РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові досліди проведені протягом 1999 – 2001 рр. на дослідному полі Інституту
землеробства південного регіону УААН, розташованому в Дніпровському районі
м.Херсона на масиві Інгулецької зрошувальної системи.
2.1. Погодні умови та кліматичні показники за роки проведення
досліджень
Характерною особливістю зони південного степу України, в якій розташоване
дослідне господарство, є недостатня кількість атмосферних опадів, їх
неоднорідність за ефективністю та нерівномірність розподілу впродовж
вегетаційного періоду, значна кількість суховійних днів, котрі супроводжуються
відносною вологістю повітря, нижчою за 50% і вітром швидкості 10 – 12 м/с і
більше, тривалий безморозний період і теплі осінь і зима [137].
Багаторічні спостереження агрометеорологічної служби м. Херсона свідчать, що
тривалість безморозного періоду в середньому триває 182 – 190 днів,
середньодобова температура повітря коливається в межах +9,7...+11,7оС, сума
активних температур повітря, вищих за +10 оС, складає 3200 – 3400оС (додаток
Д).
Зимові місяці відзначаються малосніжністю (глибина снігового покриву майже
ніколи не перевищує 8 – 10 см) і середньодобовою температурою на рівні +5оС з
найбільш холодним місяцем січнем (відповідно -3,2 оС по м. Херсону). Глибина
промерзання грунту не буває більшою за 30 – 45 см. Дуже часто спостерігаються
зимові відлиги з добовими перепадами температури 8 – 16 оС.
Весна коротка з інтенсивним нарощуванням середньодобових температур. Погода
березня здебільшого холодна і суха (до 20 мм опадів). Починаючи з квітня,
середньодобова температура підвищується і досягає +9,3 оС (з максимумом +29
оС). У травні вона становить +16,2 оС (відповідно +34 оС). Найбільш вологим є
травень – до 50 мм опадів за середнього значення 37 мм. Останні весняні
приморозки фіксуються , як правило, у другій декаді квітня, однак в окремі роки
нетривале 1 – 2-денне зниження температури у ранкові години до -3...-6оС
спостерігається у першій декаді травня. У квітні і травні по м.Херсону
фіксується 7 – 10 суховійних днів.
Літо тепле з середньомісячною температурою липня +23 оС з максимумом
+39...+41оС. Така температура в поєднанні з низькою відносною вологістю повітря
і значною швидкістю вітру пригнічує культурні рослини навіть за умови
достатнього забезпечення грунтовою вологою. Таке явище суховію дуже характерне
для степової зони і спостерігається майже щорічно протягом 4 – 12 днів. За
таких обставин цвітіння, запилення і формування плодів і насіння гірчиці
сарептської проходить вкрай незадовільно і, як наслідок, спостерігається
різноякісність плодів і насінин у межах одного суцвіття і об’єктивні втрати
врожаю. На літній період припадає до 40% загальної кількості опадів, проте
коефіцієнт їх використання рослинами невеликий через високу інтенсивність
(нерідко зливового характеру) і недостатню вологопроникність грунту, а висока
температура повітря в цей час сприяє непродуктивним втратам вологи за рахунок
випаровування з поверхні грунту.
Осінь суха і тепла. Середньодобова температура першої декади вересня +18,7 оС,
другої +16,8 оС, а перехід її через позначку +15 оС відбувається наприкінці
третьої декади. Загальна кількість опадів за вересень майже ніколи не перевищує
27 – 30 мм. Дата настання перших осінніх приморозків фіксується, у середньому,
на початку другої декади жовтня, хоча в поодинокі роки зниження температури до
-1...-3 оС відмічається наприкінці вересня.
Для характеристики погодних умов вегетаційного періоду гірчиці сарептської за
роки проведення досліджень нами були використані дані Херсонської
агрометеорологічної станції, що розташована на відстані 2 км від дослідного
поля.
Зима 1998 – 1999 рр.була порівняно теплою, глибина снігового покриву коливалася
від 0 до 6 см. Середня температура за сезон становила -0,8 оС, що вище за
середньобагаторічну на 1,4 оС. Кількість опадів за зиму склала 84,9 мм (114,9%
норми) в основному у вигляді дощу і мокрого снігу. Глибина промерзання грунту
не перевищувала 26 см, а загальна кількість днів з відлигами склала 70.
Погода початку весни була холодною і вітряною (>8 м/с) з короткочасними і
неінтенсивними снігопадами. Перехід середньодобової температури повітря через
+5 оС відбувся в третій декаді березня, через +10 оС – в першій декаді квітня,
що в середньому на 13 днів раніше звичайного. Останні весняні приморозки на
поверхні грунту були 8 – 9 травня. Сумарна кількість опадів за сезон склала
104,6 мм (117,5% норми), що дало змогу отримати ранні і одночасні сходи
гірчиці.
Літо настало на 5 – 7 днів пізніше звичайного (20 травня) і було дуже
посушливим з високою середньодобовою температурою, яка за сезон склала +21,5
оС, що на 1,6 оС вище за норму. Загальна кількість днів з температурою +30 оС і
вище склала 54 за норми 24. Абсолютний максимум температури повітря
спостерігався 27 липня (+38,1 оС), кількість суховійних днів за сезон була 37
за сумарної кількості опадів 73,7 мм або 61,9% норми.
Осінь була волога і досить тепла. Середня температура сезону склала +10,3 оС,
перехід середньодобової температури через +15 оС відбувся 9 жовтня, що на 13
днів пізніше звичайного; через +10 оС – 15 жовтня, що є нормою. Перші осінні
приморозки відмічені в повітрі 18 жовтня. В цілому, за осінь сума активних
температур, вищих за +5 оС, становила 526 оС, що на 330 оС більше за
середньобагаторічну норму. Опадів за сезон випало 138 мм (163% норми).
Зима 1999 – 2000 рр. виявилася порівняно теплою з дуже нестійким сніговим
покривом. Середньомісячна температура за сезон була вищою норми на 2,5...4,0 оС
і становила +0,3
- Київ+380960830922