Розділ 2
Виклад загальної методики і основних методів дослідження
Принциповою особливістю наукового пошуку при виконанні даної дисертаційної
роботи є поєднання експерименту та клінічної частини. Відповідно до поставленої
мети та задач проведено дві серії експериментів на двох видах тварин з
моделюванням двох патологічних процесів: виключення функції m.cremaster і
пластика m.cremaster м’язовим клаптем висіченим із ВКМЖ. Ураховуючи
об’єктивність та переконливість морфологічних досліджень в умовах обох моделей
гістологічно досліджувались сім’яні канатики та яєчка. Особливу увагу приділяли
змінам кровопостачання яєчка.
Позитивні результати експериментальних досліджень ураховані при розробці нового
способу хірургічного лікування хворих на крипторхізм дітей.
Клінічна частина роботи характеризується використанням нового елементу –
м’язової пластики m.cremaster клаптиком, висіченим з ВКМЖ, при хірургічній
корекції крипторхізму у дітей. Оцінку ефективності проводили в порівнянні з
результатами хірургічного лікування крипторхізму без кремастеропластики.
Методи обстеження пацієнтів включали такі високоефективні та інформативні
сучасні медичні технології як УЗД, доплерографія, телетермометрія.
Термін спостереження в експерименті тривав 90 діб, в клініці після операції –
від 6 місяців до 4-х років.
Якісна репрезентативність забезпечувалась однорідністю груп порівняння за віком
та характером патології.
. Загальна характеристика експериментальних та клінічних
спостережень.
З урахуванням поставлених в роботі завдань, а саме – розробити новий спосіб
хірургічної корекції крипторхізму у дітей, який би зміг значно покращити
кровопостачання яєчок, була виконана експериментальна частина на базі віварію
Вінницького медичного університету ім. М.І. Пирогова у період з 1997 по 1999
рік. Експериментальні тварини були репрезентовані 40 статевозрілими щурами –
самцями з масою тіла 120-140 грамів та 36 собаками-самцями віком від одного до
двох років з масою тіла від 7 до 24 кг (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних тварин за видами досліджень.
Серії експериментів
Щурі
Собаки
Загалом
І серія
25
12
37
ІІ серія
21
21
Контроль
15
18
Загалом
40
36
76
Перед введенням в експеримент тварин протягом 5 діб витримували в карантині.
Стан здоров`я та вік собак визначався ветеринаром кінологічної служби. Дослідні
тварини були розподілені на 2 серії експериментів. Контролем слугували органи
неоперованих собак і щурів.
Для І серії експериментів, кінцевою метою якої було вивчення впливу виключення
функції кремастерного м’язу шляхом повного його перетину на
структуру і функцію сім’яного канатика та яєчка, використано 40 статевозрілих
щурів-самців (25 піддослідних і 15 контрольних). Після підготовки операційного
поля (епіляція шкіри, обробка тричі розчином первомуру, 5% розчином йоду та 96%
етиловим спиртом) тваринам під загальним ефірним наркозом з поперечного розрізу
в одній із пахвинних ділянок пошарово розтинали шкіру і м’які тканини до
апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота. В ділянці зовнішнього пахвинного
отвору брали на турнікет сім’яний канатик і циркулярно перетинали його фасцію,
а потім попереково повністю перетинали m.cremaster не травмуючи інших
анатомічних структур. Після цього рану пошарово зашивали наглухо.
Окрім щурів в першій серії експериментів використано 12 безпородних
собак-самців, яким виконували аналогічну операцію, за виключенням того, що
розтину підлягала передня стінка пахвинного каналу, а перетин кремастерного
м’язу проводився на рівні ВПК.
Для ІІ серії експериментів, головною метою якої було вивчення способу
покращення кровопостачання яєчка шляхом пластики m.cremaster м’язовим
клаптиком, висіченим з ВКМЖ, та переміщенням ВПК в медіальному напрямку,
використано 24 статевозрілих собак-самців аналогічного І серії віку та маси
тіла, з яких 3 - були контрольними.
Собакам обох серій експериментів за 30 хвилин до операції виконували
премедикацію шляхом введення: 50% анальгіну в дозі 2,5 мк/кг; 1% дімедролу – 1
мг/кг; 2,5% аміназину – 1 мг/кг; 5% сібазону – 1 мг/кг. Операцію проводили під
загальним знечуленням шляхом внутрішньом’язового введення 5% розчину кетаміну
гідрохлориду – 10-12 мг/кг з повторними ін’єкціями Ѕ первинної дози через 40-50
хвилин, або внутрішньоплевральним введенням 1% розчину кетаміну гідрохлориду в
дозі 4-6 мг/кг з повторними ін’єкціями Ѕ первинної дози кожних 10-15 хвилин.
Побічної реакції на знечулення не спостерігалось.
Клінічну частину роботи репрезентували 116 хлопчиків, які знаходилися на
стаціонарному лікуванні в клініці дитячої хірургії Вінницького медичного
університету з приводу крипторхізму.
Діти були розподілені за віком на п’ять груп: I - складало 37 хлопчиків віком
від 6 місяців до 3-х років, ІІ - 26 (від 3 до 5 років), ІІІ - 22 (від 5 до 8
років), ІV – 18 (від 8 до 11 років), в V ввійшло 11 дітей віком старших 11
років.
Контролем слугували 100 практично здорових дітей (по 20 в кожній віковій групі)
представників Подільського регіону.
На хворих заповнювалася розроблена карта-схема, в якій реєстрували скарги,
анамнез, клінічні данні: результати огляду, термометрії, УЗД з доплерографією.
Технічні методи обстеження повторювали тричі. Реєстрували середню величину.
З приводу однобічного крипторхізму прооперовано 105 ( 90,5%) хворих. З приводу
двобічного - 11 (9,5%) пацієнтів. Інтраопераційно, з урахуванням місця
знаходження яєчка (черевна порожнина чи пахвинна ділянка) і стану
ретенційованого органу, уточнювали клінічний діагноз. Загалом виконано 127
операцій, з яких 29 (22,8%) з приводу черевного крипторхізму (ЧК), та 98
(77,2%) з приводу п
- Київ+380960830922