РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на базі хірургічного відділення Ужгородської центральної міської клінічної лікарні.
Об`єктом дослідження були 139 хворих: 115 (82,7%) на перфоративну пілородуоденальну виразку і 24 (17,3%) на рецидивну виразку та перфорацію в анамнезі, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Ужгородської ЦМКЛ протягом 1995 - 2002 років.
2.1. Клінічна характеристика хворих
Характеризуючи хворих на ППДВ за віком, статтю та місцем проживання (таблиця 2.1.1.), відзначено наступні особливості.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих на перфоративну пілородуоденальну виразку за віком, статтю та місцем проживання
Вік
(роки)Всього
обстеженоСтатьМісце проживанняЧоловікиЖінкиМістоСелоn%n%n%n%n% До 2043,543,8--45,1--20 - 293530,43129,2444,42531,61027,830 - 393429,63331,1111,11822,81644,440 - 491916,51817,0111,11721,525,650 - 591513,01413,2111,11012,7513,860 - 6932,621,9111,111,325,670 і ст.54,343,8111,145,112,8Всього115100,0106100,09100,079100,036100,0%100,092,27,868,731,3Середній
вік37,5 ? 0,937,0 ± 0,943,6± 4,8
37,0± 1,2
38,6± 1,4
1. Основна кількість хворих (63,5%), що поступила в стаціонар з ППДВ, була у молодому, найбільш працездатному віці (до 40 років).
2. Кількість чоловіків значно перевищувала жінок (92,2% проти 7,8%). Співвідношення становило: 11 чоловіків до 1 жінки.
3. Міських жителів було у два рази більше (68,7%), ніж сільських (31,3%).
Вік хворих на ППДВ коливався в межах від 18 до 76 років. Середній вік був 37,5 ? 0,9 року; в тому числі серед міських жителів - 37,0 ? 1,2 року, сільських жителів - 38,6 ? 1,4 року; у чоловіків - 37,0 ? 0,9; у жінок - 43,6 ? 4,8. Різниця середнього віку серед міських і сільських жителів, а також серед чоловіків та жінок статистично не достовірна (р ? 0,5).
Перед тим, як охарактеризувати хворих на ППДВ за віком та анамнезом захворювання (таблиця 2.1.2.), наводимо деякі пояснення щодо поняття "анамнез захворювання відсутній, шлунковий, виразковий".
Відсутній анамнез - перфорація виразки у хворого наступила на фоні повного благополуччя та відсутності будь-яких скарг шлункового характеру в минулому.
Шлунковий анамнез - у хворого протягом певного часу спостерігався больовий (скарги на біль або неприємні відчуття в епігастральній ділянці різного характеру), диспептичний (печія, відрижка кислим, нудота, сухість і гіркота в роті, закрепи) та астеновегетативний синдроми (загальна слабість, дратівливість, швидка втома, порушення сну, зниження працездатності). Деякі з цих пацієнтів обстежувалися ендоскопічно або рентгенологічно, але виразки у них не знаходили, мали місце явища запального характеру слизової оболонки шлунка та ДПК.
Виразковий анамнез - хворі страждали ВХ різної тривалості, верифікованою ендоскопічно або рентгенологічно, з приводу якої проходили курси амбулаторного, стаціонарного або санаторно-курортного лікування.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих на перфоративну пілородуоденальну виразку за віком та анамнезом захворювання
Вік
(роки)Анамнез захворюванняВсього хворихВідсутнійШлунковийВиразковийкількість%кількість%кількість%кількість%До 2029,50023,843,520 - 291152,41228,61223,13530,430 - 39314,31945,21223,13429,640 - 49523,8511,9917,31916,550 - 590037,11223,11513,060 - 690012,423,832,670 і ст.0024,835,854,3Всього21100,042100,052100,0115100,0%18,336,545,2100,0Середній вік30,7 ± 1,537,7 ± 1,340,8 ± 1,537,5 ± 0,9Середня тривалість захворювання (роки)3,0 ± 0,16,6 ± 0,4
Із даних таблиці 2.1.2 видно:
1) У 18,3 % хворих відсутній шлунковий чи виразковий анамнез захворювання.
2) Шлунковий анамнез різної тривалості зустрічався у 36,5 % хворих.
3) Виразковий анамнез був майже у половини хворих (45,2 %), переважна кількість з яких (63,5%) були люди молодого та середнього, найбільш працездатного віку (від 20 до 49 років).
При поступленні хворого з підозрою на ПВ у лікарню основним завданням було встановити якнайшвидше, використовуючи усі клінічні, лабораторні та інструментальні методи, правильний діагноз та виконати екстрене хірургічне втручання. Ступінь вираженості симптомів захворювання залежав від часу, який пройшов з моменту перфорації.
У переважної кількості хворих (74,8%) захворювання розпочиналося гостро, з "кинжального" болю в епігастральній ділянці, який, як правило, супроводжувався колаптоїдним станом.
69,6% хворих поступили у перші 6 годин з моменту перфорації (у фазі "абдомінального шоку"); при їх огляді привертало увагу вимушене положення на боку з підтягнутими до живота ногами, холодний піт на обличчі, поверхневе дихання, втягнутий "дошкоподібний" живіт, який не приймав участі в акті дихання, різка його болючість при пальпації. При перкусії живота, як правило, відзначалося зникнення печінкової тупості, аускультативно - різке послаблення або зникнення кишкової перистальтики.
30,4% пацієнтів поступили після 6 годин з моменту перфорації, у фазі "вдаваного благополуччя"; суб?єктивно вони почували себе краще, загальний стан їх був задовільний, вирівнювався пульс, підвищувався до норми артеріальний тиск, зменшувався біль у животі. Однак напруження м`язів передньої черевної стінки утримувалося.
Усім хворим в ургентному порядку виконували повне лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, діастазу сечі, біохімічні аналізи, коагулограму, групу крові та резус-фактор.