РОЗДІЛ 2
Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження
Для проведення практичної частини дослідження був складений набір методик,
адекватний меті роботи – дослідженню етносоціальних уявлень і їх впливу на
формування “Я”-концепції суспільно активної особистості.
Залучення до методичного апарату дослідження конкретних тестів і відповідних
їм експериментальних показників дослідження виконувалося на підставі наступних
критеріїв: концептуальна обумовленість метода, висока валідність, психометрична
надійність, а також можливість порівняння результатів, отриманих за допомогою
певного методу, із результатами інших авторів.
В дослідженні використані чотири групи методик:
1. Методики, спрямовані на вивчення уявлень особистості щодо психологічних
особливостей власної етнічної спільноти та визначення рівня етнічної
ідентифікації: методика діагностики міжособистісних стосунків Т.Лірі (ДМС);
колірний тест відносин (КТВ) (цветовой тест отношений ЦТО).
2. Методики, спрямовані на вивчення етнічних автостереотипів – їх валентності;
когнітивного, емоційного та поведінкових компонентів: діагностичний тест
відносин (ДТВ); особистісний семантичний диференціал, семантичний диференціал
на основі фразеологізмів.
3. Методики, спрямовані на вивчення етнічної ідентичності: тест М.Куна і
Т.Макпартленда “Хто Я?”; методична розробка “Типи етнічної ідентичності”;
методична розробка “Етнічна афіляція”.
4. Методики, спрямовані на визначення соціальної адаптованості й механізмів
адаптації: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і
Р.Даймонда; методика дослідження самоставлення Р.С.Пантілєєва; анкета
“Соціальні орієнтири і соціальні взірці студентства” (авторська розробка).
Обробка емпіричних даних починалася з одномірного аналізу – підрахунку
абсолютних величин, їх процентного розподілу, визначення середнього
арифметичного й стандартного відхилення.
Поглиблений аналіз даних проводився за допомогою методів багатомірної
статистики – визначення коефіцієнту кореляції Пірсона, який дорівнює добутку
моментів – для визначення залежності між показниками, які мають безперервну
шкалу вимірювання і були отримані по різним методикам; кластерний (методи
дальнього і ближнього сусідів іденамічного згущення) – дозволив виявити ступінь
взаємозв’язку між ознаками (елементами уявлень); факторний (метод головних
компонент) аналіз – дозволив виявити латентні фактори і, розкривши їх
внутрішній зміст побудувати семантичне поле етносоціальних уявлень; метод
багатомірного шкалування – дозволив побудувати семантичний простір, вагові
коефіцієнти осей якого пояснюють відмінності між об’єктами.
Для формалізації завдань кластерного аналізу об’єкти дослідження
інтерпретувалися у вигляді точок у відповідному ознаковому просторі. Така
методика визначення геометричної близькості двох або кількох точок у цьому
просторі дозволяє визначити ступінь близькості уявлень, однорідність їх для
респондентів.
З багатьох мір близькості, які використовуються в задачах кластерного аналізу,
нами використовувалася евклідова відстань. Для відтворення структури об’єктів у
відповідності з визначеною мірою близькості ми використали метод послідовного
приєднання, тобто побудову ієрархічного дерева.
Ієрархічне дерево представляє структуру, яка об’єднує елементи уявлень в групи
на різному рівні схожості. Це дозволяє визначити структуру окремих уявлень і
зв’язок між ними.
Процедура факторного аналізу методом головних компонент із підпрограмою
повороту факторних структур по принципу Varimax raw дозволила побудувати
матриці етносоціальних уявлень і дослідити їх місце і функції у структурі
Я-концепції.
Фактори інтерпретувалися по змісту тих ознак (елементів уявлення), які мали по
відношенню до конкретного фактора найбільші факторні навантаження (коефіцієнт
кореляції між фактором і похідною ознакою).
Обробка даних виконувалася на основі пакету програм Statistica 95, SPSS 9.0.
Характеристика вибірки.
У дослідженні взяли участь студенти 3 – 4 курсів Київського університету імені
Тараса Шевченка (факультети – історичний, економічний, соціології та
психології, економічний, філологічний); Національного університету харчових
технологій (факультети – механічний, енергетичний); Інституту муніципального
менеджменту й бізнесу м. Київ (спеціальності – фінансист, юрист-економіст,
бухгалтер).
Респонденти основної групи – це студенти університетів, які отримують дійсно
університетську освіту. Ми вважаємо університет найбільш сприятливим
середовищем для формування соціально активної особистості. Університетська
освіта, в ідеалі, – це освіта, яка забезпечує глибину професійних знань і
широту гуманітарної підготовки, сприяє формуванню культурного кругозору,
стимулює розвиток толерантності як ідей, так і почуттів. Респонденти групи
порівняння навчаються у новому комерційному вузі, що готує
вузькоспеціалізованих професіоналів ринку.
Загальна кількість респондентів – 360 осіб: 195 жінок і 165 чоловіків.
Середній вік респондентів 20.8 років ( від 19 до 26 років).
Національність – українці (за самовизначенням).
2.1. Специфіка дослідження етнічного автостереотипу (уявлень про психологічні
особливості власної етнічної спільноти)
Для того щоб із чимось порівнювати себе, із чимось ідентифікуватись,
особистість повинна це “щось” знати. На підставі цього знання вона зіставляє
зовнішні об’єкти, феномени і явища і свої внутрішні стани, ознаки, якості,
особливості. Тому зрозуміло, чому так важливо дослідити конкретні реальні
уявлення особистості про психологічні особливості етносу.
В дослідженні б
- Київ+380960830922