РОЗДІЛ 2
Вплив судових переслідувань на зміни у складі селянства
Одним із суспільно-політичних факторів, що вели до змін у складі селянства, були його судові переслідування.
У радянській історіографії судові переслідування розглядалися як метод боротьби КПРС з куркульським саботажем на селі під час хлібозаготівельних криз у 1927-1928 рр. та у 1928-1929 рр. ?1?. При цьому автори відзначали надзвичайний характер застосування репресивних заходів до заможного селянства, зокрема, куркулів. Однак обсяги та негативні наслідки цих державно-політичних впроваджень ними не простежувалися.
Наприкінці 80-х років минулого століття дослідники почали наголошувати на воєнно-комуністичному характері судових переслідувань селянства під час хлібозаготівельних криз 1927-1928 рр. і 1928-1929 рр. та висвітлювати їх як метод тиску на заможні верстви села ?2?. Окрім цього, ними наводився цікавий фактичний матеріал ?3?. Однак поза увагою дослідників, як і раніше, залишився механізм судових переслідувань селянства, їхній вплив на зміни у складі селянства, а також аналіз судових переслідувань у 1930-1932 рр.
Метою розділу є з'ясування причин, характеру та наслідків судових переслідувань селянства, що призвели до неприродних змін у його складі.
Протягом усього періоду, що розглядається, суди у сільській місцевості виступали репресивними органами переслідування селянства. В їхній діяльності мали місце два етапи: 1927-1929 рр. та 1930-1932 рр.
2.1. Перший етап судових переслідувань селянства
Посилення судових переслідувань селян у 1927-1928 господарчому році (далі г.р.) було пов'язано, насамперед, з труднощами проведення державних хлібозаготівель.
Після скасування продрозкладки хлібний фонд формувався майже повністю закупівлями з ринку. Як відомо, держава щорічно оцінювала розміри селянського врожаю, внутрішнє споживання селян, розміри хлібних надлишків та потреби несільського населення. У зв'язку з цим складався план хлібних заготівель і здійснювалося кредитування заготівельників ?4?.
Питома вага державної та кооперативної хлібозаготівлі з кожною кампанією збільшувалася. Про це свідчать нижчеподані цифри у табл. 2.1.1 ?5?.
Таблиця 2.1.1
Питома вага державної й кооперативної хлібозаготівлі у СРСР
РокиПитома вага (у %)1924-192560,01925-192671,01926-192784,71927-192885,0
Як видно з таблиці, спостерігалося постійне збільшення питомої ваги державної та кооперативної хлібозаготівлі у СРСР. Так, за чотири господарські роки цей показник зріс майже у 1,5 рази.
Із зростанням обсягів хлібозаготівлі хлібозакупівельні ціни теж підвищувалися. Однак вони не були еквівалентними у відношенні до ринкових цін. Це підтверджують наведені дані у табл. 2.1.2 ?6?.
Таблиця 2.1.2
Ціни на пшеницю в Україні (у копійках за центнер)
РокиЗакупівельні ціниРинкові ціни1927-192870610891928-192982725641929-19308333670
Як бачимо з таблиці, закупівельні ціни на пшеницю в Україні зросли за 3 роки у 1,2 рази, однак водночас спостерігалася тенденція до зростання ринкових цін більше, ніж у 3 рази. Таким чином, у середньому ринкові ціни перевищували заготівельні у 3 рази.
Теж саме відбувалося й з цінами на іншу продукцію сільського господарства. Так, при державних цінах на жито у 462,5 коп. за центнер у 1927 р., ринкові ціни коливалися від 937,5 до 687,5 коп. за центнер, тобто були більшими у 1,5-2 рази ?7?.
Водночас існували "ножиці цін". За даними Кон'юнктурного бюро Укрдержплану, співвідношення між цінами на промислові товари та продукцію сільського господарства за оптовим (див. табл. 2.1.3) і роздрібним (див. табл. 2.1.4) індексами ЦСУ визначалися у таких цифрах [8]:
Таблиця 2.1.3
"Ножиці цін" за оптовим індексом ЦСУ України
Оптовий
індекс ЦСУРоки1927-1928 рр. за кварталами1927-1928 1927-1928ІІІІІІІVпромислові товари1975 18991902189818971896продукти сільського господарства
1610
1596
1589
1581
1582
1632"ножиці"1,231,191,201,201,191,16
Таблиця 2.1.4
"Ножиці цін" за роздрібним індексом ЦСУ України
Роздрібний
індекс ЦСУРоки1927-1928 рр. за кварталами1927-1928 1927-1928ІІІІІІІVпромислові товари232 215215215214214продукти сільського господарства
171
193
177
179
196
218"ножиці"1,41 1,111,211,200,920,98
Таблиці дають змогу зробити висновок, що співвідношення між цінами було не на користь селянства, хоча простежується тенденція до зближення "ножиць".
Серйозному розладу взаємовідносин між містом та селом сприяв також недорід 1927 р. Згідно з обстеженням урядових комісій, недородом були охоплені 32 райони із 81 по Україні. Найбільш потерпілими були визнані Одеська, Миколаївська та Херсонська округи, в яких недородом було охоплено 291,9 тис. дворів із населенням 1387,9 тис. осіб ?9?.
Крім цього, низька конкурентоздатність зернових культур у порівнянні з іншими культурами сільського господарства вже встигла вплинути на динаміку посівних площ майже по всій Україні. Для прикладу розглянемо ситуацію, що склалася у Сталінській окрузі - типовій зоні зернового виробництва ?10?.
Таблиця 2.1.5
Посівна площа Сталінської округи (у га)
РокиІндивідуальні господарстваКолгоспиРадгоспиУсього посівівПитома вага усуспільненого сектора (у %)1927519981556762505330052,441928514839654768085281942,5219294985271688062085235604,78
Як видно з таблиці, незважаючи на те, що у сільському господарстві Сталінської округи існували різні форми господарств, саме на індивідуальний сектор припадала більша частина посівів, які у 1928 р. скоротилися на 5142 га. Ця тенденція збереглася й у 1929 р.
Селянство внаслідок усіх цих передумов не бажало здавати хліб на заготівельні пункти. Це підтверджує табл. 2.1.6 ?11?.
Таблиця 2.1.6
Виконання хлібозаготівельного плану о