РОЗДІЛ 2
СПОЛУЧНИКОВІ ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ У ТВОРАХ
М.М. КОЦЮБИНСЬКОГО: СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРИКМЕТИ
Компаративних конструкцій в українській мові, а відтак і в мові М. Коцюбинського - безліч. У них суб'єкт та об'єкт найчастіше зіставляються, але можуть і протиставлятися або посилювати один одного чи вибудовувати паралельні ряди. При цьому ступінь компаративності має значну амплітуду - від найяскравішого порівняння до ледве відчутної, периферійної компаративної семи, так що межу між компаративними і некомпаративними структурами, трапляється, важко (а іноді просто неможливо) провести. Усе це пояснюється надзвичайною вагомістю порівняння для мови, її функціонування та розвитку. Фактично вся динаміка мовної семантики і на всіх її рівнях - від морфологічного до синтаксичного, як ми намагалися це показати в першому розділі, спирається на порівнянні. Тому-то мова має незліченну кількість структурних виходів порівняння в мовленні. Але будучи системою, а точніше системою систем, мова так чи так ці виходи узагальнює - систематизує, що й бачимо в мовотворчості М. Коцюбинського.
2.1. Групування порівняльних конструкцій у творах М.М. Коцюбинського
В основному корпусі художніх творів М. Коцюбинського ми нарахували 3718 порівнянь. Побудова їх настільки різноманітна, що сама класифікація порівнянь за їх структурою становить собою досить непросту проблему. Ця проблема неодноразово ставала предметом наукового обговорення.
Спочатку нагадаємо про компоненти порівняння. Н.Г. Шаповалова пропонує досить категоричне і в принципі правильне формулювання: "Мовне порівняння являє собою чотирикомпонентне утворення (містить суб'єкт, об'єкт, основу й показник порівняння)" [207:14]. Однак Л.В. Прокопчук заявляє про "трипозиційну структуру порівняльної конструкції", висновуючи, що це - "необхідний мінімум утворення порівняння на основі асоціативних зв'язків і відношень між предметами і явищами об'єктивного світу" і що цей мінімум "відтворюється сукупністю трьох мовних компонентів: предмета, образу та основи порівняння" [152:6]. До речі, дослідниця, як бачимо, вживає терміни предмет та образ, а не суб'єкт та об'єкт (так чинить і П.А. Морозов [123:8]), бо саме ці терміни, як вона вважає, "стали узвичаєними в багатьох працях" [152:4]. Цієї ж думки дотримується С.М. Рошко: "порівняльна конструкція складається з 3-ох компонентів: суб'єкт порівняння, об'єкт порівняння і основа порівняння, які сукупно складають єдине структурно-семантичне ціле" [157:17], повторюючи цю думку в своєму авторефераті тричі. Ми ж вище (1.6) намагалися обґрунтувати думку, що для порівняння фактично досить і двох компонентів: коли А і В, суб'єкт і об'єкт стоять поряд, коли вони експліцитно виражені, то це різновид порівняння. Зрештою, цю думку висловив ще І.К. Кучеренко: "В такій конструкції виділяються два основні і необхідні компоненти: [...] перший компонент можна назвати пізнаваним, або (як його ще звуть) суб'єктом порівняння. Другий - предмет чи явище, що має яскраво виражені і відомі нам ознаки, які [...] використовуються для характеристики пізнаваного; цей компонент можна назвати об'єктом порівняння" [95:6]. Добре сформулювала цю позицію і Т.О. Туліна [190: 60].
Власне, думку про чотири компоненти структури порівняння ніхто не відкидає. Йдеться про два, тільки два "основні й необхідні" компоненти - суб'єкт та об'єкт. Основа і показник*) теж є, але вони не належать до основних та необхідних. Основа може бути імпліцитною, словесно не вираженою, якщо вона і так очевидна. Наприклад, існують порівняльні фраземи, що включають тільки основу і об'єкт (разом з показником) і в готовому вигляді при потребі додаються до відповідного суб'єкта: червоний, як рак; працює, як віл [пор.124:129,125:84-85].
Проведено навіть експеримент, у якому інформантам пропонувався тільки
________________
*) Зазначимо, що деякі дослідники називають показник модулем ?пор. 138:63-64?, але цей термін видається менш промовистим і більш задіяним за межами вивчення порівняльних конструкцій; поза тим тут фігурує і елементарне непорозуміння, бо інші автори розуміють модуль як основу, а не показник: "порівняння, принаймні в його повній формі, передбачає явну вказівку на ознаку, що поєднує прообраз і образ. Словесне вираження цієї ознаки будемо називати модулем порівняння. Наприклад: "мокрий як миша" - модуль "мокрий" ?44:254?.
початок порівнянь такого роду, тобто лише основа і показник (підступний, як ... ; стрункий, як ... тощо) [187:64-66]. Але ж наявність фраземи, приміром, білий, як крейда цілком допускає конструкцію "Вона стала, як крейда", де основа експліцитно не виражена. А ось без суб'єкта чи об'єкта порівняння конструкція є неповною, і щойно наведені фраземи типу червоний, як рак є заготовками, що стають порівняльними конструкціями тільки з долученням суб'єкта.
Від показника порівняння теж нікуди не дінешся: якщо є суб'єкт і об'єкт порівняння, то вони ж мають якось поєднуватися. Навіть якщо вони просто ставляться поряд, то сам цей факт теж є показником, а об'єкт порівняння, залежно від своєї синтаксичної позиції, стає прикладкою чи присудком (його іменною частиною). Саме багатоманітність показників порівняльних конструкцій робить їх зручною і тому найпоширенішою підставою класифікації порівнянь. Найчастіше їх поділяють на сполучникові та безсполучникові, з подальшим членуванням кожної групи [95:8]. Л.В. Голоюх говорить про три групи порівнянь: сполучникові, безсполучникові та структури з порівняльно-модальними частками [35:7-8]. І.К. Кучеренко справедливо відносить останню групу до безсполучникових, але ми пересвідчилися, як непросто розмежувати порівняльні звороти (із сполучниками) та модально-порівняльні звороти (з частками). Тому, гадаємо, що з прагматичного погляду доречно розглянути ті й ті, так би мовити, при купі, але при тому не забувати, що перші є сполучниковими, а другі - безсполучниковими.
Н.П. Шаповалова [207] ділить усі порівняння на дві групи, але своєрідно:
- Київ+380960830922