РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, КЛІМАТИЧНІ УМОВИ Й МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні роботи виконувалася протягом 1986 - 1999 рр. у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка та у Всеросійському науково-дослідному інституті рису (ВНДІ рису) у польових, лабораторних і вегетаційних дослідах за завданнями 09.03 "Розробити і освоїти екологічно безпечні ресурсозберігаючі технології вирощування рису для різних зон (регіонів) рисосіяння та систему інтегрованого захисту рослин" і 2.03.01 "Розробити науково обґрунтовані параметри застосування азотних добрив" (номер державної реєстрації 019.80002637).
Паралельно з науково-дослідною роботою проводили виробничі випробовування й перевірки. У 1987 р. - на експериментальній зрошуваній ділянці ВНДІ рису на лучно-чорноземному ґрунті, у 1988 р. - у радгоспі "Правобережний" Темрюкського району, а протягом 1995 - 1999 рр. - у колгоспі XXII з'їзду КПРС Слов'янського району Краснодарського краю на лучно-болотяному ґрунті.
У 1999 - 2000 рр. виробничі випробування проводили на Дослідній станції рису УААН (с. Антонівка Скадовського району Херсонської області) на лучно-каштановому ґрунті та у дослідному господарстві "Кілійське" (м. Кілія Одеської області) на лучно-болотяному ґрунті Придунайської низовини (додатки А.1, А.2, А.3, Б)
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови, об'єкти досліджень
Польові та виробничі досліди, що узагальнені в даній дисертації проводили в рівнинній степовій частині Краснодарського краю та в умовах Причорномор'я України. Рельєф землекористування ВНДІ рису - рівнинний зі слабким загальним схилом території до річки Кубань.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений, головним чином, лучно-чорноземними важкосуглинковими та лучно-болотяними незасоленими ґрунтами на озерно-лиманних глинах з товщиною гумусового шару 120 - 180 см [185].
Ці ґрунти є типовими для зони рисосіяння Краснодарського краю й характеризуються такими агрономічними показниками: лучно-чорноземні ґрунти містять у орному шарі 3,7 - 4,5 % гумусу, 0,2 - 0,3 % загального азоту, 0,19 - 0,22 % загального фосфору, 1,5 - 2,0 % валового калію, реакція ґрунту - нейтральна, рH водної витяжки - в межах 7,0 - 7,5. Сума поглинутих катіонів коливається від 35 до 50 мг - екв. на 100 г ґрунту [185].
Лучно-болотяні ґрунти містять 3,5 - 4,3 % гумусу, 0,25 - 0,28 % загального азоту, 0,18 - 0,20 % загального фосфору, 1,3 - 1,8 % валового калію, рH водної витяжки - 6,7 - 7,2. За своїми фізичними й хімічними показниками лучно-болотяні ґрунти, як і лучно-чорноземні ґрунти, придатні для вирощування рису [183, 184,185].
Агрохімічні показники на дослідних ділянках були характерними для цих ґрунтів і подані у таблиці 2.1.
Мікробіологічна характеристики лучно-чорноземного ґрунту дослідних ділянок представлена у таблиці 2.2.
Рельєф Причорноморської низовини, на території якої проводили виробничі випробування, - рівнинний з незначним зниженням з півночі на південь.
Лучно-каштанові солонцювато-глейові ґрунти дослідних ділянок - низькородючі, з незначним гумусовим шаром (до 45 см). Вміст гумусу в орному шарі - 1,5 - 2,2 %, загального азоту - 0,14 - 0,16 %, рухомого фосфору - 5,3 - 5,8 мг/100 г ґрунту, обмінного калію - 25,2 - 30,0 мг/100 г ґрунту. РН водної витяжки - в межах 7,5 - 8,2. Ці ґрунти є типовими для зони рисосіяння України (Херсонська область).
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика орного шару різних видів ґрунту
(0 - 20 см) у період проведення дослідів
ПоказникиЛучно - чорноземнийЛучно -
болотянийлабораторний та польовий досліди,
1986 р.лабораторний, вегетаційний і польовий досліди, 1987 р.польовий та
вегетаційний
досліди,
1988 р.польові
досліди,
1995 - 1997 рр.виробничі
досліди,
1995 - 1999 рр.Гумус загальний, %4,34,24,34,0 - 4,53,5 - 4,3Азот загальний, %0,200,200,200,20 - 0,220,25 - 0,28Фосфор загальний, %0,180,190,200,19 - 0,200,18 - 0,20РН - водної витяжки7,57,67,47,56,7Амоній обмінний, мг/100 г ґрунту1,61,61,431,53 - Фосфор рухомий, мг/100 г ґрунту6,66,46,76,5 - 6,64,0 - 6,2Калій обмінний мг/100 г ґрунту32,733,433,933,8 - 33,924,0 - 31,0Нітрати, мг/100 г ґрунту1,01,00,80,91,3 - 1,8Сума поглинутих катіонів,
мг - екв/100 г ґрунту38,738,738,938,5 -
Клімат території проведення дослідів - теплий, помірно - зволожений, з великими ресурсами тепла [186, 187].
Температурні умови сприятливі для вирощування рису на зрошувальних ділянках. Середня річна температура повітря досягає за багаторічними даними
Таблиця 2.2
Мікробіологічна характеристика орного шару (0 - 20 см)
лучно - чорноземного ґрунту в період проведення дослідів
Фізіологічні групи мікроорганізмівЧисельність мікроорганізмів, кл./г сух. ґрунтуАктивність нітрифікуючих бактерій, %1986 р.1987 р.1988 р.1986 р.1987 р.1988 р.Нітрифікатори І фази - - - 0,050,240,022Нітрифікатори ІІ фази - - - 4094,163,25Нітратредуценти10·10313,6·1038,6·103 - - - Амоніфікатори8,4·10512,1·1052,5·105 - - - Целюлозорозкладаючі1,0·1033,4·1032,6·103 - - - Споживачі мінерального азоту7,0·1034,5·10310,7·103 - - -
За рік випадає в середньому 600 - 700 мм опадів, більша частина (300 - 400 мм) яких буває в період вегетації рису. Коефіцієнт зволоження складає 0,3 - 0,4 [162, 163].
Літо в цьому районі помірно спекотне. З середніми температурами найспекотніших місяців (липня й серпня) 22,7 - 24,20С, а максимальними - 40 - 420С [162]. Сума температур, вищих 150С, досягає 2300 - 30000С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами вище 150С складає 122 - 146 днів. Відносної вологості повітря нижче критичної (30 %) в літні місяці майже не буває [186,188].
Метеорологічні умови вегетаційного періоду рису в роки проведення досліджень відрізняються від с