Розділ 2
Правовозастосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному
праві_______________________________________________ 99
2.1. Уніфікація колізійних норм щодо спадкування в МПП_____________ 99
2.2. Тлумачення та кваліфікація у колізіях спадкування в МПП________ 114
2.3. Зворотнє відсилання при вирішенні спадкових колізій в МПП______ 132
2.4. Застереження про публічний порядок і надімперативні норми
щодо спадкування в МПП________________________________________ 147
2.5. Автономія волі й обхід закону в міжнародному спадкуванні ______ 167
Висновки ____________________________________________________ 182
Список використаних джерел ____________________________________ 187
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
МПП – Міжнародне приватне право
ЦК - Цивільний кодекс.
Вступ
Застосування колізійних норм спадкового права є однією з найважливіших сфер
міжнародного приватного права (далі – МПП), що потребує якісно нових підходів в
аспекті модернізації регулювання приватноправових відносин сучасності.
Об’єктивна реальність потребує адекватного правового регулювання відносин
міжнародного приватноправового характеру. Так, світові процеси глобалізації
економіки, інтеграційні тенденції по уніфікації та кодифікації права, подальша
диверсифікація правовідносин, інтернаціоналізація соціального життя, збільшення
обсягу правової регламентації потребують кардинальних змін у вітчизняній
парадигмі колізійного права, поліпшення колізійної техніки щодо її деталізації
та побудови правових механізмів, здатних оперувати нормативним матеріалом для
досягнення відповідного правового регулювання.
Актуальність теми дисертаційного дослідження. МПП, яке пройшло багатовіковий
шлях розвитку, на сьогодні є одним з найбільш актуальних і надзвичайно складних
правових явищ, ядром якого виступає саме колізійне право. Зважаючи на світові
тенденції регламентації правовідносин з іноземним елементом, українське МПП вже
не відповідає основним принципам, стандартам і цінностям, що функціонують у
світовому співтоваристві стосовно регулювання правовідносин приватного
характеру.
Об’єктивні реалії сучасності характеризуються взаємопроникненням економік і
культур, мобільністю суб’єктів права, інтенсифікацією комерційних та
господарських відносин, збільшенням приватноправових контактів між суб’єктами
різних юрисдикцій, посиленням міграційних процесів, пріоритетним становищем
саме приватного суб’єкта в громадянському суспільстві тощо. Указані тенденції
позначаються в тому числі й на збільшенні випадків так званого міжнародного
спадкування, коли суб’єкт, об’єкт чи юридичний факт правовідносин мають
іноземні характеристики. З урахванням світового досвіду регламентації подібних
правовідносин стає зрозумілим, що сучасний стан правового регулювання
міжнародного спадкування в Україні не відповідає своєму призначенню: він уже не
здатний повною мірою за допомогою лише одно- двосторонніх колізійних норм із
жорсткими прив’язками регулювати всі аспекти міжнародного спадкування для
досягнення відповідного результату, зокрема, винесення правового,
справедливого, адекватного судового рішення.
Зрозуміло, що сучасне колізійне право в цілому й один із його аспектів –
міжнародне спадкування - потребують зміни парадигми колізійного регулювання,
вдосконалення колізійної техніки, чи взаємоузгодження правових інструментів,
покликаних регламентувати правовідносини, запровадження нових правових
конструкцій (наприклад, надімперативних норм, прив’язки до закону найбільш
тісного зв’язку тощо), а також перегляду вже існуючих колізійних інструментів
(зворотного відсилання, публічного порядку, кваліфікації, тлумачення та ін.).
Цілком очевидно, що актуальними є також поширення вже відомих інститутів
колізійного права (наприклад автономії волі) на сферу спадкового права.
Усі зазначені питання потребують глибокого теоретичного дослідження, правового
аналізу й оцінки відповідно до спадкового колізійного права, відсутність чого
на сьогодні у вітчизняній доктрині породжує нагальну потребу в їх опрацюванні в
українському МПП.
Ступінь наукової розробки проблеми. Звичайно, деякі аспекти колізійного
регулювання були вже теоретично досліджені в науці МПП, в тому числі колізії
міжнародного спадкування. Помітний внесок у розвиток доктрини МПП зробили: Л.П.
Ануфрієва, М.М. Богуславський, М.І. Брун, Л.Н. Галенська, Д.Х. Гольська, М.І.
Данількевич, Г.К. Дмитрієва, А.С. Довгерт, О.М. Жильцов, В.П. Звєков, О.В.
Кабатова, О.Р. Кібенко, В.І. Кисіль, Б.І. Кольцов, В.М. Корецький, О.П.
Коровіна, С.Б. Крилов, С.М. Лебєдєв, А.Б. Левітін, Л.А. Лунц, О.М. Макаров,
О.І. Муранов, Р.А. Мюллерсон, Б.Е. Нольде, Н.В. Орлова, І.С. Перетерський, О.О.
Пиленко, А.А. Попов, А.А. Рубанов, О.М. Садиков, А.Я. Сивоконь, Г.С. Фединяк,
О.М. Федоров, А.Г. Хачатурян, Дж.Чешир, Р.Х. Грейвсон, Ф. Мадль, П.М. Норт, Р.
Філімор, Л. Раапе, A.H. Робертсон, М. Вольф та ін. Але, незважаючи на
неперевершене значення наукових робіт цих правознавців для розвитку доктрини
МПП, комплексного теоретичного осмислення питань міжнародного спадкування,
причому саме на сучасному рівні, в Україні явно бракує.
Зв’язок роботи з науковими роботами, планами, темами Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого. Робота виконана відповідно до плану
науково-дослідних робіт кафедри підприємницького й міжнародного приватного
права в рамках державної цільової комплексної програми “Удосконалення правового
механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та
приватноправові аспекти)“ (державна реєстрац