Розділ 2
Програмно методологічне забезпечення
дослідження
2.1 Загальні положення
Програмно методологічне забезпечення дослідження є важливим у виконанні
дисертаційної роботи, тому що правильна розробка програми є підставою для збору
необхідної інформації при формуванні бази даних. Застосування при цьому
необхідних методик обчислювання результатів, отриманих під час виконування
роботи, дозволяє отримати вірогідний результат та достовірно обґрунтовані
висновки.
Враховуючи вищенаведене, нами було запроваджено, що формування бази даних
необхідно виконувати на підставі закону великих чисел, а аналіз обраного
матеріалу проводити відповідно до законів медичної статистики. Обробку
отриманого результату нами було проведено за допомогою персонального
комп’ютера.
2.2 Характеристика клінічної бази
УНПЦ ШМД та МК входить до складу Державної служби медицини катастроф (ДСМК), та
являє собою головний науково-практичний заклад МОЗ України. Водночас, він є
науково-лікувальною установою щодо надання невідкладної медичної допомоги
населенню при гострих захворюваннях, нещасних випадках та отруєннях. Центром
здійснюється координація, спадкоємність та взаємодія лікувально-профілактичних
установ міста та країни у цілому що до надання негайної медичної,
консультативної та організаційно-методичної допомоги.
Центр політравми, створений на базі відділення політравми КМКЛ ШМД, - є одним
із функціональних підрозділів УНПЦ ЕМД та МК. В ньому надається цілодобова
невідкладна кваліфікована та спеціалізована медична допомога постраждалим із
ПТ. Відділення політравми було введено в дію у вересні 1985 року. За цей час в
ньому надано медичну допомогу майже 16 137 хворих. В останній час за рік у
центрі політравми проходить лікування біля 2 500 постраждалих, із них біля
12,0% це постраждалі похилого та старечого віку із ПТ, тобто кожен рік у
відділенні лікується біля 300 постраждалих даної вікової категорії.
На базі центру політравми також відбувається науково-практична та навчальна
діяльність аспірантів та клінічних ординаторів УНПЦ ЕМД та МК а також слухачів
кафедри військової хірургії УВМА міністерства оборони України.
2.3 Формування бази даних
Згідно даних офіційної статистики, кількість населення м. Києва на початок 2000
року становила 2 601 428 чоловік (наявного – 2 631 900), з них осіб літного
віку - 478 100 чоловік (18,17%). В Києві щорічно травмується біля 170 000 осіб,
біля 20 000 постраждалих госпіталізується в КМК ЛШМД, з них у центрі політравми
надається допомога біля 2 500 постраждалим. Таким чином, за 17 років існування
відділення політравми надано допомогу 16 137 постраждалим. Даний показник являє
собою занадто великий масив для вивчення та майже практично нереальний для
проведення ретельного статистичного аналізу. Тому визначено обмежити формування
загального масиву дослідження в межах достатнього та необхідного обсягу.
З метою об’єктивізації даного дослідження відповідно до вимог концепції МЗД,
нами була застосована наступна методологія збору фактичного матеріалу. За
методологією часово-детермінового дослідження, нами було обрано типовий часовий
період роботи клініки політравми. Досліджувались випадки полісистемних
пошкоджень в обсязі, що фактично відповідав дійсній кількості поступлення
постраждалих за 6 місяців 2000 року (всі постраждалі проходили лікування у
центрі політравми з 1.01.2000 року по 30.06.2000 року) та були визначені
методом випадкових чисел. Це дозволяє вважати масив дослідження за такий, що є
рандомізований за безповоротною методикою.
Враховуючи, що при проведенні наукових досліджень у медичній галузі необхідно
дотримуватись загально визначених положень про необхідний та достатній масив
обсягу досліджень, нами було проведено розрахунок обсягу дослідження відповідно
до закону великих чисел. Останній передбачає виконання наступних вимог: масив,
який підпадає під вибірки, повинен складатись з випадків, що мають усі типові
характеристики генеральної сукупності; для проведення розрахунку необхідного та
достатнього масиву дослідження була обрана методика, яка використовується в
медико-статистичних обстеженнях (Мерков А.М., 1963, Поляков Л.Е., 1971) із
застосуванням наступних формул:
(2.1)
де
- довірчий коефіцієнт Ст’юдента,
- дисперсія теоретичного ряду розподілу,
- максимально допустима помилка.
ТХ підкоряється закону диз’юнкції, тому максимально можлива дисперсія розподілу
визначається величиною .
Максимально допустима помилка представлена у вигляді:
(2.2)
де
- середня помилка інтенсивного показника.
Тому розрахункову формулу можна представити в наступному вигляді:
(2.3)
При проведенні аналогічних цьому наукових досліджень, прийнято визначати
довірчий коефіцієнт Ст’юдента. Це відповідає рівню довірчої вірогідності (тобто
95,54%).
Виходячи із задач дослідження та рівня довірливої вірогідності, а також обсягу
генеральної сукупності, доцільно визначити максимально припустиму помилку, що
дорівнює або 10,0%.
Таким чином, середня помилка інтенсивного показника визначається наступним
чином:
(2.4)
або 5,0 %, що в даному випадку треба розглядати як помилку методу.
Виходячи з вищенаведеного, мінімальний та необхідний обсяг загальної вибірки
може бути визначений в випадків (у нашій роботі об’єм вибірки становить
випадків).
Таким чином, закон великих чисел виконано в цілому, а обсяг дослідження є
достатнім для проведення аналізу та отримання вірогідних результатів.
Формування бази даних дослідження проводилося нами за допомогою збору
інформації з медичних карт стаціонарного хворого (); статистичних карт хворих,
я