РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОЇ ВЕРБАЛЬНОЇ АГРЕСІЇ
2.1. Кримінологічна класифікація злочинів, що є проявами кримінальної
вербальної агресії
“Кримінологічна характеристика – це комплексний термін, який визначає
розповсюдженість відповідної протиправної поведінки, її різновиди, типові
способи скоєння злочинних посягань, їх мотивацію, місце і час скоєння, а також
особливості особи злочинців” [55, c. 164].
Слід зазначити, що будь-який умисний злочин, який виражає деструктивні,
руйнівні тенденції суб’єкта, мотивований ворожістю та ненавистю до людей та
речей і переслідує мету нанесення їм шкоди, може бути названий агресивним [55,
c. 210]. “Хоча відповідні склади злочинів “розкидані” по різних главах
Особливої частини Кримінального Кодексу України, всі вони психологічно та
юридично є одно порядковими, оскільки відображають досить поширені людські
вади: злість та жорстокість” [56, c. 3]. Злочини, які є проявами кримінальної
вербальної агресії можна розподілити в залежності від об’єкта посягання на
наступні види:
1. Злочини проти основ національної безпеки України: заклики до насильницької
зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2
ст. 109 КК), публічні заклики чи розповсюдження матеріалів з закликами до
вчинення таких дій (ч. 1 ст. 110 КК).
2. Злочини проти життя та здоров’я особи: доведення до самогубства або замаху
на самогубство шляхом систематичного приниження людської гідності людини
(ст. 120 КК), погроза вбивством (ст. 129 КК), розголошення відомостей про
проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини
чи іншої невиліковної хвороби (ст. 132 КК), незаконне розголошення лікарської
таємниці (ст. 145 КК), погрози при вчиненні статевих злочинів (ст. ст. 152-154
КК).
3. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і
громадянина: різноманітні погрози (ст. ст. 157, 160 КК), розголошення таємниці
усиновлення (удочеріння) (ст. 167 КК).
4. Злочини проти власності: погрози при грабежі, розбої (ст. ст. 186,187 КК),
вимагання (ст. 189 КК), погроза знищення майна (ст. 195 КК).
5. Злочини проти громадської безпеки: завідомо неправдиве повідомлення про
загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259
КК), погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали (ст.
266 КК).
6. Злочини проти громадського порядку та моральності: заклики до вчинення дій,
що загрожують громадському порядку (ст. 295 КК), хуліганство (ст. 296 КК).
7. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних
кордонів, забезпечення призову та мобілізації: розголошення державної таємниці
(ст. 328 КК).
8. Злочини проти авторитету органів місцевого самоврядування та об’єднань
громадян та правосуддя: погрози працівникам влади і іншим посадовим особам
(ст. ст. 345, 346, 350 та інші), розголошення відомостей про заходи безпеки
щодо особи, взятої під захист (ст. 383 КК), завідомо неправдиве показання
(стаття 384 КК), відмова свідка від давання показань (ст. 385 КК),
розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК).
9. Злочини у сфері службової діяльності: перевищення влади або службових
повноважень, яке ображає особисту гідність потерпілого (ст. 365 КК).
10. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку: публічні
заклики до агресивної війни (ст. 436 КК).
Військові злочини розподіляються між видами злочинів, які подаються в
класифікації.
До цієї класифікації, як ми бачимо, увійшли і злочини проти власності, такі як
грабіж, розбій, вимагання. Дисертант не погоджується з О.М. Литваком, який
вважає, що такі злочини, як грабежі, розбійні напади, бандитизм і корисливе
вбивство повинні розглядатися лише як загально кримінальні корисливі злочини,
тому що в них фізична та вербальна агресія, що здійснюється з корисливих
мотивів, є засобом задоволення життєвих індивідуальних потреб, а не заради
реалізації деструктивних прагнень до знищення і руйнації [56, c. 3]. На мою
думку, ці злочини являються агресивно-корисливими. Їх мотивація
характеризується полімотивністю, коли двигуном такої поведінки є як агресивні
так і корисливі мотиви. Вони і обумовлюють такого роду агресивну поведінку.
”Корислива мотивація деяких видів агресивної поведінки не виключає загальної
ворожості та екстремістської спрямованості посягань на особистість, бо
неможливо наносити ушкодження, погрожувати смертю, не бажаючи смерті або іншої
шкоди потерпілому” [7, c. 9]. Тому автор і відносить такі злочини до
агресивних, а точніше, агресивно-корисливих злочинів.
Виходячи з вищевказаного, можна дати наступну кримінологічну класифікацію
вербальних агресивних злочинів:
1. Насильницькі злочини проти життя, здоров’я, честі та гідності, інших
особистих прав людини, які скоюються шляхом вербального (словесного)
насильства: вбивства, доведення до самогубства, погроза вбивством тощо.
2. Насильницько-корисливі злочини: розбій, грабіж, вимагання, які
характеризуються вилученням майна з погрозою фізичним насильством чи шантажем.
3. Агресивні посягання на державу, громадську безпеку, громадський порядок, на
порядок управління: хуліганство, завідомо неправдиві повідомлення про небезпеку
громадян та об’єктів власності, заклики до вчинення дій, які загрожують
громадському порядку тощо.
4. Незаконні агресивні вербальні дії представників влади: перевищення влади чи
службових повноважень, примушування давати показання тощо.
В залежності від того, як закріплена кримінальна вербальна агресія у
кримінальному законодавстві, слід розрізняти:
1. Вер
- Київ+380960830922