювання, джерело
інфекції, статеві контакти, також враховувались супутні та перенесені
захворювання, шкідливі звички, соціальне становище.
Серед спостережуваних нами хворих на заразні форми сифілісу чоловіків було 110
(54,4%) осіб, жінок 95 (45,6%): серед хворих на первинний сифіліс – 19 (82,6%)
чоловіків , 4 (17,4%) жінки, серед хворих на вторинний свіжий сифіліс – 20
(60,6%) чоловіків, 13 (39,4%) жінок, серед хворих на вторинний рецидивний
сифіліс – 60 (50,4%) чоловіків, 59 (49,6%) жінок, серед хворих на ранній
прихований сифіліс – 11 (36,6%) чоловіків, 19 (63,4%) жінок.
При аналізі розподілу пацієнтів по стадіях захворювання, слід відмітити
переважання хворих на вторинний сифіліс (74,1%), здебільше рецидивний (58,0%).
Аналіз гендерного розподілу хворих виявив, що при первинному і вторинному
свіжому сифілісі переважали чоловіки (82,6% і 60,6% відповідно), при вторинному
рецидивному – співвідношення між чоловіками і жінками було рівним (50,4% і
49,6% відповідно).
Таблиця 2.1
Розподіл за віком спостережуваних хворих на заразні форми сифілісу
Вік хворих (у роках)
Діагноз клінічний
15-19
20-29
30-39
40-49
50-59
? 60
Сифіліс І
Сифіліс ІІ свіжий
10
Сифіліс ІІ рецидивний
24
36
32
16
Сифіліс ранній прихований
Всього
абсолютна кількість
42
58
57
31
14
20,5
28,3
27,8
15,1
6,8
1,5
З табл. 2.1 видно, що серед хворих на усі форми сифілісу здебільшого були особи
у віці до 40 років (76,6%). Найбільша кількість хворих (28,3%) переважно була в
активному репродуктивному віці від 20 до 29 років.
Як видно з табл. 2.2, розподіл пацієнтів за соціальним статусом свідчить, що
серед усіх хворих на заразні форми сифілісу переважають (65,4%) не працюючі
особи. Серед не працюючих осіб є певні труднощі у проведенні протиепідемічної
роботи, не можливо повною мірою охопити їх серологічними дослідженнями, важко
встановити в повній мірі їх статеві та побутові контакти.
Як видно з табл. 2.3, переважна кількість спостережуваних хворих (76,1%) на
момент захворювання були не одруженими. Серед спостережуваних хворих ніколи не
були у шлюбі 40 осіб (19,5%), 1 раз були у шлюбі 62 особи (30,3%), 2 рази – 97
осіб (47,3%), 3 та більше – 6 осіб (2,9%). Одного статевого партнера за весь
час статевого життя мали 16 (7,8%) спостережуваних пацієнтів, двох – 53 (25,9%)
пацієнта, від трьох до п’яти 98 (47,8%) пацієнтів, від п’яти до десяти 26
(12,7%) пацієнтів, більше десяти 12 (5,8%) пацієнтів.
Таблиця 2.2
Розподіл за соціальним статусом спостережуваних хворих на заразні форми
сифілісу
Соціальний статус
Діагноз клінічний
Учні та студенти
Працюючі
Не працюючі
Пенсіонери та інваліди
Сифіліс І
14
Сифіліс ІІ свіжий
10
20
Сифіліс ІІ рецидивний
10
25
80
Сифіліс ранній прихований
20
Всього
абсолютна кількість
15
48
134
7,3
23,4
65,4
3,9
Таблиця 2.3
Розподіл за шлюбним станом спостережуваних хворих на заразні форми сифілісу
Шлюбний стан
Діагноз клінічний
Одружені
Не одружені
Сифіліс І
19
Сифіліс ІІ свіжий
10
23
Сифіліс ІІ рецидивний
29
85
Сифіліс ранній прихований
29
Всього
абсолютна кількість
49
156
23,9
76,1
В епідеміологічному аспекті доволі важливими є данні про те, яким чином були
виявлені хворі на сифіліс.
Таблиця 2.4
Шляхи виявлення спостережуваних хворих на заразні форми сифілісу
Діагноз клінічний
Шляхи виявлення
Сифіліс І
Сифіліс ІІ свіжий
Сифіліс ІІ рецидивний
Сифіліс ранній прихований
Звернулись самостійно
20
19
28
87,0%
57,6%
24,6%
5,7%
Джерела зараження та статеві контакти
33
4,3%
21,2%
28,9%
14,3%
При проведенні профоглядів та КСР у різних спеціалістів
53
28
8,7%
21,2%
46,5%
80,0%
Як видно з табл. 2.4, хворі на ранні форми сифілісу (первинний та вторинний
свіжий) у більшості випадків зверталися самостійно, що свідчить про добру
поінформованість населення про венеричні хвороби. Привертає до себе увагу те,
що хворі на пізні форми сифілісу були виявлені як джерела інфекції або статеві
контакти, але у більшості випадків (при вторинному рецидивному – у 46,5%, при
ранньому прихованому – у 80%) це було результатом активної профілактичної
роботи по виявленню сифілісу.
При обстежені статевих партнерів діагноз сифілісу був встановлений у 188
(83,6%) осіб. Осіб, що були у побутовому контакті зі спостережуваними хворими
на сифіліс було 249, тобто у середньому 1,2 особи на одного хворого. Найбільш
поширеною супутньою патологією у хворих на заразні форми сифілісу був
- Київ+380960830922