РОЗДІЛ 2
Стан процесу інституціоналізації профілактики наркотизму в Україні
2.1. Передумови виникнення соціального інституту профілактики наркотизму в
Україні
Передумовами виникнення соціального інституту профілактики наркотизму
виступають негативні соціальні наслідки наркотизму, серед яких варто
зазначити:
1. Епідеміологічне зростання кількості осіб, хворих на наркоманію.
2. Епідеміологічне поширення випадків ВІЛ-інфекції та СНІДу, як наслідок
вживання ін’єкційних наркотиків.
3. Постійний зріст кількості злочинів, пов’язаних із незаконним обігом
наркотичних речовин.
4. Відтік величезних коштів у сферу нелегального наркобізнесу.
5. Порушення відтворення робочої сили.
6. Негативний вплив на функціонування інституту сім’ї.
7. Відволікання інтелектуального потенціалу від суспільно корисної діяльності.
Розглянемо кожний з перелічених наслідків більш детально.
Аналіз відомчої статистики Міністерства охорони здоров'я і МВС свідчить про те,
що за станом на 1.01.2003 р. кількість споживачів наркотиків у державі складає
83 868 тис., 68% із який у віці до 30 років, у їхньому числі практично чверть
жінок, більше ніж 13 тис. неповнолітніх, 78% непрацюючих. Відзначається
постійне зростання наркологічних захворювань (рис. 2.1. ).
Рис. 2.1. Розповсюдженість немедичного вживання наркотиків в Україні
Тільки у 2000 р. від передозування і хвороб, пов'язаних із зловживанням
наркотиками померло 2,1 тис. чоловік. Серед хворих на наркоманію, у порівнянні
з населенням в цілому, вище частота травм, у тому числі смертельних.
Наркологічні захворювання в якості причини або однієї з причин смерті часто не
розпізнають або, бажаючи зберегти лікарську таємницю і позбути постраждалого
від суспільного осуду, не реєструють. За даними одного дослідження, до 60%
випадків, коли наркологічні захворювання служать однією з причин смерті або
травми, залишаються скритими [137].
Наркоманія належить до чинників ризику ВІЛ-інфікування і СНІДу. Серед
європейських країн Україна займає одне з перших місць за темпами поширення ВІЛ.
Щомісяця в країні реєструється біля тисячі нових випадків ВІЛ-інфекції. За
оперативними даними Національного центру профілактики і боротьби зі СНІДом за
період із 1987 по 01.10.2001 р. в Україні було офіційно зареєстровано 41 452
ВІЛ-інфікованих українця. За той же період від ВІЛ-інфікованих матерів
народилося 2272 дитини, у 1604 з яких діагноз «ВІЛ-інфекція» була підтверджена
по досягненню 1,5 річного віку [138, с.12].
Потрібно враховувати той факт, що офіційна статистика не відбиває реальних
масштабів епідемії. За прогнозами реальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні
досягає 320-350 тис. чоловік. Серед офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих в
Україні 29807 тис. чоловік, тобто біля 75% є споживачами ін'єкційних наркотиків
[138, с.12]. Високий відсоток інфікованості серед представників цієї групи
становить небезпеку ще і з точки зору можливості поширення ВІЛ-інфекції не
тільки ін'єкційним, але і звичайним гетеросексуальным шляхом. Споживання ряду
психостимуляторов супроводжується посиленням полової активності, що, у свою
чергу створює додаткові можливості для поширення ВІЛ-інфекції. Серед
ін'єкційних наркозалежних у статеві зв'язки вступають у віці 13-14 років і
раніше. До віку 17 років, коли наркозалежні звичайно вперше потрапляють до
нарколога, кожний другий з них вже мав статеві контакти з більш ніж 10
партнерами, у тому числі і з абсолютно незнайомими [139, с.11].
Викликає особливу тривогу те, що утворився кримінальний ринок наркотиків на
рівні організованих злочинних угруповань. Посадові особи ОВС і охорони здоров'я
вважають, що в країні вже існує наркомафія [140, c.8]. Наркотики є товаром, що
користується колосальним попитом, а, отже, дозволяє наркоділкам одержувати
величезний прибуток від їхньої реалізації. Так, тільки в 2001 році
співробітниками відділів по боротьбі з незаконним оборотом наркотиків МВС
України було припинено злочинну діяльність 1588 наркопритонів, у 876 з них, у
побутових умовах, було налагоджено виробництво наркозасобів. Крім того,
протягом того ж року було ліквідовано 110 нарколабораторій, у яких
використовувалося обладнання, спеціально призначене для виготовлення
наркотичних засобів. Із загальної кількості виявлених нарколабораторій
переважна більшість спеціалізується на виготовленні особливо небезпечної
психотропної речовини – первітину, решта – екстракційного опію. Це свідчить про
збільшення масштабів виробництва вітчизняних наркотичних засобів та
психотропних речовин, що дешевші та більш доступні для споживачів [141].
Збільшення рівня наркотизації населення призводить до зростання злочинності,
пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів (рис.2.2.).
Рис. 2.2. Динаміка злочинності, пов’язаної із незаконним обігом наркотиків
Споживання аддиктивних речовин відриває величезні матеріальні ресурси зі сфери
економічної діяльності. Так, експерти ООН оцінюють світовий оборот наркоринку
приблизно у 400 млрд. американських доларів, що складає біля восьми відсотків
обороту всієї міжнародної торгівлі. Вже в 1994 році світовий оборот
наркобізнесу був вище, ніж оборот світового ринку заліза і стали, автомобілів і
приблизно на тому ж рівні, що й оборот текстилю [127, с.42]. З огляду на
епідемічне поширення наркотизму, немає підстав вважати, що ці цифри хоч як то
зменшилися.
Ще одним важливим чинником, що обумовлює необхідність профілактики наркотизму,
є відволікання від суспільно корисної діяльності інтелектуального потенціалу.
Маса спеціалістів (в основному хіміків), кандидатів і докторів наук,
залучається до виробництва синтетични
- Київ+380960830922