РОЗДІЛ 2. Навчально-виховний процес професійної підготовки документознавців
Зміст професійно-орієнтованої підготовки, освітні
та інформаційні технології..……………………………………...93
Інформаційно-методичне забезпечення навчально-
виховного процесу………………………………………………129
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..……………………………………………...164
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.…………………………………171
ДОДАТКИ………………………………………………………………….…203
ВСТУП
Актуальність дослідження. Створення національної освітньої системи – необхідний
чинник інтелектуального й духовного розвитку суспільства. Разом з тим
реформування освіти в Україні відбиває і характерні риси, зміст і спрямованість
перетворень, що мають загально цивілізаційне значення. Під впливом новітніх
інформаційних і освітніх технологій помітно зростають обсяги знань, руйнується
усталена до недавнього часу структура виробництва і баланс попиту на професії,
а отже, і зайнятості населення.
Найбільш повно зростає роль знань, інформації, а також їхній вплив на
суспільний розвиток. У концепції інформаційного суспільства відображено
характер виробництва інформації, рівень інформованості населення і розвитку
освіти.
Інформація, знання людей значною мірою визначають тенденції інформаційних
процесів на сучасному етапі і спрямовані на підтримку всієї суспільної
реальності в погодженому, рівноважному стані .
Місце підготовки документознавців в суспільному розвитку визначається значним
впливом на ефективність функціонування знань людей, їхнього досвіду, умінь,
навичок, можливостей доступу до навчання, підвищення кваліфікації,
удосконалення професійних і особистісних якостей працюючих.
Однією з найважливіших проблем сфери вищої професійної освіти документознавців
у контексті загальносвітового розвитку є забезпечення різних категорій
користувачів високоякісною інформацією, задоволення зростаючого попиту як у
кількісному, так і в якісному плані.
Аналіз підсумків роботи Всесвітньої конференції ЮНЕСКО щодо вищої освіти
(Париж, 1998), наукових й інформаційних джерел приводить до висновку про те, що
вища освіта як фактор інноваційного розвитку носить універсальний характер.
Одночасно вона повинна відповідати умовам функціонування економіки кожної
конкретної країни. При виробленні і прийнятті управлінських рішень, що
стосуються стратегічних і тактичних задач розвитку вищих навчальних закладів,
варто виходити з того, що наукові підходи і практичні заходи доцільно
“прив’язувати" до сформованої ситуації.
Однією з глобальних тенденцій духовного життя суспільства є народження нового
типу науки з її соціальними зв’язками. Поруч з диференціацією наук, появою
нових наукових дисциплін відбуваються процеси їх інтеграції та взаємодії.
Тенденція міжнаукового синтезу – це об’єктивний наслідок соціально-економічного
розвитку науково-технічного прогресу. Управління міжнауковим синтезом в цілому,
а у педагогічній діяльності зокрема, містить у собі величезні можливості
прискорення суспільного прогресу. Діалектика наукового прогресу є такою, що
диференціація та інтеграція наукового знання знаходяться у стані складних
протиріч, які водночас є взаємостимульованими.
Істотне значення для розробки принципово нових міжнаукових зв’язків має сучасна
класифікація наук. Оскільки сама класифікація є значно ширшою, ніж зв’язок
наук, принципового значення набувають осмислення загальної архітектури нового
наукового знання і його еволюція.
Відзначається декілька тенденцій руху науки та його відображення в
класифікації: від диференціації до інтеграції; від координації до їх
субординації; від суб’єктивності до об’єктивності обґрунтування наук; від
ізольованості наук до міждисциплінарності; від однолінійності до розгалуженості
у зображенні класифікації наук. У власне міжнаукових відносинах відбуваються
такі процеси, як перехід від замкненості наук до їх взаємодії, від
одноаспектності наук до їх комплексності. [110, 215]
Документознавство – одна з перспективних професій, що забезпечує діяльність
систем документно-інформаційних комунікацій в усіх галузях і функціонування
сфери управління ними.
Підготовка кадрів зі спеціальності “Документознавство та інформаційна
діяльність” започаткована у закладах вищої освіти і культури України з середини
1990-х рр. (у Києві, Харкові, а згодом – у Рівному та в Миколаївському філіалі
Київського національного університету культури і мистецтв). На цей час створені
курси, підручники, навчально-методичне забезпечення, відбулися перші випуски
документознавців. У галузі документознавства та фахової освіти нині працюють
І.Іванова, С.Г.Кулешов, Н.Кушнаренко, І.Нілова, А.Сидоренко, В.Терно,
Г.Швецова-Водка. Захищені докторські дисертації з історії та теорії
документознавства (С.Кулешов та Г.Швецова-Водка). Видано перший підручник з
документознавства (Н.Кушнаренко).
Але проблема підготовки сучасних документознавців (бакалаврів, спеціалістів,
магістрів) ще не стала предметом наукового узагальнення із залученням
фундаментальних положень сучасної педагогіки (діалогової парадигми, особистісно
орієнтованого підходу, технологій розвитку професійно-особистісних рис фахівця
тощо).
Світоглядна спрямованість навчального процесу – це забезпечення єдності знань,
що отримують майбутні фахівці, і певних духовно-практичних ціннісних установок
та ідеалів.
Підвищення світоглядного рівня викладання в поєднанні з поліпшенням
навчально-методичного процесу – одне з основних завдань оновлення системи вищої
освіти України. Вирішальна роль в забезпеченні світоглядної спрямованості
навчального процесу належить профільним наукам.
Проблемі врахування профілю майбутньої
- Київ+380960830922