РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1. Особливості клінічної симптоматики і супровідної патології
З 1998 р. до 2001 р. було обстежено 141 хворого на базі Рівненської міської
центральної клінічної лікарні, кафедрі медичної діагностики та інформатики
Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (м. Рівне).
Серед обстежених хворих у 137 (97,16 %) був КХ і у 4 (3,50 %) –
постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) з приводу резидуального холедохолітіазу.
Серед 141 хворого 129 (91,49 %) поступили у хірургічні, а 12 (8,51 %) – в
кардіологічні відділення. Серед 129 хворих, які були госпіталізовані в
хірургічні відділення, 87 поступили з клінікою ГКХ, у 18 був ГКХ із механічною
жовтяницею, у 4 хворих був ПХЕС і 20 (2 в анамнезі з синдромом жовтяниці) були
госпіталізовані з ХКХ у плановому порядку, а 12 хворих із ХКХ були обстежені у
кардіологічному відділенні з приводу органічної серцево-судинної патології на
фоні ІХС різних форм, міокардіодистрофії, ГХ ІІ-ІІІ ст., НК І-ІІ ст., 11 з яких
після лікування були переведені у відділення планової хірургії. Дані цих
обстежених 141 хворих, з яких 137 було прооперовано, склали фактичний матеріал
спостережень для роботи (табл. 2.1.).
Серед обстежених хворих віком до 40 р. КХ встановили у 16 (11,35 %) хворих, а
після 40 р. – в 88,65 % випадків. Хворих віком 40-49 р. було 18 (12,76 %);
50-59 р. – 25 (17,73 %); 60-69 р. – 39 (27,66 % ); 70-82 р. – 43 хворих (30,50
%). Тривалість анамнезу ЖКХ була від декількох днів до 20 років, а середня
тривалість холелітіазу становила (6,75±2,39) р.
У хірургічні відділення хворі поступали, головним чином, з приступними болями в
правій підреберній ділянці у вигляді жовчної кольки. Типовий
Таблиця 2.1.
Клінічна характеристика обстежених хворих (n=141)
Форма хвороби
Поступило
Хірургічні відділення
Кардіологічні відділення
кількість
хворих
% до загальної
кількості хворих
числа хворих
кількість
хворих
% до загальної кількості хворих
Калькульозний холецистит:
125
88,65
12
8,51
а) гострий
87
61,17
б) хронічний
20
14,30
12
8,51
в) гострий з механічною жовтяницею
16
11,35
г) хронічний з механічною жовтяницею
1,42
ПХЕС
3,50
больовий синдром у правому підребер’ї був встановлений у 102 (72,34 %) хворих з
141. Серед них перший напад жовчної кольки спостерігали у 14 хворих, а у 88
випадках ці напади повторювались багаторазово. Біль ірадіював у праву половину
тіла, в спину, надпліччя, часто супроводжувався диспепсичними розладами. У 39
(27,66 %) випадках з 141, болі в правому підребер’ї не були типовими для
холециститу. Тут переважали тупі, ниючі болі з диспепсичним синдромом, або
зустрічалась неболюча жовтяниця. Виникнення больового синдрому у правому
підребер’ї 103 хворих пояснювали порушенням дієти.
Під час об’єктивного обстеження в гострому періоді, за даними термометрії у 85
хворих спостерігали збільшення температури тіла; в 41,24 % випадків
спостерігали субфебрильну температуру тіла, а у 58,76 % – помірну або високу
лихоманку; в 41,84 % була визначена нормальна температурна реакція. В гострому
періоді захворювання у 52,16 % спостерігали стан середньої важкості або важкий,
обумовлений нападом жовчної кольки, приєднанням ендотоксикозу та синдрому
жовтяниці. При огляді у 9 хворих після приступних болів у правому підребер’ї
був виявлений жовтий колір шкірних покривів і склер різної інтенсивності; в 7
випадках визначався знебарвлений стілець і сеча темного кольору.
При обстеженні системи органів дихання в період загострення КХ була задишка
внаслідок частого, поверхневого дихання у 24 (17,02 %) хворих. Часто
спостерігали відставання правої половини грудної клітки при диханні, зменшення
екскурсії легень, а при наявності панкреатиту відмічали зменшення рухомості
лівої половини грудної клітки.
При загальноклінічному обстеженні серцево-судинної системи часто виявлялись
різноманітні порушення. Серед 141 обстеженого у 50 (35,47 %) була встановлена
кардіалгія. Кардіалгію ми охарактеризували у двох варіантах: поєднану з
аритмією і ангінозноподібну зі змінами на ЕКГ, які характерні для ІХС. При
першому варіанті кардіалгія носила колючий або ниючий характер в поєднанні з
серцебиттям, транзиторною екстрасистолією і миготливою аритмією (МА). Перш за
все при даній формі спостерігалися поодинокі суправентрикулярні екстрасистоли
(СЕ) та шлуночкові екстрасистоли (ШЕ). Раніше ці хворі відчували тупий біль в
правому підребер’ї, інколи з ірадіацією в ліву половину грудної клітки. Частіше
зустрічались ниючі і колючі болі (84,95 %), рідше мішані і стискаючі нетипові
болі в грудній клітці (12,07 % ), ще рідше (3,16 %) ангінозноподібні болі з
ірадіацією в ліве плече, лопатку. В момент жовчної кольки ми визнали біль в
ділянці серця у 33 хворих, переважно колючого характеру. Після кольки
кардіалгію ми встановили у 4 хворих. У 19 хворих больові відчуття в ділянці
серця з’являлись в різні терміни між рецидивами захворювання. У 10 хворих,
переважно у жінок віком 35-45 р. були виявлені ниючі болі в серці, які виникали
між рецидивами холециститу і у 7 жінок кардіалгія поєднувалась з ознаками
клімаксу. Кардіалгія виникла у всіх вікових групах. Частота кардіалгії при КХ
істотно не змінювалась у вікових групах від 17 до 49 років. Значне підвищення
больового синдрому в серці після 50 років було обумовлено наявністю супровідної
серцево-судинної патології, а саме: ІХС, ГХ, міокардіодистрофії, що не
відповідає літературним даним про те, що кардіалгія при КХ зустрічається
однаково у всіх вікових групах, а після 60 р. частота бол
- Київ+380960830922