Ви є тут

Технологія створення та використання зошитів з друкованою основовю (на матеріалі хімії)

Автор: 
Лікарчук Алла Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000960
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ III
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗА-
СТОСУВАННЯ ЗОШИТІВ З ДРУКОВАНОЮ ОСНОВОЮ
3.1. Методичне забезпечення педагогічного експерименту
Наступним етапом нашого дослідження стали розробка методичного забезпечення і
технології застосування робочих зошитів з друкованою основою. За час підготовки
та проведення педагогічного експерименту нами було розроблено 8 робочих зошитів
з друкованою основою, що видані тиражем 50 тис. екземплярів. За цими зошитами
здійснювалася дослідницько-експериментальна робота та апробація результатів
нашого дослідження у різних регіонах держави. Процесуально створенню зошитів
передував пошук їхньої структури та форми, засобів управління пізнавальною
діяльністю школярів у процесі роботи з ними.
Вивчення досліджень ряду авторів, дає підстави стверджувати, що в дидактиці
найбільш розробленою вважається система управління пізнавальною діяльністю
учнів, заснована на теорії поетапного формування розумової діяльності (П.Я.
Гальперін [52], Н.Ф.Тализіна [233] та інші.) У теорії та практиці навчання
добре відомі теоретико-експериментальні дослідження управління розумовою
діяльністю учнів (Л.В. Занков [85], Н.А. Менчинської [137] та інші). Враховуючи
мету і завдання нашого дослідження, а також вікові особливості учнів 8 -11
класів загальноосвітніх шкіл та відповідних груп професійно-технічних училищ, у
навчальному експерименті застосовувалася методика поетапного керівництва
виконанням завдань зошитів з друкованою основою учнями. Вона наведена нами у
табл. 3.1.

Таблиця 3.1
Поетапне формування розумової діяльності учнів
у процесі виконання завдань робочих зошитів
Етап
Функції в експеримен­тальній системі
Дидактичний матеріал
Сформовані уміння та навички
1
2
3
4
І.Засво­єння ал­горитмів, розмірко­вування над за­вданнями зошитів з
друкова­ною осно­вою
ІІ.Частко-во само­стійне розв'язу­вання за­вдань
ІІІ. Самостійне розв'язування учнями завдань
Набуття досвіду розв'я­зування пізнавальних зав­дань за зразком, наведе­ним у
зошитах з друкованою основою
Формування досвіду ви­конання пізнавальних завдань у співпраці з учителем
Оволодіння учнями індивідуальним досвідом самостійного виконання завдань,
наведених у робочих зошитах
Тренувальні вправи за зраз­ком й аналогією; алгоритми, що стимулюють
пі­знавальний ін­терес
За­вдання різних ти­пів; закріплення позитивного ставлення до їхнього
вико­нання за опор­ними схемами
Пізнавальні завдання, творчі роботи
Диференціація, виділення ознак; знаходження змін в об'єктах, де мають місце
порівняння за 1-2 ознаками
Порівняння, визначення головного, класифікація та узагальнення об'єктів,
встановлення причинно-наслідкових зв'язків за допомогою вчителя
Швидка актуалізація та застосування розумових прийомів для виконання завдань
Поділяючи думку П.Я.Гальперіна [52], Н.Ф.Тализіної [233] ми передбачали, що
можливості застосування знань при виконанні різноманітних завдань у зошитах з
друкованою основою значною мірою будуть залежати від того, якими розумо­вими
уміннями володіють учні і в якій мірі вони ними засвоєні.
Наше дослідження базується на системному підході до формування розумових умінь,
відповідно з яким постає необхідність засво­єння не окремих умінь, а їх системи
як мети і результату навчання.
Спираючись на теоретичні основи управління розумовою діяльністю, до структури
розумових дій віднесено: аналіз, порівняння, узагальнення, класифікацію,
вста­новлення причинно-наслідкових зв'язків. Ці розумові прийоми П.Я. Гальперін
структурує таким чином:
1. Порівняння:
а) виділення ознак об’єктів;
б) знаходження спільних та відмінних ознак;
в) визначення істотних ознак;
г) їх співставлення або протиставлення;
д) формулювання висновку - узагальнення
2. Узагальнення:
а) виділення ознак об’єктів;
б) знаходження загальних ознак;
в) пошук серед них істотних;
г) синтез істотних ознак;
д) формулювання висновку - узагальнення.
3. Класифікація:
а) виділення ознак об’єктів;
б) диференціація ознак;
в) співставлення ознак у відповідності з поставленою метою;
г) класифікація у відповідності з певними ознаками;
д) формулювання висновку про те, на якому підґрунті зроблена класифікація.
4. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків:
а) виділення ознак об’єктів;
б) виділення істотних ознак, зв’язків
в) пошук і пояснення причин;
г) встановлення і узагальнення;
д) формулювання висновку [52, 125] .
Таке структурування розумових прийомів дозволило організувати поетапне
ке­рівництво за виконанням завдань зошитів з друкованою основою за технологією
їх використання. Під технологією застосування зошитів ми розуміємо сукупність
процесів використання дидактичних матеріалів, що є в зошитах з друкованою
основою, які спрямовані на формування в учнів знань, умінь і навичок з хімії.
Той факт, що від успішного осмислення нового матеріалу, від формування
орієнтованої основи дій залежить ефективність подальшої самостійної роботи
учнів з вироблення навчальних умінь та навичок, свідчить на користь
диференційованого підходу вже на етапі формування орієнтованої основи дій. І
саме це можливо здійснити, використовуючи зошити з друкованою основою, що
забезпечують додаткові системи орієнтирів. Ми виходили з припущення, що для
одних учнів ця система орієнтирів у робочих зошитах повинна бути достатньо
повною, у вигляді детального алгоритму, для інших – достатньо загальних
вказівок. Н.Ф.Тализіна стверджує, що учень не тільки керована, але й
самокерована система. Тому «необхідно враховувати індивідуальні особливості
сприйняття і засвоєння навчального матеріалу