РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНЕ ДІАГНОСТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІ-НАНТ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
СТУДЕНТІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИ-ЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ
КУЛЬТУРИ
2.1. Симптоматичні та етіологічні показники психологічних детермінант
професійної спрямованості студентів.
Структуру вибіркової сукупності контингенту студентів головних спеціалізацій МФ
КНУКіМ, на основі якої здійснювалось узагальнення результатів діагностування їх
професійної спрямованості, наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Структура вибіркової сукупності студентів, що досліджувались
(в абсолютних даних та % до загального обсягу вибірки)
Соціальні педагоги
Методисти– організатори дозвілля
Бібліотечна спеціалізація
Менеджери культури
Спеціалізація декоративно –ужиткового мистецтва
Музична спеціалізація
247 чол.
52 чол.
158 чол.
67 чол.
34 чол.
41 чол.
41%
9%
26%
11%
6%
7%
За винятком деякого зміщення (приблизно на 20%) представництва “менеджерів
культури”, контрольні параметри вибіркової сукупності студентів, що
досліджувались, достатньо репрезентативно відображають тенденції набору за
державним замовленням у 1993 – 1997 рр. та ті зміни, що відбулися в ньому у
зв’язку з підвищенням чисельності прийнятих на платне навчання в останні
роки.
Для контрольно-порівняльної перевірки релевантності здобутих специфічних
показників професійної спрямованості студентів ВНЗ культури аналогічного роду
заміри проводились ще в трьох навчальних закладах міста: МФ НУ КМА –
Миколаївської Філії Національного університету Києво-Могилянська Академія (467
обстежених із департаментів політології, економіки, екології, комп'ютерних
наук), на юридичному факультеті Миколаївського навчального центру Одеського
держуніверситету – МНЦ ОДУ (65 респондентів) та серед 785 студентів інженерних
факультетів Українського державного морського технічного університету (УДМТУ).
В середньому, кожного зі студентів, що проходили дослідження за основаною та
контрольною вибірками, було охоплено 10 – 12 інструментально-діагностичними
засобами.
Вибір цих інструментів проводився за такими критеріями:
по-перше, з урахуванням їх високої діагностичної валідності (насамперед,
дискримінативно-розпізнавальної, коли завдання методики вимірюють те, для чого
вона призначена, а також прагматичної, що дає можливість прийти до однакових
результатів з використанням різних методик, і, нарешті, – валідності
прогнозної);
по-друге, залежно від можливості прив’язки та адаптації методик до специфіки
об'єкта та предмета дослідження;
по-третє, – за критерієм їх комплексного, взаємодоповнюючого характеру (через
установлення рівня статистичної кореляції показників, що вимірюються кількома
тестами та звертання до них у порівняльному плані на різних курсах навчання);
по-четверте, – маючи на увазі необхідність експериментальної перевірки
отриманих діагностичних даних із метою їх використання для вдосконалення
нав-чально-виховного процесу;
нарешті, за п’ятим критерієм, – можливостей формування за допомогою первинної
симптоматичної та етіологічної інформації оптимальних діагностичних норм і
розробки на їх основі типових професіологічних моделей за фахом.
У підвищенні надійності та якості результатів діагностування важливу роль
набувають багатомірні математико-статистичні методи обробки первинної
симптоматичної інформації.
Серед них використовувались факторний, кластерний та найбільш часто – парний та
багатомірний кореляційний аналіз. За його наслідками виявлялись спочатку
“обличні фактори”, що статистично пов‘язані один з іншим у вигляді коефіцієнтів
кореляції від 0 до 1. Потім із їх масиву методами факторного аналізу
розраховувались “ортогональні”, або незалежні фактори, що у процедурах
розпізнання образів беруться за основу діагностичних норм. Паралельно з цим
проходило обчислювання дисперсії, яке дозволяє знайти міру відхилення від
нормативних показників і тим самим наблизитись до виявлення та подальшого
регулювання важливого для усіх видів сучасної соціальної діагностики рівня
інформаційної ентропії [84; 85; 162]. Далі, згідно принципу В Паретто, з
отриманої сукупності ортогональних факторів й тих, що виявили найбільш високу
парну кореляцію, відбиралось приблизно 20% чинників, аналіз яких має вирішальну
роль у визначенні управлінських пріоритетів [26].
Для здіснення цих процедур студентом-програмістом УДМТУ О. Гайсіним розроблено
за проектом дисертанта спеціальну комп’ютеризовану базу даних. Її статистичний
аналіз із факторизацією низки нормативних параметрів спрямованості
досліджуваних дав змогу обчислювати у моніторинговому режимі сумарні індекси
мотивації студентів до навчання, щоб потім із залученням експертних оцінок
викладачів визначати пріоритетні напрями її розвитку.
Первинні діагностичні показники психологічних детермінант загальної та
професійної спрямованості заносились у базу даних у стенах від 1 до 10, які
розраховувались на основі “сирих” тестових балів, що отримані обслідуваними, а
сукупно розраховувались у відсотках до загального обсягу їх репрезентативної
вибірки. На цьому ж етапі проводились три взаємодоповнюючі процедури: вибір,
упорядкування та оцінка первинних діагностичних симптомів, що отримані за
різними методиками. Такий процес обробки результатів діагностування нагадує
нелегку, але захоплюючу мандрівку по багаторівнево-ієрархічному дереву
людського-Я, про специфічну символіку пізнання якого писалося у старих
медично-філософських трактатах [245, С. 124].
Практичні заняття спецкурсу “Діагностика професійної спрямованості студентів
ВНЗ культури” розпочинаються з демонстрації роботи комплексної
комп`ютеризованої
- Київ+380960830922