РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Клініко-експериментальне дослідження проводили протягом 1999-2002 рр. на
кафедрі анатомії і хірургії факультету ветеринарної медицини та
навчально-дослідному господарстві Луганського національного аграрного
університету.
Об'єктом дослідження була велика рогата худоба червоної степової породи, яка
утримувалася на фермі господарства. У весняно-літній період корови перебували в
літньому таборі на вигульних майданчиках; в осінньо-зимову пору – у корівниках
по 200 голів, на прив'язі. Підлога в стійлах для корів дерев’яна, у проходах –
асфальтова. Моціон тварин здійснюється нерегулярно. Доїння корів проводиться
доїльними апаратами в систему молокопроводу три рази на день. Корми роздають за
допомогою кормороздатчиків КТУ – 10 К та вручну.
Бички і телиці у весняно-літню пору року утримуються на вигульних майданчиках
обладнаних навісами, на земляній підлозі. В осінньо-зимовий період тварини
утримуються групами, в загонах по 20 – 25 голів. Підлоги в загонах дерев'яні, у
проходах асфальтовані. Щодня тварин випускають на прогулянки. Раціон годівлі
збалансований за основними показниками. Корми роздають за допомогою
кормороздатчика та вручну.
Господарство благополучне за інфекційними та інвазійними хворобами великої
рогатої худоби. Тварини для проведення досліджень відбиралися за принципом
аналогів і утримувалися в приміщеннях навчального пункту факультету
ветеринарної медицини та на фермах господарства.
Етапи проведення досліджень наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема проведення досліджень
n/n
Дослідження
Кількість голів
1.
Вивчення розповсюдження механічних травм у великої рогатої худоби.
3195
2.
Ідентифікація мікрофлори ранового ексудату у великої рогатої худоби, визначення
ії чутливості до антибіотиків та фітосорбенту ехінацеї пурпурової.
16
3.
Визначення показників імунобіологічної реактивності у великої рогатої худоби з
випадковими гнійними ранами
22
4.
Вивчення терапевтичної ефективності і впливу фітосорбенту ехінацеї пурпурової
на клінічні, морфо-біохімічні, імунологічні та гістологічні показники при
комплексному лікуванні великої рогатої худоби з експериментальними інфікованими
ранами.
48
5.
Вивчення терапевтичної і економічної ефективності фітосорбенту ехінацеї
пурпурової при комплексному лікуванні великої рогатої худоби з випадковими
гнійними ранами в умовах виробництва.
22
Для вивчення поширення механічних травм в навчально-дослідному господарстві
Луганського НАУ протягом 1999 року систематично проводили хірургічну
диспансеризацію поголів'я великої рогатої худоби. У ході її проведення
з'ясовували: умови годівлі, утримання та експлуатації тварин, частоту і причини
виникнення травм у залежності від пори року і віку тварин, види і місця їх
локалізації.
Наступним етапом роботи було вивчення мікробного ценозу випадкових гнійних ран
у великої рогатої худоби на фермі із визначенням чутливості ізольованої
мікрофлори до антибіотиків, які широко застосовують у господарстві
(бензилпеніцилін, стрептоміцину сульфат, тетрациклін, левоміцетин, ампіцилін),
а також до гентаміцину сульфату, еритроміцину, байтрилу.
Для проведення бактеріологічних досліджень у 9-ти бичків і 7-ми корів зі стінок
і дна випадкових гнійних ран відбирали проби ранового ексудату. Отриманий
матеріал висівали на МПА, кров'яний агар, середовище Ендо і Кітта-Тароцці.
Колонії, які мали різні культурально – морфологічні особливості, відбирали і
інкубували в термостаті при 37–38 0С протягом 72 годин. Через кожні 24 години
проводили облік росту мікроорганізмів, визначали культурально – морфологічні і
біохімічні властивості, а також проводили мікроскопію препаратів, які фарбували
за Грамом [161]. Ідентифікацію і класифікацію проводили відповідно до
“Определителя бактерий Берджи” [166].
У виділених культур стафілококів та стрептококів визначали вірулентність шляхом
біопроби на білих мишах. Для цього кожною виділеною культурою заражали трьох
білих мишей вагою 14–16 г внутрішньочеревно. Культури стрептококів та
стафілококів вводили в дозі 0,5 мл в глюкозо-сироватковому бульйоні. Культури
вважали патогенними у випадку загибелі однієї або більше мишей протягом двох
діб після зараження [215].
Чутливість виділених бактерій до антибіотиків визначали загальноприйнятим
методом дифузії в агар з використанням паперових дисків згідно “Инструкции по
применению дисков для определения чувствительности к антибиотикам” (от 07.1986
г., МЗ СССР).
Вплив фітосорбенту ехінацеї пурпурової на мікрофлору, ізольовану з випадкових
гнійних ран великої рогатої худоби, вивчали на культурах Staph.aureus і
Str.pyogenes. Змиви добової агарової культури Staph.aureus і Str.pyogenes, у
концентрації 2 млрд. мікробних тіл у 1 мл, змішували окремо з фітосорбентом
ехінацеї пурпурної (0,3 г). Після цього пробірки витримували в термостаті при
температурі +37°С протягом 12 годин, при цьому суспензію періодично струшували.
Потім сорбент відмивали фізіологічним розчином шляхом центрифугування 3 рази по
10 хвилин при 3 тис. об./хв., а елюат кількісно висівали на МПА в чашках Петрі.
Як контроль використовували суспензію Staph.aureus і Str.pyogenes, які висівали
на МПА без інкубування з фітосорбентом. Через 24 години інкубування з чашок
Петрі одержували змиви, якими заражали білих мишей (n=20) у дозі 0,5 мл, а
також робили висіви на кров'яний агар.
Вивчення імунобіологічної реактивності великої рогатої худоби з випадковими
гнійними ранами проводили 14-ти бичках і 8-ми телицях червоної степової породи,
у яких діагностували випадкові гнійні рани м'яких тканин. Контролем слугували
10 клінічно здорових
- Київ+380960830922