РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи дослідження.
2.1. Матеріал дослідження
Для реалізації поставлених задач у клініці анестезіології та інтенсивної
терапії Дніпропетровської державної медичної академії (директор клініки – член
– кореспондент НАН і АМН України, д. мед. н. професор Новицька - Усенко Л. В.)
проведені дослідження в 224 лікарів - анестезіологів відповідно стажу роботи по
спеціальності.
Методом рандомізації досліджувані були розділені на наступні групи:
I група – студенти VI курсу медичної академії (n = 63), що склало 22,83% від
загального числа досліджуваних;
II група – лікарі інтерни - анестезіологи I року навчання (n = 48), що склало
17,39% від загального числа досліджуваних;
III група – лікарі - анестезіологи зі стажем роботи зі спеціальності до 10
років (n = 39), що склало 14,13% від загального числа досліджуваних;
IV група – лікарі - анестезіологи зі стажем роботи по спеціальності від 10 до
20 років (n = 32), що склало 11,59% від загального числа досліджуваних;
V група - лікарі - анестезіологи зі стажем роботи по спеціальності понад 20
років ( n = 24), що склало 8,71% від загального числа досліджуваних;
VI група - лікарі - хірурги зі стажем роботи по спеціальності понад 20 років (n
= 18), що склало 6,52 % від загального числа досліджуваних (рис. 2.1).
I група є контрольною і включена в дослідження для виявлення особливостей
механізмів формування стресу в лікарів-анестезіологів під впливом професійної
діяльності в залежності від стажу роботи по спеціальності
VI група включена в дослідження з метою рівнобіжного, систематизованого
вивчення специфіки стресостійкості лікарів - хірургів із тривалим терміном
роботи по спеціальності.
Методи дослідження
Основна інформація про діяльність симпато – адреналової системи, активності її
медіаторної ланки в загальному обсязі медіаторів, що утворюються в організмі,
може бути отримана шляхом вивчення даних про екскрецію із сечею вільних форм
КА. Дослідження виведення із сечею попередників КА дозволяє оцінити резервні
можливості симпато – адреналової системи, що забезпечують її активацію або
виснаження (Є.Ш. Матліна і співавт., 1967, 1969; Р.А. Калюжна і співавт. 1971;
М.Г. Пшеннікова і співавт. 1989). В організмі здійснюється кілька видів
обмінних перетворень КА, ведуче місце серед який займають процеси інактивації з
утворенням як кінцевого продукту ванілілмигдалевої кислоти. Отже, кількісне
визначення даного продукту вносить значне доповнення до характеристики
діяльності хромафінної тканини і симпатичного відділу вегетативної нервової
системи, а також метаболізму катехоламінів.
Для оцінки функціонального стану симпато – адреналової системи ми
використовували наступні методики визначення екскретованих КА в біологічному
ланцюзі їхнього синтезу і метаболізму: 1) діоксіфенілаланін; 2) ДОФА; 3) НА;
4). А; спектро – флюорометричним методом Є.Ш. Матліної і співавт., (1972); ВМК
- методом високовольтного електрофорезу на папері по Т.Д. Большаковій (1969).
В умовах відносного спокою швидкості процесів синтезу й інактивації КА
знаходяться в динамічній рівновазі, що виражається у визначених межах коливань
їхнього вмісту в біологічних рідинах. Ці коливання є відображенням
гомеостатичного стану функціональної активності симпато – адреналової системи.
Фізіологічні зміни симпатичної або гормональної активності можуть не
відбиватися на сумарній екскреції, тому що біологічний потенціал системи дуже
великий. Однак, відхилення кожного показника в ту чи іншу сторону відбивають
зміни в координації функціонування системи і повинні бути враховані при аналізі
результатів дослідження. Тому, поряд з кількісним визначенням компонентів
симпато – адреналової системи, обчислювалися коефіцієнти відносної активності
окремих ланок обміну КА.
Згідно з даними Т.Д. Большакової (1973), величина кожного з них прямо
пропорційна активності процесу утворення речовини, що знаходиться в чисельнику
співвідношення. Так, співвідношення ДА/ДОФА характеризує сумарну активність
процесів синтезу ДА; НА/ДА – активність синтезу НА; ВМК/ А + НА - адекватність
процесів інактивації НА рівню їхньої секреції. Відношення А/НА розцінюється як
перевага гормональної чи медіаторної ланок симпато – адреналової системи. Крім
того, нами був використаний коефіцієнт ДОФА/Т, що характеризує початкові ланки
біосинтезу КА. При порівнянні отриманих співвідношень з фізіологічною нормою,
прийнятою за 100%, виявлявся ступінь відхилення кожного з процесів обміну від
норми, а зіставлення з вихідним рівнем говорило про спрямованість змін. Аналіз
коефіцієнтів дозволяє також побічно судити про відносну активність ферментів,
що приймають участь у біосинтезі КА.
Активність ентерохромафінної системи оцінювали по екскреції серотоніна і його
метаболіту 5-ОІОК. Це надавало можливість одержати найбільш повне уявлення про
обмін даного біогенного аміну. Про активність гістамінреактивної системи судили
по екскреції гістаміна і його попередника гістидіна. Серотонін, гістамін,
гістидін визначалися в одній порції сечі методом Ц.І. Герасимової (1977).
Кількість екскретованої 5-ОІОК - методом Pierce (1958). Одночасно оцінювалися
величини коефіцієнтів:
1. Г/С – для виявлення питомої ваги кожного з компонентів в інтегральному
фізіологічному ефекті системи.
2. С/5-ОІОК, що вказує на відповідність процесів синтезу серотоніна його
інактивації.
Для виконання перерахованих вище досліджень, сеча збиралася протягом доби чи
порційно; дані перераховувалися на екскрецію за 1 годину.
У таблиці 2.1. представлені дані, що характеризують функціонування симпато -
адреналової, гістамінреактивної і серотонінергичної систем у здорових осіб.
Дослідження виконані в б
- Київ+380960830922