Розділ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених осіб, які зазнали радіаційного опромінення.
Основні дослідження були виконані в 1990-1994 рр. Об`єктом дослідження були 999
дітей в віці від 6 до 14 років на момент обстеження. Із загальної кількості
радіаційного впливу зазнали 714 дітей, які увійшли в основну групу. Решта
обстежених (285 дітей) проживали на територіях, які не постраждали внаслідок
аварії на ЧАЕС, та склали контрольну групу.
Враховуючи характер та тривалість радіаційного впливу, дітей основної групи
розділили на дві групи спостереження (табл. 2.1).
Першу групу спостереження склали 334 дитини, евакуйовані з 30-кілометрової зони
ЧАЕС, які зазнали короткочасного гострого, переважно зовнішнього g-опромінення,
а також значного променевого навантаження на щитоподібну залозу за рахунок
аерозолів радіоактивного йоду на протязі перших 8 - 10 днів аварії. Значення
доз, поглинених щитоподібною залозою, серед обстежених цієї групи коливалося
від 0,25 Гр до 13,35 Гр. Питома активність радіонуклідів цезію в організмі
дітей на момент обстеження не перевищувала контрольних значень.
В другу групу спостереження увійшли 380 дітей, які постійно проживають на
забруднених радіонуклідами територіях Овруцького та Народицького районів
Житомирської області, які зазнали поєднаного впливу радіоактивного йоду та
цезію. Інкорпорація 137Cs за даними СІЧ-метрії на момент обстеження і за даними
аналізу склала 740 – 55500 Бк. Діапазон дозових навантажень на щитоподібну
залозу за рахунок 131I склав 0,25-5,00 Гр, але у 15 дітей - понад 5 Гр (за
даними РІВЦ МОЗ України). Внутрішнє опромінення за рахунок 137Cs склало 0,81 -
1,62 мЗв/рік.
В контрольну групу увійшло 285 дітей, які мешкали в умовно “чистому”,
Машівському районі Полтавської області (сумарний рівень забруднення 0,5 - 1,35
Кu/км2).
Радіологічна характеристика обстежених дітей дозволила вважати обидві групи
нагляду найбільш критичними по розвитку патології щитоподібної залози. Тому,
враховуючи підвищений в останні роки інтерес до проблеми НДЗ, причин її
виникнення та розвитку, а також до наслідків даного стану при впливі факторів
Чорнобильської катастрофи, всіх дітей розділили на підгрупи за наявністю або
відсутністю НДЗ. Кількісний склад підгруп наданий в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Розподіл обстежених дітей по групах.
Група
Підгрупа
Кількість
обстежених
Характеристика
Характеристика
1.
Діти, евакуйовані з 30-км зони в 1986 р.
1.1
з НДЗ
213
1.2
без НДЗ
121
2.
Діти, що живуть в зонах обов’язкового та гаран-тованого добровільного
відселення
2.1
з НДЗ
200
2.2
без НДЗ
180
3.
Діти, що живуть в чистих по радіаційному фактору районах (контрольна група)
3.1
з НДЗ
150
3.2
без НДЗ
135
Всього 999
На підставі існування прямого зв`язку між дозою радіоактивного йоду,
поглиненого щитоподібною залозою, з одного боку, та її масою і функціональною
активністю, з другого боку, а також зворотнього - з віком дитини, всіх
обстежених дітей було розділено на дві вікові підгрупи: молодшу шкільну (6 - 10
років) та пубертатну (11 - 14 років). Становлення та розвиток тироїдної системи
людини має не тільки онтогенетичні, але й статеві особливості, тому при аналізі
даних враховували стать дітей. Розподіл дітей за віком та статтю подано в табл.
2.2.
Таблиця 2.2 - Статево-вікова характеристика обстежених дітей.
Вікові
діапазони
Групи спостереження*
3
хлопчики
дівчата
хлопчики
дівчата
хлопчики
дівчата
6-10 років (молодша
шкільна)
98
56
83
64
52
55
11-14років
(пубертатна)
115
65
117
116
98
80
*Примітка: Характеристика груп спостереження подана в табл. 2.1 с. 40.
Відбір дітей проводився в експедиційних умовах під час планових диспансерних
оглядів, а також в період їх стаціонарного обстеження на базі Українського
спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення.
Верифікація діагнозів у дітей проводилась науковими співробітниками відділення
ендокринології (керівник - к. м. н. А.К.Чебан) та відділення дитячої
гематології ( керівник - д.м.н., професор В.Г.Бебешко ).
Pозподіл виявленої патології у обстежених дітей приведений у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Структура виявленої патології у обстежених дітей.
Стан здоров’я
Групи спостереження *
1
1.1
1.2
2.1
2.2
3.1
3.2
абс
абс
абс
абс
%
абс
%
абс
%
Практично здорові
19
9,3
18
10,1
21
10,5
10
8,7
17
11,5
16
11,9
Лімфатико-гіпопластичні діатези
35
17,4
34
19,3
38
18,6
21
17,8
29
19,2
23
16,9
Хронічні діатези
42
20,8
37
21,3
39
19,2
22
18,9
33
22,1
27
19,5
Патологія травної системи
35
17,4
28
16,2
38
18,6
22
18,9
25
16,5
23
16,9
Часто хворіючі діти
28
14,2
27
15,8
33
16,1
18
15,9
21
14,3
20
14,5
Бронхо-легенева патологія
13
6,5
11
6,9
14
7,3
10
8,7
6,1
5,9
Гельмінтози
4,3
4,8
3,1
3,4
4,5
3,9
Ожиріння алімен-тарне I-IIст.
3,3
4,8
4,6
4,4
3,3
3,9
Вегето-судинна дистонія
3,3
2,9
4,6
4,4
2,6
2,2
Залізодефіцитна анемія
2,1
2,5
3,1
3,4
1,8
2,2
Примітка * - характеристику груп див.у табл.2.1
За статево-віковими характеристиками, а також структурою виявленої патології
всі три групи обстежених дітей не мали суттєвих відмінностей. Переважна
більшість обстежених мешкає в сільській місцевості в зоні помірної волової
ендемії. Оскільки у популяційних дослідженнях важливу роль відіграє
геногеографі