РОЗДІЛ 2.
БІБЛІОТЕЧНІ РУКОПИСНІ КОЛЕКЦІЇ З НУМІЗМАТИКИ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ
ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МУЗЕЙНИХ УСТАНОВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
2.1. Історія створення Одеського товариства історії та старожитностей і його
колекція документів
Однією з найцінніших колекцій документів наукових товариств, що характеризують
історію розвитку нумізматики на території Півдня України в ХІХ – на початку ХХ
ст., слід відзначити матеріали, що зберігаються в колекційному рукописному
фонді Одеського товариства історії та старожитностей (ОТІС) (ІР НБУВ, ф. V).
Інша значна група документів ОТІС зберігається в Державному архіві Одеської
області (ДАОО) (ДАОО, ф. 93), де зібрані особові архівні фонди А.О.
Скальковського (ДАОО, ф. 147), М.Н. Мурзакевича (ДАОО, ф. 148), О.І. Маркевича
(ДАОО, ф. 150) та ін.
Рукописна спадщина ОТІС в ІР НБУВ може бути систематизована за кількома
великими групами:
1. Творчі нумізматичні рукописи видатних нумізматів та дослідників давнини
І.П. Бларамберга, І.О. Стемпковского, І.І. Граперона, А.Ф. Спади, М.Н.
Мурзакевича, О.Л. Бертьє-Делагарда, Е.Р. Штерна та ін. Серед них як
опубліковані з авторськими правками, так і значна частина неопублікованих
наукових праць, місце яких в науці ще належить визначити історикам.
2. Організаційні документи діяльності ОТІС: статути, положення, розпорядження,
фінансові документи, правила проведення розкопок, доповідні записки, прохання
(наприклад, на ім’я М.С. Воронцова, Миколи І, інших осіб), офіційне листування
з Санкт-Петербурзькою академією наук, звіти, повідомлення, протоколи тощо.
3. Важливу групу складають матеріали археологічних розкопок: схеми, описання,
переліки та огляди знахідок і монетних скарбів у Північному Причорномор’ї,
щоденники, плани розкопок, до котрих інколи додається ілюстративний матеріал
(зображення, відбитки монет, схеми тощо), звіти та інші матеріали.
4. У фонді відклалися багатоаспектні за змістом оригінали і копії описів
мінц-кабинетів (приватних і публічних), списки і каталоги монет, класифікаційні
таблиці типології античних, східних та давньоруських монет тощо, складені
різними особами.
5. Велику групу складають допоміжні алфавітні та хронологічні покажчики,
історичні дослідження щодо атрибуції старожитних монет і нових знахідок
рідкісних та маловідомих монет, розвідки з нумізматичної метрології,
повідомлення про карбування та грошовий обіг у різних народів. Значні документи
з нумізматичної тематики містяться серед різнобічної за змістом кореспонденції
членів ОТІС.
6. Важливою є також едиційна та бібліографічна діяльність Товариства,
публікація каталогів, фундаментальних праць членів ОТІС, надзвичайно цінними з
цієї точки зору стали публікації статей в “Записках Одесского Общества истории
и древностей”.
Значна увага до рукописної колекції ОТІС викликана тим, що вона віддзеркалює
значний період у розвитку дослідження Північного Причорномор’я: Товариство було
засновано в 1839 р. такими видатними дослідниками півдня України, як М.М.
Кір’яков, М.Н. Мурзакевич, Д.М. Княжич, О.С. Стурдза, А.Я. Фарб з метою
вивчення регіональної історії Півдня України, Новоросійського краю і Бессарабії
[93, с. 49–50]. Проіснувало ОТІС до 20-х років, після чого, як і усі установи
та організації царської Росії, було скасовано, а на базі його фондів створено
Одеський крайовий історико-археологічний музей, який від 1924 р. офіційно став
державним [56]. Правонаступником ОТІС в кінці 50-х років ХХ ст. було
проголошено Одеське археологічне товариство.
Цей колекційний рукописний фонд надійшов до ІР НБУВ у 1945 р. Обставини його
переміщення невідомі, скоріш за все, він потрапив до бібліотеки вже як
трофейний фонд після повернення вивезених у період нацистської окупації
документів (це припущення було висловлено директором ІР НБУВ Л.А. Дубровіною в
усній розмові з дисертанткою). Короткий огляд цієї колекції був зроблений
співробітником ІР НБУВ І.Д. Лисоченко, яка її описала та залучила до наукового
обігу [93].
До 90-х років ХХ ст., у зв’язку тим, що архів ОТІС не опрацьовувався,
документальна спадщина Товариства з нумізматики майже не привертала увагу
дослідників історії, археології, краєзнавців, етнологів, музеєзнавців, зокрема,
таких відомих істориків-античників, як В.О. Анохін та Л.М. Бєлова [162, с.
5–6]. Тому ця спадщина репрезентує великий комплекс матеріалів, що й досі мало
залучався до наукового обігу. Спеціальну увагу питанням нумізматики в ОТІС
коротко приділила Т.О. Ізбаш, яка досліджувала історію російської нумізматики в
цей період і використовувала, крім опубікованих, ще й архівні джерела. Однак
документи колекційного фонду ОТІС в ІР НБУВ нею майже не залучалися, хоча
активно використовувалися матеріали з одеського та петербурзького архівів [67,
68].
У 90-х роках ХХ ст. ситуація нарешті змінилася. Нині ці документи частково
висвітлювалися у фундаментальних дослідженнях таких відомих істориків, як І.В.
Тункіна та А.А. Непомнящий [120–122, 169].
Створення ОТІС було підготовлено археологічною та науковою діяльністю
неформального гуртка місцевих аматорів у галузі вивчення давньої історії та
археології Причорномор’я ще у 10–20-х роках ХІХ ст. До цього гуртка входили
такі відомі антиквари та нумізмати, як І.П. Бларамберг, І.О. Стемпковський, а
також значна кількість видатних діячів краю. Завдання збирання пам’яток
культури були визначені і різноманітним представництвом в цьому колі членів
адміністрації канцелярії Новоросійського генерал-губернарнатора, викладачів
Рішельєвського ліцею, заснованого в 1817 р., де також існував краєзнавчий
музей, зберігалася та поповнювалася значна за обсягом та цінністю нумізматичн
- Київ+380960830922