РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та агрокліматичні умови проведення дослідів
Дослідження проводилися протягом 1997-1999 рр. на полях стаціонарної сівозміни кафедри загального землеробства на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету, яка розміщена в с.Пшеничному Васильківського району Київської області. Дослідна станція знаходиться в північно-східній частині правобережного Лісостепу та входить до складу Білоцерківсько-Миронівського природньо-сільськогосподарського регіону (Білоцерківського агрогрунтового району).
Клімат цього району помірно теплий та помірно вологий. Згідно з багаторічними даними середньорічна температура повітря становить +7,5 0С. Коливання температури по місяцях від -6,9 0С в січні до +19,6 0С в липні.
Зимові місяці помірно холодні з частими відлигами. Сніговий покрив не стійкий. Середньомісячна температура повітря змінюється від - 2,7 до -6,9 0С, за виключенням окремих років, таких як 1963, 1972, 1985, коли середньомісячна температура повітря знижувалась у січні до -14,1 та -13,1 0С.
У весняний період середньомісячна температура повітря складає +8 0С з коливаннями від +0,2 до +15,3 0С.
Літні місяці характеризуються відносно теплою погодою. Середньодобова температура повітря становить +19,0 0С з коливаннями по місяцях від +18,5 до +19,6 0С.
Осінь, в більшості, тепла, з незначною кількістю опадів, особливо у вересні. Середня температура повітря у вересні складає +14,3 0С, жовтні - +7,8 0С, листопаді - +1,9 0С.
Середня тривалість безморозного періоду дорівнює 172 дні з коливаннями за роками від 145 до 199 днів.
Перехід середньодобової температури повітря через 0 0С відбувається не раніше 9 березня та не пізніше 1 квітня.
Початок вегетаційного періоду (перехід середньодобової температури повітря через +5 0С) відмічено не раніше 17 березня та не пізніше 21 квітня, закінчується вегетація в жовтні.
Тривалість періоду з температурою вище +5 0С складає 210-215 днів, з температурою вище +10 0С - 155-180 днів.
Кількість опадів, яка випадає за рік, становить за багаторічними даними 560 мм. В зимові місяці випадає 90-100 мм, весняні - 120-130 мм, влітку - 195-200 мм і восени - 130-135 мм. За вегетаційний період випадає близько 65% загальнорічної кількості опадів, що в основному забезпечує вологою посіви озимої пшениці. Недостатня кількість опадів восени в окремі роки ускладнює проведення своєчасної підготовки грунту до сівби та отримання дружніх, вирівняних сходів озимої пшениці. В літній період найбільша кількість атмосферних опадів (біля 83 мм) приходиться на липень, що співпадає з наливом, дозріванням зерна та частковим збиранням зернових культур.
В середньому за рік в умовах Лісостепу України на 1 га площі надходить з космосу 5050 млн. ккал ФАР з довжиною хвиль 380-710 нм. Із цієї кількості за вегетаційний період з сумою температур вище +5 0С надходить 4100 млн. ккал./ га, а з температурою вище +10 0С - 3380 млн. ккал/ га ФАР.
Аналіз багаторічних даних показує, що в зоні проведення досліджень кліматичні умови в основному сприятливі для вирощування озимої пшениці.
2.2. Ґрунтові умови
Рельєф місцевості - рівнинний. Ґрунтові води залягають на глибині 2 -4м. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний, крупно-пилувато-середньосуглинковий за гранулометричним складом.
Ґрунт характеризується наступними агрохімічними та воднофізичними властивостями (табл.2.1, 2.2).
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідного поля
(за даними АДС НАУ)
Глибина взяття зразка,cмВміст гумусу,
%рН сольової витяжкиКількість карбонатів,
%Ємність поглинання, мг-екв. на 100г ґрунту0 -104,536,87-31,935 - 454,387,301,6632,070 - 801,367,309,2019,1130 -1400,867,3010,5015,0210 - 230-7,309,70-
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості чорнозему типового
малогумусного (за даними АДС НАУ)
Глибина взяття зразка, смЩіль-ність, г/см3Загальна порис-тість, %Максималь-на молеку-лярна воло-гоємкість, %Вологість в'янення,
%Польова вологоєм-кість, %Повна волого-ємкість,
%5-251,255213,610,828,241,625-451,165513,210,727,347,480-1001,275212,39,825,641,0135-1551,2054--21,545,0185-2051,205612,09,614,648,3230-2501,5542--22,127,1
Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) - 4,38 - 4,53%; pH сольової витяжки - 6,9 - 7,3; ємність поглинання - 30,7-32 мг-екв на 100 г ґрунту. Вміст загального азоту (за Кельдалем) - 0,27-0,31%, загального фосфору -0,15-0,25%, калію - 2,3-2,5%. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) складає 4,5-5,5 мг на 100г ґрунту, а обмінного калію - 9,8-10,3.
2.3. Погодні умови в роки досліджень
Агрометеорологічні фактори в роки досліджень були неоднаковими і характеризувалися наступними особливостями (табл. 2.3, додаток А).
Середньорічна температура в 1996/1997 вегетаційному році була близькою до багаторічної норми, але відхилення середньомісячної температури в осінній та зимовий періоди були досить суттєвими. Листопад 1996 р., лютий та березень 1997 р. були значно теплішими, температури у вересні та грудні 1996 р. значно нижчими, ніж звичайно. В цілому, в зимовий і ранньовесняний періоди температурний режим був дуже не стійким. Так, у другій декаді лютого абсолютний мінімум температури коливався від +8,4 °С до -7 °С; в другій декаді березня - від +14 °С до -7 °С; в третій - від +12 до - 8,3 °С. Такі перепади температури в поєднанні з невеликою кількістю опадів у осінньо-зимово-весняний період (за третю декаду грудня, січень і дві перші декади лютого випало лише 11,8 мм опадів) викликали суттєве зрідження посівів пшениці, що негативно вплинуло на величину врожайності.
Ріст і розвиток озимої пшениці в 1997/1998 вегетаційному році відбувався за сприятливіших, ніж в 1996/1997 році, умов. Вологозабезпеченість посівів озимої пшениці та температура