РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
За період з 1995 по 2001 р. проведений клініко-статистичний аналіз результатів лікування 718 потерпілих з ЗПТТ, які перебували в клініці політравми Київської лікарні швидкої медичної допомоги. З них 613 потерпілих включені до контрольної групи, 105 - до дослідної.
З 613 потерпілих контрольної групи чоловіків було 363 (59,2%), жінок - 250 (40,8%). Вік хворих у середньому (42,1±2,2) року. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS у потерпілих контрольної групи становила (29,9±1,0) бала. Померли 315 (51,4%) хворих, в тому числі на 1-2-гу добу - 215 (68,3%), на 3-7-му добу - 59 (18,7%), на 8-15-ту добу - 17 (5,4%), на 16-ту добу і пізніше - 24 (7,6%). Причиною смерті у 251 (79,8%) спостереженні була значна крововтрата та травма головного мозку, у 25 (7,9%) - асфіксія, у 16 (5,1%) - ІУ, у 3 (0,9%) - гостра ниркова недостатність, у 18 (5,7%) - жирова емболія, тромбоемболія. Розподіл потерпілих контрольної групи за характером перебігу післятравматичного періоду, віком і статтю представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл потерпілих контрольної групи за характером перебігу післятравматичного періоду, віком і статтю
Перебіг
післятравматичного періодуВік, роківРазом15-3031-4041-5051-6061-7071-8081-90ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖБез ІУ7854522553294525221951867438З ІУ34282410218178481912175Загалом11282763574376233262762779613 У 438 (71,5%) потерпілих контрольної групи перебіг післятравматичного періоду був без ІУ. Вік хворих у середньому (43,5±1,7) року. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS становила (32,1±1,8) бала. Помер 281 (64,2%) потерпілий.
У 175 (28,5%) потерпілих контрольної групи у післятравматичному періоді виникли ІУ. Вік хворих у середньому (40,6±1,4) роки. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS становила (28,2±1) бала. Померли 34 (19,4%) потерпілих.
З 105 потерпілих дослідної групи чоловіків було 58 (55,2%), жінок - 47 (44,8%). Вік хворих у середньому (43,2±2,2) року. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS становила (29,6±1,8) бала. Померли 45 (42,8%) потерпілих, в тому числі у 1-2-гу добу - 32 (71,1%), на 3-7-му добу - 9 (20%), на 8-15-ту добу - 3 (6,7%), на 16-ту добу і пізніше - 1 (2,2%). Причиною смерті 39 (86,7%) потерпілих була велика крововтрата і травма головного мозку, 4 (8,9%) - ІУ, 1 (2,2%) - асфіксія, ще 1 (2,2%) - загострення хронічних хвороб. Розподіл потерпілих дослідної групи за характером перебігу післятравматичного періоду, віком і статтю представлений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл потерпілих дослідної групи за характером перебігу післятравматичного періоду, віком і статтю
Перебіг післятравматичного періодуВік, роківРазом15-3031-4041-5051-6061-7071-8081-90ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖБез ІУ1610107637445162384З ІУ44433111------21Загалом201414109485451623105
У 84 (80,0%) потерпілих дослідної групи перебіг післятравматичного періоду був без ІУ. Вік цих пацієнтів у середньому (46,0±2,8) року. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS була в середньому (31,8±2,1) бала. Померли 42 (50,0%) потерпілих.
У 21 (20,0%) потерпілого дослідної групи виникли ІУ. Вік цих хворих становив у середньому (37,0±2,7) року. Тяжкість пошкодження за шкалою РТS була в середньому (28,5±1,8) бала. Померли 3 (14,3%) потерпілих.
В контрольній групі причинами виникнення ЗПТТ були: ДТП - у 292 (47,6%) спостереженнях, кататравма - у 260 (42,4%), стиснення між предметами - у 37 (6,1%), побутова травма - у 24 (3,9%). У стані алкогольного сп'яніння до приймального відділення доставлені 265 (43,2%) потерпілих, що суттєво ускладнювало їх огляд і своєчасну діагностику пошкодження.
В дослідній групі причинами виникнення ЗПТТ були: ДТП - у 55 (52,4%) спостереженнях, кататравма - у 45 (42,8%), стиснення між предметами - у 3 (2,9%), побутова травма - у 2 (1,9%). У стані алкогольного сп'яніння до приймального відділення доставлені 46 (43,8%) потерпілих. Таким чином, ЗПТТ найчастіше виникала внаслідок ДТП і кататравми. Алкогольне сп'яніння сприяло травмуванню потерпілих.
З огляду на тяжкість позатазових анатомічних пошкоджень за шкалою РТS при ЗПТТ потерпілі розподілені на дві клінічні групи [46]: з НПТТ і з ТПТТ. До НПТТ відносили струс головного мозку, забій головного мозку легкої та середньої тяжкості; ЗТГ: обмежений забій легень, перелом 1-3 ребер, перелом ключиці, лопатки; ЗТЖ: обмежений забій брижі тонкої і товстої кишки без кровотечі; СТ: перелом ліктьової, променевої, малогомілкової кісток. До ТПТТ відносили: забій головного мозку тяжкого ступеня, субдуральну, епідуральну і внутрішньомозкову гематоми, численні однобічні та двобічні переломи ребер, гемоторакс, пневмоторакс та їх поєднання, розрив порожнистих і паренхіматозних ОЧП, перелом плечової, стегнової, великогомілкової кісток.
З 613 потерпілих контрольної групи поєднання травми таза з НПТТ спостерігали у 204 (33,3%), з ТПТТ - у 409 (66,7%); з 105 потерпілих дослідної групи - відповідно у 22 (21,0%) та 83 (79,0%). Розподіл потерпілих контрольної та дослідної груп за тяжкістю анатомічних пошкоджень залежно від статі, віку і тривалості лікування наведений у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл потерпілих контрольної та дослідної груп за тяжкістю анатомічних пошкоджень залежно від статі, віку і тривалості лікування
Група
потерпілихСтупінь тяжкості анатомічних пошкодженьВік потерпілих, років
(M ± m)Тривалість лікування,
діб
(M ± m)Оцінка тяжкості за шкалою PTS,
балів
(M ± m)КонтрольнаНПТТ39,7±1,225,2±1,518,3±0,7ТПТТ44,8±0,811,6±0,938,7±0,3ДосліднаНПТТ41,8 ± 3,617,2 ± 1,7*16,6 ± 1,5ТПТТ43,8 ± 2,019,7 ± 1,8*37,5 ± 1,4 Примітка: * - різниця показників достовірна (Р<0,05) у порівнянні з такими у контрольній групі.
З 613 потерпілих контрольної групи переломи кісток таза с